X

Для доступа к архивному номеру журнала введите, пожалуйста, Ваш электронный адрес

Введите вашу почту

X

Подписка на электронную версию журнала "Современная фармация"


Введите ваше имя


Введите вашу фамилию


Введите вашу специальность


Введите вашу специализацию















Введите вашу почту


Введите ваш телефон

Телефон должен содержать код страны

пример: +380 99 999 9999


Введите Область/город/посёлок где вы проживаете


Введите ваше место работы


Новий надійний захист Вашого серця та судин – «ДГК таблетки для розсмоктування»

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) – є однією із основних причин смертності населення всіх економічно розвинених країн світу. За прогнозами експертів до 2030 року кількість смертей від даної групи захворювань складатиме 24,2 млн на рік. Високий рівень ССЗ та смертності зумовлений двома основними факторами: старінням населення та нездоровим способом життя, й виникненням внаслідок цього біологічних факторів ризику. В Європі щорічно помирають від ССЗ приблизно 3 млн. чоловік, у США – 1 млн., що складає половину всіх смертей та в 2,5 рази перевищує смертність від злоякісних новоутворень.

Показники смертності від ССЗ в Україні є одними із найвищих в світі. Серед чоловічого та жіночого населення працездатного віку країни смертність від серцево-судинних подій в цілому та за окремими нозологічними формами більше чим в чотири рази перевищує аналогічні показники в країнах Європи.

Одним із найбільш загрозливих порушень роботи серця є ішемічна хвороба серця (ІХС) – хронічне чи гостре порушення кровонаповнення міокарда, що виникає внаслідок недостатнього постачання серця кисню.

Етіологічним фактором, що викликає ІХС частіше за все виступає атеросклероз коронарних судин. Виникнення та перебіг ІХС тісно пов'язаний із наявністю факторів ризику: постійне підвищення артеріального тиску, порушення ліпідного обміну, надлишкова маса тіла, нездоровий спосіб життя (тютюнопаління, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), несприятливий вплив чинників навколишнього середовища (психоемоційне навантаження, вплив факторів довкілля та ін.).

Відповідно до сучасних наукових поглядів, більшість важливих метаболічних та фізіологічних процесів, які протікають в організмі, тісно пов’язані з процесами окиснення, що беруть участь в акумуляції та біотрансформації енергії, модифікації фізико-хімічних властивостей біологічних мембран, здійснюють захисні функції (окиснення чужорідних сполук), впливають на імунітет та передачу інформації, забезпечуючи, таким чином, нормальну життєдіяльність організму.

Важливу роль в регуляції вільно-радикальних процесів в клітині відіграють високомолекулярні антиоксиданти – антиоксидантні ферменти (супероксиддисмутаза, каталаза, що відповідають за утворення та метаболізм активних форм кисню), системи, що утилізують перекисні продукти (глутатіонпероксидази, глутатіонтрансферази), а також ферментні системи біорегенерації антиоксидантів та окисненого глутатіону, «перехоплювачі» активних форм кисню (метіонін, гістамін), біоантиоксиданти (токоферол, убіхінон, церулоплазмін).

На стадії незворотної ішемії, що виникає при ІХС, внаслідок збільшення утворення активних форм кисню (АФК) на фоні незворотного інгібування активності антиоксидантних ферментів виникає окиснювальний стрес. Доведено роль перекисного окиснення ліпідів в патогенезі розвитку ІХС, що супроводжується різким підвищенням активності вільно-радикальних процесів шляхом пригнічення антиоксидантних ферментів, перш за все – глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази. При виснаженні пулу антиоксидантів перекисне окиснення ліпідів набуває неконтрольованого характеру.

Знешкодження АФК та вільних радикалів в клітинах серця – складний каскадний процес, в якому беруть участь низькомолекулярні антиоксиданти та антиоксидантні ферменти, в тому числі кофактори для біорегенерації ліпідних антиоксидантів та відновлення органічних гідропероксидів. Порушення функціонування будь-якої ланки цієї складної системи відображається на ефективності процесів детоксикації АФК та вільних радикалів в кардіоміоцитах та може призвести до виникнення окиснювального стресу та пов’язаного з ним незворотного пошкодження міокарду.


НА ЗАМІТКУ!!!

Близько 95 % кисню, що надходить в організм, в процесі окисного фосфорилювання відновлюється до води. Останні 5 % в результаті різних реакцій перетворюється в активні форми, які є високотоксичними для клітин.


АФК утворюються в організмі людини безперервно. Вони беруть участь в механізмах знешкодження бактерій, синтезі біологічно активних речовин, обміні колагену, регуляції проникності мембран тощо. Формування вільних радикалів – захисний механізм, що є ключовим в неспецифічному імунному захисті організму. Однак, поряд з позитивними ефектами, АФК часто виступають основою патогенезу багатьох патологічних процесів (зокрема, серцево-судинних патологій), володіють, запускають аутоімунні процеси пошкодження тканин, викликають спазм бронхів та ін.

