Когнум – помічник для клітин нервової системи!

Людський розум — це складна система, яка надає нам здатність сприймати, розуміти, обробляти та використовувати інформацію з навколишнього світу.

Когнітивні процеси відіграють ключову роль у нашому розумінні себе, інших та навколишнього середовища.  Вони включають різноманітні процеси:

• увага;
• сприйняття;
• мислення;
• пам’ять;
• мовлення; 
• прийняття рішення та ін.

 

Кожен з цих процесів взаємодіє між собою, створюючи єдину систему функціонування нашого розуму. Реалії сучасного світу вимагають високих когнітивних функцій, щоб покращити якість свого життя, стати більш ефективними та досягати нових вершин у своєму особистому та професійному розвитку. 

Коли людина починає відчувати втрату пам’яті та інші ознаки когнітивного зниження, що викликає стрес, відчуття невизначеності і стає нелегким випробуванням для пацієнта, членів його сім’ї, друзів, опікунів і навіть медичних працівників. Тому незалежно від того, яка причина когнітивних порушень, важливо якомога швидше з’ясувати, як це впливає на когнітивну функцію людини, щоб можна було своєчасно втрутитися і розпочати лікування. 

Відомо, що когнітивні порушення можуть бути як наслідком фізіологічного старіння мозку, так і симптомами неврологічного захворювання. Сьогодні неврологічні розлади відносять до одних з найпоширеніших хвороб в Україні. За останні десять років, на жаль, відмічається значне зростання неврологічної патології в нашій країні. За деякими даними, поширеність їх збільшилась майже вдвічі [1]. Така тенденція до збільшення відзначається також і в інших країнах світу. За даними європейських дослідників, близько 25,8 % мешканців усіх європейських країн мають неврологічну патологію [2].

Протягом десятиріччя відбулося збільшення частоти інсультів, транзиторних ішемічних атак, а також хронічних повільно прогресуючих форм цереброваскулярних захворювань, що призводять до розвитку судинних форм деменції. Зріст цереброваскулярної патології відбувається переважно за рахунок збільшення хронічних повільно прогресуючих форм цереброваскулярних захворювань.

Захворювання нервової системи у дітей мають не менш серйозну медико-соціальну проблему, адже досить часто практикуючі лікарі стикаються із труднощами стосовно встановлення правильного діагнозу та вибору адекватної тактики терапії для маленьких пацієнтів. 

Нервова система регулює діяльність всіх інших органів, систем організму і будь-яке її порушення може призвести до дуже серйозних наслідків. Розпізнати хворобу вчасно, вилікувати і попередити можливі ускладнення є основною метою для покращення якості життя дітей. Ураження нервової системи часто є малопомітними в ранньому віці, проте істотно впливають на подальший нервово-психічний розвиток дитини, що призводить до шкільної дезадаптації, посилює схильність до соматичних захворювань і визначає більш тяжкий перебіг.

 

 

На жаль, кількість дітей, які мають проблеми з дозріванням, нормальним функціонуванням центральної нервової системи, стрімко зростає. В групі високого ризику по формуванню розладів нервової системи є діти, народжені з проблемами під час вагітності та пологів, такими як внутрішньоутробне інфікування, киснева недостатність плоду, асфіксії під час пологів, маловоддя, необґрунтовані кесареві розтини та ін. Також сприяє розвитку цим проблемам збільшення віку матерів, шкідливі звички, екологічні фактори.

І вроджені, і набуті хвороби центральної нервової системи при відсутності лікування не тільки не «переростають», як сподівається багато батьків, а поглиблюються високим темпом життя. 

Діти з неврологічними порушеннями мають вищий ризик когнітивного дефіциту. У таких дітей відмічається більш виражені труднощі шкільного навчання, ніж у інших здорових дітей [3-5]. Когнітивні порушення  обумовлені складною взаємодією біологічних та соціальних факторів, серед яких виділяють: 

• патологія головного мозку (вроджена чи набута);
• порушення нейрональної передачі сигналів в головному мозку; 
• психосоціальні фактори [6, 7].

