На допомогу фахівцю: Як ефективно лікувати кашель

Проблема кашлю: про що він може розповісти та симптомом яких хвороб може бути?

 

Кашель — захисний рефлекторний акт, що відіграє провідну роль у видаленні з дихальних шляхів мокротиння і сторонніх тіл (часток пилу, диму, слизу тощо). Кашель виникає при подразненні кашлевих рецепторів внаслідок вдихання аерополютантів, тютюнового диму, затікання назального секрету, запалення слизових оболонок дихальних шляхів тощо [1].

 

---

Це цікаво:

Найбільше кашлевих рецепторів знаходиться в гортані, трахеї та місці поділу бронхів. Також вони є у плеврі, нижній частині стравоходу, шлунку, у зовнішніх слухових ходах. До речі, безпосередньо в легенях немає кашлевих рецепторів.

---

 

Очевидно, що кашель є однією з найпоширеніших ознак бронхолегеневих захворювань [2]. За даними сучасних епідеміологічних досліджень, кашель — найчастіший симптом, з приводу якого пацієнти звертаються за амбулаторною медичною допомогою [3–4]. Загальносвітова практика свідчить про те, що щорічно ГРВІ переносять близько 500 млн осіб, та загальновідомо, що кожен дорослий у середньому 2–4 рази на рік хворіє на гострі респіраторні захворюваннями. Діти хворіють ще частіше - у середньому до 6 разів протягом року [5].

У цьому контексті дуже цікаві дані щодо економічних витрат на ведення хворих із кашлем. Наприклад, у Великій Британії річні витрати на лікування кашлю становлять щонайменше 979 млн фунтів стерлінгів (це близько 44 млрд гривень!!!), при цьому 104 млн фунтів стерлінгів витрачається пацієнтами для придбання безрецептурних лікарських засобів. У США річні витрати на придбання безрецептурних ліків для лікування кашлю й усунення симптомів застуди досягають 3,6 млрд дол. [6]. Ці дані свідчать про те, що кашель — це актуальна проблема, особливо в осіннє-зимовий і весняний період, яка потребує ефективного вирішення.

 

Розрізняють такі види кашлю залежно від його тривалості:

• гострий, який турбує хворого менше трьох тижнів;
• підгострий, який триває від трьох до восьми тижнів;
• хронічний, що триває більше восьми тижнів.

 

Виділяють:

• продуктивний кашель (з мокротинням);
• непродуктивний (сухий).

 

Гострий кашель, як правило, обумовлений гострими вірусними інфекціями верхніх і нижніх дихальних шляхів. Додатковими досить поширеними причинами гострого кашлю є гострий риносинусит, кашлюк, алергічний риніт, астма, застійна серцева недостатність, пневмонія, різні аспіраційні синдроми, емболія легеневої артерії [7].

Причиною підгострого (постінфекційного) кашлю тривалістю від 3 до 8 тижнів є гіперреактивність бронхів, розвиток трахеобронхіальної дискінезії внаслідок перенесеної вірусної або мікоплазмової (Mycoplasmapneu moniae) та хламідійної (Chlamydophila pneumoniae) інфекції. Підгострий кашель часто має затяжний характер і зазвичай нечутливий до стандартної протикашльової терапії [8].

Тривалий або хронічний (понад 8 тижнів) продуктивний кашель може спостерігатися при ХОЗЛ, бронхоектазії, новоутвореннях дихальних шляхів і легень, абсцесі легені [2].

Непродуктивний хронічний кашель нерідко спостерігається у пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, грижа стравохідного отвору діафрагми), хворобами серцево-судинної системи (серцева недостатність) [9–10]. Нерідко кашель пов’язаний із прийомом деяким лікарських засобів.

Гострий кашель спочатку може бути сильним і нав’язливим, але зазвичай проходить швидко і рідко потребує значного медичного втручання. Гострий і підгострий кашель зазвичай не вимагають спеціальних діагностичних досліджень і підлягають лише симптоматичному лікуванню, якщо звісно немає «червоних прапорців» і підозри на іншу, більш серйозну, патологію. Рентген грудної клітки може бути доцільним, якщо кашель визначається як сильний або якщо пацієнт виглядає дуже хворим.

 

Як не пропустити небезпеку:

• «Червоні прапорці» при кашлі:
• кашель має хронічний характер і триває понад 8 тижнів;
• відкашлюється кров чи гнійне мокротиння, є відчуття задишки, утруднення дихання або/та біль у грудях, тривале підвищення температури;
• є такі симптоми, як незрозуміла втрата ваги й апетиту, стійка зміна голосу, поява набряків на шиї чи значне потовиділення вночі.