Класичними проявами ІХС є біль за грудиною, який виникає після фізичного навантаження чи стресових ситуаціях. Часто біль іррадіює в нижню щелепу, шию, ліве плече, передпліччя, спину. Також характерними є задишка, відчуття порушення ритму серця.

В результаті численних досліджень було доведено роль оксидативного стресу, як одного із основних факторів у патогенезі ІХС, і таким чином, провідним інструментом для профілактики даного захворювання є застосування антиоксидантів.

На сьогодні активно застосовуються комплексні дієтичні добавки рослинного походження, що містять в своєму складі біофлавоноїди (зокрема, рутин, кверцетин, дигідрокверцетин та ін.). Притаманна їм антиоксидантна активність обумовлена здатністю «тушити» радикали ОН та О2. На фармацевтичному ринку України найбільш відомими флавоноїдами є рутин, кверцетин і дигідрокверцетин (ДГК).

Рутин зв’язує вільні радикали, попереджує ініціацію факторів транскрипції цитокінів запалення (ефективний при лікуванні хронічних запальних захворювань), проявляє інгібуючу дію на реакцію ПОЛ.

Кверцетин нейтралізує вільні радикали, проявляє опосередковану антиоксиданту активність за рахунок зв’язування з іонами металів, які здатні ініціювати процеси ПОЛ. Кверцетин інгібує ксантиноксидазу, зменшуючи оксидантне пошкодження органів і тканин, сприяє зниженню запальної реакції та активності прозапальних ферментів.

Дигідрокверцетин (ДГК) – є одним із найсильніших антиоксидантів. Його отримують з деревини модрини сибірської (Larix sibirica Ledeb.) і модрини даурської (L. dahurica Turcz.). ДГК перериває процеси перекисного окислення ліпідів в мембранах клітин та ефективно корегує порушення у різних ланках антиоксидантної системи організму. Забезпечує комплексний антиоксидантний захист організму, активну профілактику розвитку окиснювального стресу, дегенеративно-дистрофічних процесів в тканинах і раннього клітинного старіння. ДГК пригнічує ферментативні реакції, в яких продукуються вільні радикали. Антиоксидантна активність ДГК обумовлена здатністю гідроксильних груп молекули віддавати атом водню, тобто виступати у ролі донора атомів водню, перетворюючись при реакції з вільними кисень-радикальними метаболітами в стабільний фенольний радикал.

Протизапальна активність ДГК обумовлена його антиоксидантною дією і пригнічуючим ефектом прозапальних ферментів з наступним гальмуванням вироблення медіаторів запалення.

ДГК проявляє капіляропротекторну дію, зменшує проникність і ламкість капілярів, покращує мікроциркуляцію, сприяє пригніченню дії ферментів гіалуронідази і колагенази, які «розпушують» сполучну тканину стінок кровоносних судин і інших систем, активує пролінгідроксилазу, що сприяє «дозріванню» колагену, таким чином, підтримуючи міцність, еластичність і нормалізує проникність судинної стінки.

ДГК, пригнічуючи вільно-радикальні процеси перокисного окиснення ліпідів в біомембранах, стабілізує клітинні мембрани, сприяє нормалізації проникності капілярів, перешкоджає розвитку дистрофічних і склеротичних змін в тканинах.

ДГК позитивно впливає на молекулярні механізми, що лежать в основі регулювання судинної проникності і резистентності судинної стінки, а також на арахідоновий метаболізм, що дозволяє використовувати ДГК при запальних захворюваннях, алергічних і геморагічних синдромах, при променевих ураженнях. Вплив ДГК на активність відповідних ферментів в комплексі з антиоксидантною дією визначає його капіляростабілізуючий ефект.

Мембраностабілізуючий ефект ДГК і його окиснювально-відновні властивості сприяють ефективному функціонуванню ферментів тканинного дихання, утилізації кисню і синтезу АТФ в мітохондріях. Поряд зі стабілізацією еритроцитарних мембран і поліпшенням транспортної функції еритроцитів зазначені ефекти визначаються антигіпоксантними властивостями ДГК, що сприяють підвищенню кисневого й енергетичного забезпечення клітин.

На основі одного із найбільш ефективних біофлавоноїдів – ДГК створено єдину на фармацевтичному ринку України, принципово нову дієтичну добавку «ДГК таблетки для розсмоктування», що окрім ДГК містить у своєму складі олію мяти (0,6 мг), ментол (0,6 мг) та випускається в зручній для застосування лікарській формі.