 

За даними ряду публікацій, структура інтелекту у дітей з неврологічними захворюваннями характеризується порушенням сприйняття, зниженням концентрації уваги, об’єму тимчасової та оперативної пам’яті, рухової активності, зорово-моторної координації, мислення, швидкості навчання навичок та ін., що обумовлює труднощі в соціалізації та навчанні,  знижуючи якість життя дітей.

Висока пластичність мозку, що розвивається у дітей, підвищує ймовірність сприятливого прогнозу, тому рання діагностика та лікування неврологічних порушень допоможе уникнути виникненню можливих труднощів в старшому віці. 

 

Яка роль ГАМК в передачі імпульсу між нейронами?

Вчені встановили, що більшість захворювань головного мозку пов’язані з порушенням збуджувальних і гальмівних процесів. Вивченню процесів збудження та гальмування присвячено чимало досліджень. Одним із головних медіаторів гальмівної групи є гамма-аміномасляна кислота (ГАМК). Серед амінокислот ГАМК — це основний і унікальний нейромедіатор, який бере участь у процесах центрального гальмування. 

Вважають, що 30–50  % гальмувальних імпульсів забезпечує саме ГАМК, котра синтезується в цитоплазмі нейронів мозку та з потоком нервового імпульсу виділяється до синаптичної щілини. ГАМК-рецептори оточені іншими рецепторами, які регулюють процес гальмування. Це рецептори барбітуратів і бензодіазепінів. Саме за рахунок даних властивостей реалізується міорелаксуюча, седативна та протисудомна дія. В судинах головного мозку також існує система синтезу та деградації ГАМК. Нейротрансмісія ГАМК спричиняє відкриття клітинних каналів, посилення надходження крізь постсинаптичну мембрану негативно заряджених іонів хлору і виникнення гіперполяризації, тобто гальмування. ГАМК виконує в мозку також інші вкрай важливі фізіологічні та біохімічні функції. Вона бере участь у багатьох обмінних процесах: 

• впливає на транспорт та утилізацію глюкози;
• збільшує надходження кисню до клітин
• приймає участь в утворенні АТФ;
• підвищує стійкість клітин мозку до кисневого голодування;
• активує синтез білків;
• покращує енергетичні процеси;
• поліпшує кровопостачання головного мозку [8]. 

 

Ці медіаторні та метаболічні властивості ГАМК зацікавили багатьох фармакологів світу. Однак при цьому виявилось, що сама ГАМК при прийомі всередину або введенні у вену досить погано проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр і тому має досить слабкий лікувальний ефект [9].

 

Це змусило фахівців шукати шляхи доставки ГАМК у мозок у вигляді проліків, що перетворюються в ГАМК безпосередньо в ЦНС, або ж шляхи непрямого впливу на ГАМК-ергічну нейропередачу за допомогою препаратів, що імітують вплив ГАМК на ГАМК-рецептори. Так з’явилися цікаві та терапевтично цінні ГАМК-ергічні препарати — гопантенова кислота (сполука ГАМК з пантотеновою кислотою) [10].

Дослідження ГАМК виявило його позитивний вплив на пам’ять, мислення, процес навчання та інші вищі мозкові функції. Це сприяло появі у 1972 р. терміна «ноотропні препарати» (noos — розум, tropos — спорідненість). Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, ноотропні препарати активують здатність до навчання, поліпшують пам’ять та розумову діяльність, а також підвищують стійкість мозку до агресивних впливів. 

Ноотропні препарати досить популярні і застосовуються при різних неврологічних захворюваннях, травмах головного мозку, психічних хворобах, хронічному алкоголізмі. Ймовірно, в майбутньому буде розкрито повністю їх механізм дії і їх будуть застосовувати для лікування наслідків захворювань мозку і запобігання його старінню. Нині у понад 30 міжнародних науководослідних центрах триває пошук нових та вивчення впливу вже відомих нейропротекторних препаратів при різних гострих і хронічних захворюваннях.