 

Гострий кашель при ГРВІ, як правило, малопродуктивний, часто сухий і минає протягом 2–3 тижнів. Однак у низці випадків кашель при ГРВІ може бути продуктивним, з вираженими порушеннями відходження мокротиння, особливо в ослаблених хворих, осіб похилого й старечого віку, маленьких дітей, пацієнтів, які мають супутні захворювання та ін.

 

Хронічний кашель — вкрай актуальна проблема для сучасної медицини. Відомо, що скарги на тривалий або постійний кашель виникають у 18 % населення США, 16 % — у Великій Британії, 11 % — у Швеції, 11,9 % — в Італії. В одному з епідеміологічних досліджень у Фінляндії, присвячених проблемі кашлю, яке охоплювало 13980 осіб (79,2 % жінок; середній вік 46,6 року), було виявлено, що 373 пацієнти мали скарги на гострий кашель, 174 — на підгострий і 421 — на хронічний [11]. Автори стверджують, що кашель асоціюється зі збільшенням вірогідності відвідування декількох (трьох і більше) лікарів протягом року, значно знижує якість життя та має істотний соціально-економічний вплив за рахунок збільшення кількості візитів до лікаря та днів відпустки через хворобу.

За розрахунковими даними, близько 600 млн осіб у світі страждають на хронічну обструктивну хворобу легень (ХОЗЛ) [12]. Отже, враховуючи кількість пацієнтів із хронічною патологією бронхолегеневої системи (ХОЗЛ/хронічний бронхіт, бронхіальна астма), стає очевидним, що проблема хронічного кашлю також потребує належної уваги.

 

Стратегія лікування кашлю: який лікарський засіб вибрати?

Правильний підбір лікарських засобів має вкрай важливе значення, оскільки дозволяє покращити ефективність терапії і зменшити ризик ускладнень.

При продуктивному кашлі необхідно покращувати евакуацію мокротиння з верхніх дихальних шляхів, тому доцільно застосовувати відхаркувальні засоби, які розріджують мокротиння та полегшують його виведення [13].

Відхаркувальні засоби за механізмом дії умовно поділяють на три групи. Препарати першої групи розріджують бронхіальний секрет за рахунок збільшення секреції бронхіальних залоз (переважно водного компонента слизу) і тому називаються секретомоторними відхаркувальними засобами. Муколітики, препарати другої групи, зменшують в’язкість мокротиння внаслідок порушення структури мукополісахаридів, що зумовлюють специфічну консистенцію бронхіального секрету [14–16]. До третьої групи відносяться комбіновані препарати, що містять мукоактивні компоненти різнонаправленої дії.

Лікування продуктивного кашлю слід починати якомога швидше, бажано з першого дня його появи, оскільки полегшення відділення в’язкого секрету дозволить уникнути обструкції дихальних шляхів і знизити ймовірність виникнення пневмонії.

Найефективнішими лікарськими засобами для лікування вологого кашлю є муколітики. А гарним профілем безпеки і швидким ефектом володіє група стимуляторів синтезу сурфактанту (амброксолу гідрохлорид).

 

За своєю хімічною формулою амброксол є похідним бензиламінів: транс-4- [(2-аміно-3,5 дибромбензил)аміно]циклогексанолу гідрохлорид. Це активний N-десметил — метаболіт бромгексину (синтетичного похідного алкалоїду вазіцину), речовини, яку отримують шляхом естракції з рослини Adhatoda vasica (адатода сосудиста). Видалення метильної групи і введення гідроксильної групи в пара-транс-положенні циклогексилового кільця дали амброксолу можливість стимуляції синтезу сурфактанту, надали йому протизапальних, антиоксидантних і місцевих анестетичних властивостей у доповненні до мукокінетичного та мукоциліарного ефектів його вихідної сполуки [17].

Амброксол є активним метаболітом бромгексину і тому має більш виражений мукоактивний ефект. Біодоступність амброксолу становить 70–80 % (у бромгексину — 20 %). Крім того, при пероральному прийомі дія амброксолу починається через 30 хвилин і триває протягом 6–12 годин, при інгаляційному введенні ефект настає швидше (до 15 хвилин) і триває також 6–12 годин [18].

