Сон та тривога

Сон — основна біологічна вимога, критично важлива для здоров’я і довголіття людини. Сон має динамічні цілющі властивості. Він забезпечує здоровий стан мозку й збереження когнітивних функцій, метаболічних процесів в організмі, сприяє імунітету, фізіологічному стану серцево-судинної системи, емоційному здоров’ю і регулюванню настрою. 

 

Інсомнія (безсоння) — повторювані порушення ініціації, тривалості, консолідації або якості сну, що трапляються, незважаючи на наявність достатньої кількості часу і умов для сну, і проявляються порушеннями денної діяльності різного виду: сонливістю, втратою енергії, дратівливістю і пригніченим настроєм, що може стати причиною збільшення ризику дорожньо-транспортних пригод, призвести до проблем з увагою і навчанням. Гіпнос — бог сну, Морфей — бог сновидінь, Пан — бог тривоги. Сон і сновидіння — це зовсім різні речі. І якщо Морфей може любити Пана, то Гіпнос Пана не любить. Тому найкращий сон — це сон без сновидінь. Коли ми пробуджуємося у фазі швидкого сну, то пам’ятаємо сни, а якщо сновидінь немає, то це нормальний сон.

 

Циркадний ритм є природним внутрішнім процесом, який регулює цикл «сон — неспання» і повторюється приблизно кожні 24 години. Цей ритм впливає на процес сну, неспання, метаболізм, відчуття голоду, рівень енергії через нейропептиди і нейтротрансмітери, у тому числі через гормони мелатонін і кортизол. Також у багатьох дослідженнях доведена роль ендогенного нуклеозиду аденозину в регуляції сну. Аденозин є побічним продуктом обміну речовин у клітинах, який починає виділятися в активний період людини і збільшуватися протягом дня. Він зменшує мозкову активність, змушує нас відчувати сонливість. Блокування аденозину відбувається через аденозинові рецептори кофеїном. Під час дрімоти відбувається очищення організму від аденозину і зниження артеріального тиску, що важливо для охорони праці й обумовлює її продуктивність.

Згідно з висновками Американської академії медицини сну, для підтримки оптимального здоров’я і гарного самопочуття будь-яка людина старше від 18 років повинна спати не менше за 7–9 год. на добу. Однак 33 % людей сплять менше за 6 год. на ніч. Як правило, вони відчувають себе втомленими і сонливими, у них знижується розумова пильність, координація рук і очей, підвищується ризик ожиріння, цукрового діабету, захворювань серця, знижується концентрація уваги й зосередженість, спостерігається мікросон. Крім того, позбавлення сну знижує здатність вивчати нову інформацію, зменшує енергію для вправ, супроводжується підвищенням артеріального тиску, скорочує тривалість життя.

 

Причинами порушення сну можуть бути:

• проблеми з правильним положенням хребта й щелепи;
• гормональні коливання;
• старіння;
• травми.

Також безсоння може викликатися апное сну, ліками, серцево-судинними захворюваннями, дисбактеріозом, порушенням здоров’я зубів, травлення, імунітету, ендотелію, печінки, психічними розладами. Воно може виникати внаслідок болю і запалення, дії токсинів, дисфункції гіпоталамо-гіпофізарної системи, стресу, екологічних факторів. Порушення сну має статевий відтінок. Так, у жінок причинами поганого сну найчастіше є припливи, судоми, біль, депресія, румінні думки, дієта, у чоловіків — апное сну і порушення циркадного ритму. Скарги на поганий сон із суб’єктивними наслідками наступного дня щонайменше 3 рази на тиждень протягом 3 місяців або більше мають 4–10 % усього населення. 74 % хворих з безсонням зараз мають безсоння протягом 1 року, у 13 % розвивається велика депресія протягом року, у 46 % безсоння зберігається протягом двох-трьох років спостереження.