За рахунок високої фармакологічної активності ДГК нейтралізує негативний вплив вільних радикалів на організм, захищаючи клітини від пошкодження; сприяє доставці кисню та поживних речовин до клітин та виведенню продуктів розпаду із організму; покращує обмін речовин на клітинному рівні; зміцнює стінки судин та капілярів, зменшуючи їх ламкість; знижує в’язкість крові; нормалізує мікроциркуляторне русло; покращує роботу серцево-судинної системи.

Застосування «ДГК таблетки для розсмоктування» сприяє підвищенню фізичної та розумової витривалості, продуктивності працездатності, захисної функції організму, зниженню зорової перевтоми.

«ДГК таблетки для розсмоктування» РЕКОМЕНДОВАНО для:

  • людей, які проживають в несприятливому середовищі (міста-мільйонери, забруднені промислові населені пункти);
  • людей, діяльність яких пов’язана з фізичним та нервовим навантаженням, ведуть активний спосіб життя, працюють за комп’ютером чи діяльність, пов’язана із навантаженням на очі;
  • людей, що хворіють на цукровий діабет, серцево-судинні захворювання у складі комплексного лікування;
  • регулярний прийом ДГК сприяє покращенню функціонального стану серцево-судинної системи та оздоровленню організму в цілому.

«ДГК таблетки для розсмоктування» мають ряд переваг порівняно з аналогами-антиоксидантами:

  • висока якість та чистота (98-99 %) сировини ДГК, що забезпечує високу антиоксидантну активність, а також відсутність смол та домішок, шкідливих для організму;
  • сублінгвальна форма – активна речовина потрапляє через слизову оболонку ротової порожнини безпосередньо в кров, минаючи шлунково-кишковий тракт, що підвищує дію препарату в 2-3 рази;
  • вміст ДГК в одній таблетці складає 50 мг, в той час як у інших виробників кількість дигідрокверцетину в одній таблетці не перевищує 25 мг;
  • можна рекомендувати діабетикам (до складу входить екстракт стевії) як капілястабілізуючий засіб, що не призводить до підвищення рівня цукру в крові;
  • найнижча вартість на фармацевтичному ринку Україні у порівнянні з іншими аналогами;
  • можна рекомендувати дітям шкільного віку (за рекомендацією педіатра) по 1 таблетці на добу в період сезонних захворювань для зміцнення імунітету;
  • не лише корисний, але і смачний (до складу входять олія м’яти та ментол).

 

«ДГК таблетки для розсмоктування» - ефективний засіб для профілактики  несприятливих серцево-судинних подій, та надійний партнер людей, що ведуть активний спосіб життя!

 

Остапець М. О., к.мед.н., асистент кафедри патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету, Харків

 

Література:

  1. С.В.Бобокало, Л. Г. Алмакаєва /Перспективи створення дієтичних добавок антиоксидантної і капіляропротекторної дії на основі високочистого біофлавоноїда дигідрокверцетина // Сучасні досягнення фармацевтичної технології та біотехнології: зб. наук. пр. – Х., 2016 – С. 90–93.
  2. Дигідрокверцетин - препарати нового покоління / С. В. Бобокало, Л. Г., Алмакаєва // Фармація ХХI століття: тенденції та перспективи : матеріали VIII Нац. з'їзду фармацевтів України, м. Харків, 13-16 верес. 2016 р. - Х., 2016 - Т. 1 - С. 324
  3. Нагорная Н. В., Четверик Н. А. Оксидативный стресс: влияние на организм человека, методы оценки. Здоровье ребенка. № 2 (23). С. 140-145.
  4. Окислительный стресс – индикатор метаболических нарушений в патогенезе мозгового инсульта / М. А. Луцкий и др. Журнал неврологии и психиатрии. № 8 (2). С. 24-29.
  5. Галенко-Ярошевский П. А., Гукасов В. М., Гацура В. В. Антиоксиданты в системе современной терапии сердечно-сосудистой патологии. Медицина и высокие технологии. № 1. С. 6-20.
  6. Антиоксиданты: клинико-фармакологический аспект / И. С. Чекман и др. Український медичний часопис. № 1 (99). С. 22-28.
  7. Medical prospects of antioxidants: A review / K. Neha, Md. R. Haider, A. Pathak [et al.] // European Journal of Medical Chemistry. 2018. Vol. 178 (15). P. 687-704.
  8. Фурман Ю. В., Артюшкова Е. Б., Аниканов А. В. Окислительный стресс и антиоксиданты. Биологические науки. № 1 (17). С. 1-3.
  9. Оксидативный стресс и возможности его коррекции ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента у больных инфарктом миокарда в сочетании с сахарным диабетом 2 типа / К. С. Лексина и др. Рациональная фармакотерапия в кардиологии. 2007. № 2. С. 53-58.

Выберите вашу профессию