Основними ефектами амброксолу гідрохлориду є муколітичний, мукокінетичний та мукорегуляторний. Муколітичний ефект обумовлений розщепленням кислих мукополісахаридів та дезоксирибонуклеїнової кислоти, нормалізацією співвідношення серозного та слизового компонентів бронхіального секрету зі зниженням в’язкості мокротиння за рахунок активації гідролаз та вивільнення лізосом із клітин Клара. Мукокінетичний ефект амброксолу обумовлений посиленням рухової активності війчастого епітелію з підвищенням мукоциліарного кліренсу. Мукорегуляторна дія амброксолу реалізується внаслідок нормалізації співвідношення серозного та слизового компонентів секрету завдяки підвищенню секреції серозних клітин бронхіальних залоз та стимуляції виділення сурфактанту в альвеолах [19].

Крім того, амброксол має протизапальні властивості, що реалізуються шляхом пригнічення прозапальних цитокінів, а також підвищення активності макрофагів [20]. Завдяки блокуванню виділення серотоніну й гістаміну, амброксол демонструє протинабрякову, помірну знеболюючу й антиоксидантну дію, що пов’язана з блокуванням вільних радикалів.

Амброксол також проявляє імуномодулюючий ефект завдяки здатності активізувати макрофаги й підвищувати синтез секреторних IgA та IgG. Важливими ефектами амброксолу є його противірусні властивості. Відомо, що він знижує реплікацію вірусів грипу, парагрипу, риновірусу шляхом стимуляції синтезу ендогенного сурфактанту та блокування протеаз верхніх і нижніх дихальних шляхів [21].

Практично значущою властивістю амброксолу є його здатність підвищувати концентрацію антибіотиків у альвеолах та на слизовій оболонці бронхів. Цей ефект реалізується завдяки підвищенню швидкості пасивної дифузії антибіотиків із кровоносних судин у легеневу тканину без зміни їх концентрації у плазмі крові [22]. Цей ефект може сприяти скороченню курсу антибіотикотерапії та пришвидшенню одужання хворого.

Отже, амброксол потенціює дію антибіотиків, сприяючи збільшенню їхньої концентрації в осередку інфекції. У пацієнтів з ХОЗЛ терапія амброксолом призводила до значного зниження кількості загострень. Зазначалося достовірне зменшення тривалості загострень і скорочення тривалості антибіотикотерапії [25].

Біоплівка — це не просто скупчення бактерій на слизовій оболонці чи тканині, а складна конструкція, яка складається з клітинного компоненту асоціації культур мікроорганізмів і позаклітинного матриксу з біологічної суміші полісахаридів, глікопептидів, нуклеїнових кислот і ліпідів.

У 60 % випадків розвитку хронічних і рецидивуючих інфекцій, що не піддаються лікуванню, встановлена значуща роль біоплівок. У медичному аспекті ключовою особливістю біоплівки є те, що у ній мікроорганізми набувають нових властивостей, підвищується їхня стійкість до антибіотиків. В епідеміологічних дослідженнях встановлено, що генетична інформація про антибіотикорезистентність може передаватися від штаму до штаму в межах моно- або полімікробних біоплівок, що істотно ускладнює лікування нозокоміальних інфекцій [23, 24].

 

Також амброксол чинить помірний опосередкований вплив на процеси формування біоплівок патогенів, порушуючи їх структурну цілісність і впливаючи на деякі етапи їх розвитку.

Амброксол не провокує бронхообструкції. K.J. Weissman і співавт. продемонстрували статистично достовірне поліпшення показників функції зовнішнього дихання у хворих з бронхообструкцією і зменшення гіпоксемії на фоні прийому амброксолу.

Слід зазначити, що в країнах Європи саме амброксол є лікарським засобом, що найчастіше призначається. Так, у Німеччині у 2015 р. його частка на ринку мукоактивних засобів склала 24 % [26]. Для амброксолу існує велика доказова база щодо застосування у хворих з продуктивним кашлем. Найважливіше значення має дослідження H. Matthys та ін. з вивчення ефективності різних лікарських засобів у хворих на ГРВІ. Це великомасштабне плацебоконтрольоване дослідження з 4 паралельними групами, за результатами якого амброксол поряд з іншими препаратами значно перевершував плацебо за впливом на кашель. В інших дослідженнях застосування амброксолу призводило до покращення якості життя та зменшення частоти загострень хронічного бронхіту [27].