 

Найбільш частими причинами інсомнії є:

• порушення гігієни сну (пізній відхід до сну, раннє пробудження, недостатність сну, нерегулярний сон, неправильне харчування, гіподинамія);
• зміни в навколишньому середовищі (зміна часового поясу, змінна робота з порушенням циклічного ритму сну і неспання);
• органічне ураження структур мозку, що беруть участь у регуляції циклу «сон — неспання» (пухлини, запальні захворювання);
• соматичні й нейроендокринні захворювання (артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, обструктивні захворювання легенів, гіпертиреоз); психічні захворювання невротичного і психотичного рівня.

Однак найчастіше причиною порушень сну є адаптаційна інсомнія — розлад сну, що виникає на тлі гострого стресу, конфлікту або зміни оточення. Унаслідок цього підвищується загальна активність нервової системи, що спричиняє порушення входження в сон при вечірньому засинанні або після нічних пробуджень. При цій формі порушень сну можна з великою впевненістю встановити їх причину. Тривалість адаптаційної інсомнії не перевищує 3 місяця. Однією з причин психофізіологічної інсомнії є вплив алкоголю на сон. Спочатку алкоголь дає седативний ефект і може викликати сомнолентність, але залежність від алкоголю надалі призводить до порушення сну. Відомо, що алкоголь пригнічує REM-фазу сну, дає ефект відміни вночі, унаслідок чого розвиваються інсомнії.

 

Синдром уповільненого періоду сну можна відокремити від інших форм безсоння. Хворі не можуть заснути в години, необхідні для дотримання відповідного режиму роботи або навчання; зазвичай вони врешті-решт засинають вночі між 2-ю і 6-ю годиною. Однак у тому випадку, коли необхідності дотримуватися суворого режиму немає (наприклад, у вихідні дні, свята і під час відпустки), хворий спить нормально, якщо в нього є можливість лягати спати й вставати в зручний для нього час. У таких людей відзначають нормальну тривалість сну, проте має місце порушення вибору часу сну протягом доби.

За Міжнародною класифікацією порушень сну (ISSD-2) розроблені наступні діагностичні критерії інсомній:

А. Скарги на проблеми з засинанням, глибину сну, надто раннє прокидання або сон, який не задовольняє пацієнта за якістю і не приносить відчуття відпочинку.

В. Указані проблеми виникають усупереч належно створеним умовам для сну.

С. Наявність щонайменше одного симптому, який проявляється протягом дня і спричинений проблемами з нічним сном:

• відчуття втоми й нездужання;
• зниження концентрації, уваги чи пам’яті;
• дезадаптація соціального, професійного чи навчального характеру;
• порушення настрою і дратівливість; — сонливість протягом дня;
• зниження мотивації, ініціативності чи енергійності;
• надмірна схильність до помилок або нещасних випадків на роботі чи під час водіння автотранспорту;
• відчуття напруження, головний біль чи шлунковокишкові симптоми у відповідь на відсутність сну;
• загальне занепокоєння або з приводу проблем зі сном.

 

Лікування інсомній необхідно починати зі збору анамнезу, який дозволяє виявити такі причини ситуаційного безсоння, про які не знає навіть сам хворий. Це допомагає пацієнту змінити щось у своєму житті, і сон налагоджується. Іноді лікарю досить сказати хворому, що можливо без шкоди для здоров’я трошки не поспати: краще почитати книгу, послухати спокійну музику, подивитися фільм по телевізору, ніж мучити себе безплідними думками про те, що «необхідно заснути». Хворий заспокоюється, і, якщо тільки він не спить вдень, з часом накопичується втома і відновлюється нормальний нічний сон. Іноді корисними є прості поради щодо підготовки до сну:

• не лягайте і не намагайтеся заснути, якщо не хочете спати;
• намагайтеся не спати вдень, навіть якщо хочеться;
• не лягайте занадто рано;
• дотримуйтесь режиму харчування (не переїдайте перед сном, але і не лягайте спати на порожній шлунок). Після 16:00 не вживайте напоїв з кофеїном (шоколад, кава, чай, тонізуючі напої);
• хоча б 2–3 рази на тиждень займайтеся фізичними вправами, у той же час уникайте інтенсивних навантажень за 4–5 год. до сну. Корисно ввечері прогулятися пішки, прийняти теплу ванну, зробити масаж, дихальну гімнастику (при цьому дихання має бути повільним, глибоким, черевним) — це діє заспокійливо. Формується нефармакологічний метод контролю стимулів, заснований на припущенні, що інсомнія пов’язана з формуванням неправильного умовного рефлексу на ті параметри часу і фактори навколишнього середовища, які в нормі повинні, навпаки, провокувати сон.