 

Як працює Когнум?

Як зазначено вище, одним із ГАМК-ергічних засобів, які володіють унікальним механізмом дії, що виділяє його серед інших ноотропних препаратів, є гопантенова кислота (кальцію гопантенат).  У даній публікації розглянемо властивості ноотропного препарату Когнум від фармацевтичної компанії “КВЗ”, діючою речовиною якого є гопантенова кислота.  

Кальцієва сіль гопантенової кислоти, що є діючою речовиною лікарського засобу, має деякі відмінності від традиційних ноотропних препаратів. За хімічною структурою препарат є найвищим гомологом вітаміну В5 (пантотенової кислоти), в  якій бета-аланін заміщений на ГАМК. Також гопантенова кислота є природним метаболітом ГАМК у нервовій тканині, на відміну від інших ГАМК-похідних ноотропних препаратів. Саме ця особливість гопантенової кислоти, з одного боку, впливає безпосередньо на фізіологічні механізми регуляції ГАМК когнітивної та психоемоційної сфери та судинну реакцію. А з іншого боку, зазначена властивість дозволяє забезпечити максимальну безпеку гопантенвмісних препаратів у порівнянні з ноотропами-ксенобіотиками.

 

Тому саме Когнум широко використовується  для нейрометаболічної корекції когнітивних порушень як у дорослих, так і у дітей з неврологічною патологією. Варто відмітити, що препарат Когнум, окрім системних нейромедіаторних властивостей, має цілий ряд інших цінних з погляду нейропротекції нейрометаболічних ефектів, що також реалізуються через вплив ГАМК на нейрональному рівні:

• Підвищення енергетичного потенціалу нейронів за рахунок накопичення макроергічних фосфатів — АТФ і АДФ та активації тканинного дихання.
• Покращення утилізації глюкози.
• Стимуляція білок-синтетичних процесів у нейрони.
• Стабілізація функцій нейрональних мембран.
• Нормалізації обмінних процесів у стінці церебральних судин [11].

Внаслідок реалізації цих ефектів підвищується стійкість нейронів до ішемії, гіпоксії та/або дії різних токсичних речовин, що розширює сферу застосування препарату Когнум.  

 

При яких паталогіях слід розглянути Когнум для застосування?

За рахунок різнонаправленої фармакологічної дії Когнум має широкий спектр застосування в клініці при лікуванні неврологічних захворювань, як монотерапії, так і в комплексі з іншими препаратами у пацієнтів різної вікової групи.

 

Показаннями для призначення препарату Когнум для дорослих є:

• терапія екстрапірамідних гіперкінезів (міоклонічна епілепсія, хорея Гентінгтона, гепатоцеребральна дистрофія, хвороба Паркінсона);
• лікування наслідків нейроінфекцій та черепно-мозкових травм;
• лікування цереброваскулярної недостатності, спричиненої атеросклеротичними змінами судин головного мозку;
• лікування когнітивних порушень при органічних ураженнях головного мозку;
• комплексна терапія епілепсії із уповільненням психічних процесів;
• корекція при психоемоційних навантаженнях, зниженні розумової та фізичної працездатності (для підвищення концентрації уваги та запам’ятовування);
• лікування нейрогенних розладів сечовипускання: енурез, полакіурія, імперативні позиви до сечовипускання, імперативне нетримання сечі;
• лікування на початкових стадіях деменції судинного та дегенеративного генезу у пацієнтів літнього віку.

 

Когнум широко використовується також при лікуванні неврологічних та психоневрологічних захворювань в педіатричній практиці, серед яких: 

• синдром дефіциту уваги з гіперактивністю; 
• астеноневротичний синдром при соматичній патології;
• церебрастенічний синдром внаслідок черепно-мозкової травми або інтоксикації;
• комплексне лікування епілепсії;
• затримка розвитку (психічного, мовного, моторного чи їхнього поєднання);
• комплексна терапія різних форм дитячого церебрального параличу;
• заїкання;
• нервові тики;
• розлади сечовипускання різної етіології [12].