 

Ефективність амброксолу доведена у низці порівняльних досліджень при лікуванні гострих інфекцій респіраторного тракту у дітей. Наприклад, у пацієнтів із бронхітом застосування амброксолу сприяло більш швидкому регресу клінічних симптомів порівняно з ацетилцистеїном [28]. Подібні результати були отримані при порівнянні ефективності амброксолу й карбоцистеїну у лікуванні гострого кашлю. У всіх цитованих дослідженнях відзначено гарну переносимість препарату.

В останні роки вивчаються нові можливості застосування амброксолу у лікуванні ГРВІ, оскільки відкрита його здатність пригнічувати потенціалзалежні натрієві канали, розташовані на чутливих нервових закінченнях. Це надає анальгезуючий ефект та зменшує такі прояви застуди, як біль у горлі [15].

У дослідженні С. de Mey зі співав. вивчалася ефективність і переносимість перорального спрею з розчином амброксолу для полегшення гострого болю в горлі при гострому неускладненому фарингіті у порівнянні з розпиленням плацебо. Встановлено, що розпилювальний розчин, що містив 10 мг амброксолу в кожній дозі (що відповідає одному струменю РЕСПИКС® СПРЕЮ ), показав статистично значуще поліпшення ефекту послаблення болю. Послаблення болю в горлі виникало вже через 15 хв після дозування спрею. Відзначено, що лікування спреями з амброксолом дуже добре переноситься пацієнтами [30].

 

РЕСПИКС® СПРЕЙ — інноваційний прорив у лікуванні кашлю при ГРВІ

На сьогоднішній день РЕСПИКС® СПРЕЙ — перший і єдиний в Україні зареєстрований розчин амброксолу у вигляді дозованого спрею. Він починає діяти вже у слизовій оболонці ротової порожнини, що значно пришвидшує ефект і приносить швидке полегшення.

Склад: амброксолу гідрохлорид 50 мг (5 % розчин)

Допоміжні речовини: Левоментол, Амонію гліциризат (екстракт кореню солодки) та ін.

РЕСПИКС® СПРЕЙ володіє такими терапевтичними ефектами:

• полегшує відкашлювання і зменшує вираженість продуктивного кашлю;
• протизапальна й антиоксидантна дія;
• місцева анестезуюча дія — важлива при лікуванні гострих інфекцій дихальних шляхів, зокрема для зменшення болю в горлі та полегшення болю у грудях при кашлі;
• сприяє зменшенню кількості загострень ХОЗЛ;
• при одночасному призначенні з антибіотиками підвищує їх концентрацію в бронхіальному секреті й мокротинні;
• противовірусна дія (блокує рецептори ICAM-1
  за допомогою яких вірус потрапляє в клітину);
• імуномодулююча дія (збільшує синтез IgA в 10 разів; IgМ на 12 %; протеїну А (SP-A) до 170 %);
• зменшує ризик розвитку бактеріальних ускладнень.

 

Безпека й переносимість амброксолу пацієнтами з гострими та хронічними захворюваннями легень доведена у численних рандомізованих контрольованих дослідженнях. Найпоширеніші побічні ефекти амброксолу спостерігалися з боку шлунково-кишкового тракту. Однак вони зустрічаються з дуже низькою частотою та не вимагають відміни лікарського засобу. Дані аналітичного огляду безпеки амброксолу, виконаного PRAC, переконливо свідчать про вкрай низький ризик виникнення важких шкірних побічних реакції та анафілактичних реакцій [29].

 

РЕСПИКС® СПРЕЙ показаний:

• Для лікування гострих і хронічних бронхолегеневих захворювань, що супроводжуються порушенням утворення та виведення слизу, — дорослим і дітям від 12 років.
• Для полегшення вираженого болю у горлі при неускладнених респіраторних захворюваннях у дорослих.

 

Завдяки високій концентрації амброксолу та інноваційній формі випуску РЕСПИКС® СПРЕЙ :

• полегшує кашель вже за 30 хвилин;
• містить у 8 разів більшу концентрацію амброксолу, завдяки чому протягом 3 діб позбавляє від симптомів фарингіту (почервоніння, набряк і біль у горлі);
• повністю готовий до застосування, можливість прийому «на ходу»;
• не містить штучних барвників і підсолоджувачів, тому може бути препаратом вибору при схильності пацієнта до алергічних проявів і може застосовуватися у хворих на цукровий діабет або у пацієнтів з порушеннями толерантності до глюкози.

