27-июл-2024
ВИПРОСАЛ В® – сила природи проти болю в суглобах
Ураження кістково-м’язової системи — це понад 150 патологій, що вражають опорно-руховий апарат. Вони варіюються в широкому діапазоні: від гострих і короткочасних явищ — переломів, розтягнень і вивихів — до довічних порушень, що супроводжуються постійним зниженням функціональних можливостей і інвалідністю. Порушення і хвороби кістково-м’язової системи зазвичай характеризуються больовими відчуттями (нерідко постійного характеру), зниженням рухливості та функціональних можливостей в цілому, що обмежує здатність людини до трудової діяльності.
Невтішні статистичні дані від Всесвітньої організації охорони здоров’я
- Приблизно 1,71 мільярда людей у світі страждають від патології кістково-м’язової системи.
- Основна частка хвороб кістково-м’язової системи доводиться на люмбаго, від якого страждають 568 мільйонів людей у світі.
- Порушення і хвороби кістково-м’язової системи є провідним фактором інвалідизації у всьому світі, а люмбаго залишається головною серед цих хвороб причиною інвалідності в 160 країнах.
- Патологія кістково-м’язової системи значно обмежує рухливість та приводить до передчасного припинення трудової діяльності, зниження рівня добробуту і скорочення можливостей для участі в житті суспільства.
- Через зростання чисельності і старіння населення швидко збільшується число людей з порушеннями і хворобами кістково-м’язової системи.
- Тягар спричиненої цими хворобами інвалідності продовжує збільшуватися, і, згідно з прогнозами, така тенденція збережеться в найближчі десятиліття [1].
Левову частку серед структури уражень кістково-м’язової системи займає остеоартроз.
Остеоартроз (ОА) — хронічне та прогресуюче дегенеративне захворювання суглобів, яке супроводжується змінами хрящової тканини на тлі механічного перевантаження і порушення суглобових поверхонь, що призводить до деформації та дисфункції переважно опорних суглобів (колінних, кульшових). ОА характеризується больовими відчуттями в ділянці ураженого суглоба, обмеженням мобільності, крепітаціями та вторинними запальними змінами різного ступеня вираженості, без загальносистемних проявів.
В Україні ОА є найпоширенішим захворюванням суглобів. За даними державної статистичної звітності у 2014 році поширеність ОА становила 3140 на 10 тис. нас., захворюваність — 460 на 100 тис. нас. Епідеміологічних даних щодо частоти рентгенологічних ознак ОА та їх співвідношення з клінічними симптомами в нашій державі немає.
У дорослих віком 45 років і старше найбільш поширеною ділянкою болю периферичних суглобів, який тривав понад тиждень у минулому місяці, є коліно (19 %), і найвища поширеність болю у колінах спостерігається серед жінок у віці 75 років і старше (35 %). Серед дорослих віком 50 років і старше 23 % осіб повідомляють про сильні болі і втрату працездатності. Також тим, хто повідомив про біль у колінах, притаманна висока загальна інвалідність. Частота болю в руці протягом місяця коливається від 12 % у дорослих 45 років і старше до 30 % у осіб віком 50 років і старше і частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, зі збільшенням поширеності в старішій віковій групі [2].
Це цiкаво!
Дослідники спростували міф про шкідливий хрускіт пальців. Як повідомляє NY Daily News, такі «вправи» не викликають артрит. Насправді, така звичка навпаки розминає ваші пальці. Дослідники з Каліфорнійського університету проаналізували руки 40 учасників експерименту, що тривалий час хрустіли пальцями, та вивчили їхні суглоби. Обстеження показало, що ніякого болю, набряків або інших проблем у цих людей немає. Проте вони застерегли, що це робити варто уважно, аби ненароком не зламати пальці.
Чому ж остеоартроз такий загальнопоширений?
Відповідь можна знайти у факторах ризику розвитку ОА, а саме це:
- Похилий вік.
- Жіноча стать.
- Надмірна вага та ожиріння.
- Вроджені дефекти розвитку (частіше характерно для гонартрозу).
- Механічні фактори (професія, яка вимагає частого згинання колін, заняття професійним спортом, ослаблення сили навколосуглобових скелетних м’язів, перенесені травми, сидячий спосіб життя, інтенсивний аматорський біг).
- Порушення глибокої чутливості.
Тобто, якщо ви — жінка, яка дожила до похилого віку, маєте надмірну вагу та все життя пропрацювали в офісі, або навпаки — майстер спорту з розвиненим м’язовим каркасом та активним способом життя, з дуже великим ступенем вірогідності в обох випадках остеоартроз буде мати місце.
Основні клінічні прояви остеоартрозу
Хвороба розвивається повільно, зазвичай з періодами загострення і ослаблення клінічних проявів, прогресує незалежно від лікування, ніколи не регресує, хоча лікування може сприятливо впливати на перебіг захворювання. Ступінь інвалідності залежить від локалізації та запущеності хвороби.