 

Які рекомендації щодо застосування Когнум?

Препарат Когнум випускається у формі таблеток, що містять 250 або 500 мг кальцію гопантенату. Вибір дозування препарату залежить від основного неврологічного синдрому та віку пацієнта.

Разова доза препарату для дітей від 3-х до 12 років становить 250–500 мг, добова  доза — 750–300 мг. 

Разова доза препарату для дітей старше 12 років та дорослих становить 500–1000 мг, добова  доза — 1500–3000 мг. 

З урахуванням ноотропної дії препарат рекомендовано приймати у ранкові та денні години (до 16.00).

 

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - 

Клінічний ефект гопантенової кислоти починається не раніше, ніж через 4 тижні від початку лікування, тому рекомендована тривалість прийому препарату Когнум — 1–1,5 міс. і більше з повторенням курсу лікування після 3-тижневої перерви. Лікування може бути продовжено до півроку із застосуванням повторних курсів за необхідності.

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - 

 

Отже, застосування ноотропних та нейропротекторних засобів з комплексним, мультимодальним механізмом дії та різнобічними клінічними ефектами дозволяє забезпечити спрямовану корекцію різних клінічних неврологічних синдромів. Тому варто пам’ятати, що застосування Когнуму рекомендовано як для профілактики, так і для лікування психоемоційних та когнітивних порушень різної етіології у дорослих та дітей.

 

Список літератури:

1. Міщенко Т.С. Стан та перспективи розвитку неврологічної служби в Україні // Матеріали науково-практичної конференції «Фармакотерапія захворювань нервової системи». — Харків. — 2005. — С. 167.
2. Andlin-Sobocki P., Jonson B., Wittchen H., Olesen J. Cost of disorders of the brain in Europe // European Journal of Neurology. — 2005. — №12 (Suppl. 1). — Р. 1-27.
3. Epilepsy in children (Wallace S.J., Farrell K. eds.). — London. — Arnold. — 2004. — 497 p. 
4. Arzimanoglou A., Guerrini R., Aicardi J. (eds.). Aicardi’s Epilepsy in Children. — 3rd ed. — PhiladelphiaCTokyo. — Wolters Kluwer. — 2004. — 516 p. 
5. Воронкова К.В. Изменения высших психических функций у больных с эпилепсией // Вестник эпилептологии. — 2005. — № 1 (04). — C. 3–6. 
6. Deonna T., RouletCPerez E. Cognitive and behavioural disorders of epileptic origin in children / Foreword by J. Aicardi. — MacKeith Press. — 2005. 
7. Эпилептология детского возраста / Под ред. А.С. Петрухина. — М.: Медицина. — 2000. — 624 с. 
8. ГАМК-ергічна корекція у психоневрології: ретроспектива та сучасність / М. М. Прокопів, Л. І. Соколова // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 118-122.
9. Stahl, S.M. (2013) Stahl’s Essential Psychopharmacology: Neuroscientific Basis and Practical Applications. 4th Edition, Cambridge University Press, Cambridge.
10. Bykov, Yuri & Bekker, Roman. (2018). Hopantenic acid: perspectives for its use in psychiatry. Consilium Medicum.20.112-123. 10.26442/2075-1753_2018.2.112-123. 
11. Караев А.Л., Козлова Г.С., Смирнова Т.Н. и др. Изучение антигипоксической и антиамнестической активности кетопантоиламинобутирата кальция // Эксп. и клин. фармакол. — 2005. — Т. 68, № 6. — С. 9-11. 
12. Evtushenko S.K., Sukhonosova O.Yu., Salnikova V.A. (2015) Experience of using the drug Cognum in children with functional and organic diseases of the nervous system of various etiologies. Int. Neurol. J., 5(75): 41–45. 

 

Ганна Кирпач, лікар