 

Даний метод поведінкової терапії спрямований на переасоціацію ліжка як місця для сну і особливо ефективний при інсомнії, пов’язаній із проблемним засинанням. У процесі терапії за допомогою методу контролю стимулів хворого інструктують про те, що він повинен покинути спальню в тому випадку, якщо не здатний заснути протягом 20 хвилин. Пацієнт може повернутися в спальню лише тоді, коли буде перебувати в стані вираженої сонливості. Причому ця послідовність дій повинна повторюватися протягом ночі стільки разів, скільки буде необхідно. Пацієнтам заборонено займатися діяльністю, несумісною зі сном, у той час, коли вони знаходяться в ліжку (читання або перегляд телевізора). Для кращого сну слід уникати їжі приблизно за 3 год до сну, а також їжі, яка заважає спати: алкоголь, кофеїн, жирні, смажені, гострі страви. Сну сприяють: горіхи й насіння, яблуко з горіховим маслом, гарбуз, солодка і біла картопля, біла квасоля, йогурт (з обмеженою кількістю цукру), канталупа, ківі, гарячі напої та чаї. Дослідження, яке було опубліковано в Journal of Clinical Sleep, показало, що людям, які сидять на дієті з високим вмістом цукру і рафінованих вуглеводів, зазвичай потрібно більше часу, щоб заснути, і вони частіше прокидаються вночі. Поганий сон впливає на харчування. Часткове обмеження сну тривалістю менш за 5,5 год. на добу збільшує споживання жирів, білків і вуглеводів. У другому дослідженні було виявлено, що люди, які добре спали (n = 87), значно більше дотримувались середземноморської дієти, мали нижчий індекс маси тіла і меншу окружність талії порівняно з пацієнтами, які погано спали і не дотримувалися дієти (n = 85).

 

Крім дієти й психотерапевтичної допомоги, у лікуванні інсомній важливе місце відводиться рослинним засобам. Для подолання тривоги можливо призначати сухий екстракт хмелю, ефективна дія якого доведена в дослідженні I. Kyrou (2017) [1]. При використанні сухого екстракту хмелю спостерігалося значне зниження показників тривоги, депресії і стресу DASS-21 після 4 тижнів лікування. При цьому його призначення не викликало жодних істотних змін у масі тіла і складі або ранковому циркулюючому кортизолі, як і при використанні плацебо. Ксантогумол — це специфічний пивний поліфенол, що міститься тільки в хмелі. Він відомий як антимікробний, антиканцерогенний, протидіабетичний і протизапальний засіб, який також використовують при лікуванні аутизму. Ксантогумол пригнічує неконтрольоване виробництво медіаторів запалення, відповідальних за серцево-судинні захворювання, нейродегенерацію і пухлини. Крім того, вважається, що він обмежує адипогенез і контролює ожиріння, зосереджуючись на основних білках — маркерах адипоцитів (Aggarwal D. et al., 2021) [2].

У метааналізі (Shinijyo N. et al., 2020) [3], що включав 10 досліджень, проведених з 2000 по 2019 рік, було доведено, що оптимальним засобом для покращення якості сну є Valeriana officinalis. У систематичному огляді (Savage K. et al., 2017) [4] вивчалась ефективність і безпека ГАМК-модулюючих фітопрепаратів для лікування тривоги. Було визначено, що серед 10 фітопрепаратів, які пройшли доклінічні дослідження і демонстрували взаємодію з системою ГАМК (кава, валеріана, копійка, хміль, ромашка, гінкго білоба, пасифлора, ашваганда, шоломниця, меліса), найбільша кількість доказів модуляції ГАМК і покращання сну пов’язана з коренем валеріани.