- ОА кульшового суглобу (коксартроз): біль може відчуватись у кожній ділянці стегна, але частіше спереду, у пахвині та в коліні. Обмеження мобільності рухів розвивається швидко; в першу чергу обмежується рух внутрішньої ротації і рух надмірного розгинання.
- ОА колінного суглобу (гонартроз): біль відчувається в суглобі та верхній частині гомілки, посилюється при спусканні. Згинальні та розгинальні рухи в суглобі можуть викликати крепітацію. Вісь кінцівки — частіше варусна, ніж вальгусна деформація. В суглобі може виявлятися ексудат, а у підколінній ямці — кіста Бейкера. В запущених випадках розвивається згинальна контрактура колінного суглобу.
- 3. ОА суглобів кистей рук: біль у суглобах рідко; може спостерігатись ранкова ригідність суглобів (до 30 хв.). Переважно уражаються дистальні міжфалангові суглоби (вузлики Гебердена) і проксимальні міжфалангові суглоби (вузлики Бушара) II–V пальців і основи великого пальця кисті. У небагатьох випадках розвивається значне порушення функціональності кистей рук.
- ОА суглобів хребта (спондилоартроз): домінує біль у паравертебральній ділянці, що зазвичай посилюється під час руху. Мобільність хребта є значно зниженою, однак його повний анкілоз, на відміну від анкілозуючого спонділоартриту, ніколи не розвивається. Найпоширенішими дегенеративними змінами хребта (хоча і з обмеженим клінічним значенням) є крайові остеофіти тіл хребців.
- ОА інших суглобів: може стосуватись будь-якого суглобу, в тому числі плечового, акроміально-ключичного, крижово-клубового, гомілковостопного, скронево-нижньощелепного суглобу, суглобів стопи (т. зв. вальгусна деформація першого пальця стопи або ригідність першого пальця стопи, молоткоподібні пальці стопи).
- Поліартритична форма: уражені суглоби у ≥3 вищевказаних основних локалізаціях [3].
Для встановлення діагнозу частіше за все достатньо клінічних проявів, але для уточнення та диференційної діагностики призначаються рентгенографія суглобів, комп’ютерна томографія, загальноклінічні лабораторні аналізи, консультації травматолога та ревматолога у разі необхідності.
Яка ж лікувальна тактика
Треба розуміти, що остеоартроз — процес незворотній, а отже, ціль лікування полягає в зниженні больових відчуттів та підтримці функціональності суглоба. Тому на першу щабель лікування виходить немедикаментозне лікування, а саме — модифікація основних факторів ризику:
- Розвантаження суглобів: уникання підвищеного навантаження на уражений суглоб, носіння вантажів, зміна професії.
- Дієта з метою зниження маси тіла.
- Фізичні вправи без статичних навантажень (сидячи, лежачі, в басейні).
- Ортопедична корекція (устілки для взуття, палиця, милиці, ортези).
- Фізіотерапія (електростимуляція нервів, ультразвукова терапія, кінезіотерапія).
Якщо ураження суглоба супроводжується значним больовим синдромом та зниженням функції, хворому може бути показане хірургічне лікування. Також короткочасний ефект мають внутрішньосуглобові ін’єкції глюкокортикостероїдів та гіалуронової кислоти. Медикаментозна терапія має бути комплексною, тривалою, систематичною, спрямованою на усунення або зниження анатомо-функціональної неповноцінності суглобів.
Патогенетична терапія ОА складається з призначення хондростимуляторів та хондропротекторів, але їх ефективність вважається правдоподібною, однак не є доведеною. Якщо не наступає зниження інтенсивності болю чи покращення функції або виникнуть прояви прогресії рентгенологічних ушкоджень — відміна цих препаратів буде обґрунтованою.
Перший та найпоширеніший симптом ОА — це біль. Отже, препаратами вибору є аналгетичні лікарські засоби, а саме парацетамол, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) та навіть опіоїди. Необхідно пам’ятати про негативний вплив НПЗП на слизову оболонку шлунку та інші побічні ефекти й протипоказання, особливо у пацієнта з коморбідною патологією. Для таких пацієнтів оптимальним методом лікування в вигляді монотерапії або в складі комплексної терапії зі зниженою дозою НПЗП може бути місцеве застосування лікарських засобів [4].
ВИПРОСАЛ В® у лікуванні остеоартрозу
ВИПРОСАЛ В® від компанії Гріндекс — знеболююча мазь на основі отрути гадюки; призначається для зняття хронічного болю і запалення в суглобах і спині при дегенеративних захворюваннях кістково-м’язової системи (остеоартрит, спондильоз, остеоартроз). Отруту гадюки доставляють з Сибіру, Новосибірського серпентарію. Виробляється відповідно до стандартів ЄС GMP. ВИПРОСАЛ В® — багатокомпонентна мазь природного походження, до складу якої входять: отрута гадюки звичайної, камфора рацемічна, скипидар живичний та саліцилова кислота.
Отрута гадюки звичайної (Vipera berus) містить протеолітичні ферменти:
Фосфоліпазу А2, фосфодіестеразу, гіалуронідазу і БАВ у вигляді нейротоксинів, виходячи з чого виникають такі ефекти:
- блокування проведення больових імпульсів, впливаючи на ноцицептивні рецептори периферичних нервових закінчень (TRPA, ASICs);
- вплив на центральну нервову систему, що призводить до вивільнення ендорфінів — молекул, що пригнічують біль;
- знижується активність прозапальних медіаторів, відновлюється трофіка і функції пошкодженої тканини, знижується активність фібрину при остеоартрозі.
Фермент гіалуронідаза (компонент отрути гадюки) підвищує еластичність рубцово-змінених ділянок, сприяє розсмоктуванню гематом, збільшує рухливість суглобів, полегшує циркуляцію міжтканинної рідини [5]. Невеликі концентрації отрути, що наносяться на непошкоджену шкіру, не мають системних ефектів, оскільки його білки не проникають через шкіру [6]. При місцевому застосуванні отрута сприяє поліпшенню еластичністі тканин, діє як кератолітичний, аналгетичний, протизапальний, протинабряковий і місцевоподразнювальний компонент [6].
Камфора рацемічна — терпеноїд, похідне скіпідару; має антисептичну дію, сприяє зменшенню болю.
Скипидар живичний — рідка суміш терпенів і терпеноїдів, одержуваних зі смол хвойних дерев (живиці); терпентинове масло посилює місцевий кровообіг, надає мазі приємний хвойний запах.
Саліцилова кислота — має місцеву протизапальну дію і сприяє проникненню через шкіру інших компонентів [7].
Додаткові переваги ВИПРОСАЛ В®:
- використання мазі ВИПРОСАЛ В® протягом тижня зменшує біль під час руху на 63 % [8];
- використання мазі ВИПРОСАЛ В® призводить до зниження дози пероральних анальгетиків [9];
- ВИПРОСАЛ В® показав хорошу переносимість. Небажаних явищ на фоні його прийому зареєстровано не було [9].
Подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження продемонструвало безпеку мазі ВИПРОСАЛ В®, де не було виявлено небажаних явищ під час однотижневого курсу лікування цим препаратом. Застосування препарату ВИПРОСАЛ В® сприяло швидкому і значимому зниженню інтенсивності болю без будь-якого збільшення ризику його негативної дії.
Застосовується ВИПРОСАЛ В® зовнішньо у дорослих і дітей старше 12 років. На уражену ділянку наносять 5–10 г мазі і втирають в шкіру в залежності від інтенсивності болю 1–2 рази на добу до зникнення больового синдрому. Тривалість курсу лікування залежить від характеру і тяжкості захворювання. Препарат швидко всмоктується з поверхні шкіри, глибоко проникає в уражену тканину, утворює концентраційний градієнт між шкірою і синовіальною оболонкою суглоба, швидко починає діяти, не залишає жирних плям на одязі [7].
Таким чином, мазь ВИПРОСАЛ В® має високу протизапальну та аналгетичну активність і продемонструвала достовірну позитивну динаміку активності хвороби у хворих ОА і з захворюваннями м’яких тканин. Переносимість цього препарату виявилася на належному рівні, не було виявлено подразнення шкіри, а також не були зареєстровані гастроінтестинальні ускладнення і не зустрічалися гепато-, кардіо- та нейротоксичність. Хороша переносимість і висока безпека дозволяють рекомендувати цю мазь для зовнішнього застосування.
Література:
- https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/musculoskeletal-conditions
- Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації «Остеоартроз» від 18.01.2016.
- Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини. Практична медицина, Краків, Польша 2018. — 1632 с.
- Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. Аналізи: нормативні показники, трактування змін/ За ред. Ю. М. Мостового. — 27-ме вид., змін. — Київ: Центр ДЗК, 2020. — 800 с.
- Коноплева М.М. Лекарственное сырье животного происхождения и природные продукты // Вестн. фармации. — 2012; 1 (55): 74–82.
- Хабриев Р.У., Камаев Н.О., Данилова Т.И. и др. Особенности действия гиалуронидаз различного происхождения на соединительную ткань // Биомед. химия. — 2016; 62 (1): 82–8.
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу «Випросал В®»
- В.В.Бадокин «Випросал В® в терапии ревматических заболеваний». РМЖ, 2011. Том 19, №10, стр.632.
- Двойное слепое рандомизированное плацебоконтролируемое исследование мази Випросал В при лечении суставных и мышечных синдромов боли. Тарту, 1999.
Амалія Арутюнян, лікар загальної практики