У дослідженні D.L. Zhang (2004) [5] було виявлено, що флавоноїди глоду чинили антиоксидантну дію за рахунок поглинання супероксиду аніону, впливали на біохімічні маркери: збільшували кількість біодоступного NO, знижували концентрацію нітритів/нітратів, рівень фактора некрозу пухлини альфа і ядерного фактора каппа В, підвищували рівень мРНК NOS. Крім того, флавоноїди глоду зменшували апоптоз клітин мозку (цитологічний маркер).

 

Хміль (60 мг), валеріана (40 мг) і глід (75 мг) входять до складу комбінованого засобу СОНРІЗА ПРО САЛЮТ (БФК «САЛЮТАРІС»), який створений для покращення сну і рекомендований при підвищеному психоемоційному навантаженні. Також СОНРІЗА ПРО САЛЮТ включає:

• екстракт трави пасифлори інкарнатної (70 мг), яка має заспокійливі властивості, сприяє покращенню сну, нормалізації артеріального тиску, допомагає розрідженню крові, нормалізації роботи серця і судин, покращує пам’ять, чинить антидепресивну дію;
• екстракт трави пустирника серцевого (собачої кропиви) (Leonurus cardiaca) 30 мг стабілізує серцевий ритм і зміцнює міокард, виявляє спазмолітичну дію, знижує артеріальний тиск, сприяє нормалізації рівня холестерину в крові;
• меліса лікарська справляє гіпотензивну, заспокійливу дію, сприяє сповільненню серцевих скорочень, має помірні сечогінні властивості.

Усі ці компоненти в сукупності сприяють нормалізації функціонування серцево-судинної і нервової системи і помірному зниженню артеріального тиску, підвищенню працездатності, запобігають розвитку аритмії, мають м’які заспокійливі властивості й покращують сон.

 

СОНРІЗА ПРО САЛЮТ призначається дорослим пацієнтам по 1–2 капсули двічі на день після їжі, з метою покращення засинання і сну — по 1–2 капсулі за 1 годину до сну. Тривалість споживання: 1–4 тижні, у подальшому тривалість споживання узгоджується з лікарем.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Kyrou I, Christou A, Panagiotakos D, Stefanaki C, Skenderi K, Katsana K, Tsigos C. Effects of a hops (Humulus lupulus L.) dry extract supplement on self-reported depression, anxiety and stress levels in apparently healthy young adults: a randomized, placebo-controlled, double-blind, crossover pilot study. Hormones (Athens). 2017 Apr;16(2):171-180. doi: 10.14310/horm.2002.1738. PMID: 28742505.
2. Aggarwal D, Upadhyay SK, Singh R, Tuli HS. Recent patents on therapeutic activities of xanthohumol: a prenylated chalconoid from hops (Humulus lupulus L.). Pharm Pat Anal. 2021 Jan;10(1):37-49. doi: 10.4155/ppa-2020-0026. Epub 2021 Jan 15. PMID: 33445965.
3. Shinjyo N, Waddell G, Green J. Valerian Root in Treating Sleep Problems and Associated Disorders-A Systematic Review and Meta-Analysis. J Evid Based Integr Med. 2020 Jan-Dec;25:2515690X20967323. doi: 10.1177/2515690X20967323. PMID: 33086877; PMCID: PMC7585905.
4. Savage K, Firth J, Stough C, Sarris J. GABA-modulating phytomedicines for anxiety: A systematic review of preclinical and clinical evidence. Phytother Res. 2018 Jan;32(1):3-18. doi: 10.1002/ptr.5940. Epub 2017 Nov 23. PMID: 29168225.
5. Zhang DL, Zhang YT, Yin JJ, Zhao BL. Oral administration of Crataegus flavonoids protects against ischemia/reperfusion brain damage in gerbils. J Neurochem. 2004 Jul;90(1):211-9. doi: 10.1111/j.1471-4159.2004.02480.x. PMID: 15198680.

 

Орос М.М.
Ужгородський національний університет,
м. Ужгород, Україна