 

РЕСПИКС® СПРЕЙ забезпечує лікування всього респіраторного тракту, а не його окремої ділянки. Він є зручним у застосуванні, що сприяє комплайенсу пацієнтів. Завдяки місцевій анестезуючій дії полегшує виражений біль у горлі, що усуває необхідність придбання додаткових лікарських засобів і робить лікування більш економічно доступним.

РЕСПИКС® СПРЕЙ — єдиний в Україні 5 % розчин амброксолу у формі дозованного спрею!

 

 

РЕСПИКС® СПРЕЙ є першим і єдиним зареєстрованим лікарським засобом амброксолу у формі спрею на фармацевтичному ринку України. Відпуск РЕСПИКС® СПРЕЙ із аптеки може потребувати обговорення з пацієнтом наступних питань:

1. Спрей призначений для перорального (внутрішнього) застосування.
2. Рекомендовану дозу (три струмені спрею) розпилюють безпосередньо у ротову порожнину, після чого його проковтують.
3. РЕСПИКС® СПРЕЙ необхідно приймати разом з їжею або після їди.
4. Муколітична активність РЕСПИКС® СПРЕЙ підтримується вживанням великої кількості рідини.
5. Стандартна доза становить три струмені спрею 3 рази на добу.
6. Без консультації лікаря лікування може тривати не більше 4–5 днів.
7. У разі застосування для полегшення вираженого болю у горлі при неускладнених респіраторних захворюваннях без консультації лікаря, застосовувати не більше 3 днів.

 

РЕСПИКС® СПРЕЙ приймай — кашель та біль у горлі долай!

Застосовуйте отримані знання у реальній практичній ситуації!

Практична задача:

В аптеку звернувся хворий на ГРВІ чоловік. Лікар призначив йому амброксол, але окрім кашлю, пацієнт має скарги на біль у горлі.

Який швидкодіючий муколітичний засіб з комплексною дією Ви порадите відвідувачу аптеки для полегшення відходження густого і в’язкого мокротиння, а також для зменшення болю у горлі?

 

Відповідь:

Доцільно придбати РЕСПИКС® СПРЕЙ (амброксол у формі спрею), який сприяє відходженню мокротиння при вологому кашлі і зменшує больові відчуття у горлі. Він містить активну речовину амброксол, яка розріджує мокротиння і сприяє його виведенню з дихальних шляхів, полегшуючи відкашлювання і сприяючи найшвидшому одужанню.

 

Список використаної літератури

1.  Chung KF, McGarvey L, Song WJ, Chang AB, Lai K, Canning BJ, Birring SS, Smith JA, Mazzone SB. Cough hypersensitivity and chronic cough. Nat Rev Dis Primers. 2022 Jun 30;8(1):45.
2. Asthma Workgroup, Chinese Society, Respiratory, Diseases (CSRD), Chinese Medical Association. The Chinese national guidelines on diagnosis and management of cough (December 2010). Chinese Medical Journal 2011 Oct;124(20):3207-19.
3. Finley C, Chan DS, Garrison S, Korownyk C, Kolber MR, Campbell S, Eurich DT, Lindblad AJ, Vandermeer B, Allan GM. What are the most common conditions in primary care? Systematic review. Canadian Family Physician 2018 Nov;64(11):832-40.
4. Morice A. Epidemiology of cough. Pulmonary Pharmacology and Therapeutics 2002;15(3):253-9.
5. Bergmann, M., Haasenritter, J., Beidatsch, D. et al. Coughing children in family practice and primary care: a systematic review of prevalence, aetiology and prognosis. BMC Pediatr 21, 260 (2021).
6. Marathe PA, Kamat SK, Tripathi RK, Raut SB, Khatri NP. Over-the-counter medicines: Global perspective and Indian scenario. J Postgrad Med. 2020 Jan-Mar;66(1):28-34.
7. Sandeep Sharma; Muhammad F. Hashmi; Mohamed S. Alhajjaj. Cough. National Library of Medicine, August 18, 2022.
8. Braman SS. Postinfectious cough: ACCP evidence-based clinical practice guidelines. Chest. 2006 Jan;129(1 Suppl):138S-146S.
9. Saritas Yuksel E, Vaezi M. Extraesophageal manifestations of gastroesophageal reflux disease: cough, asthma, laryngitis, chest pain. Swiss Med Wkly. 2012 Mar. 11.
10. Irwin R, Curley FJ, French CL. Chronic cough. The spectrum and frequency of causes, key components of the diagnostic evaluation, and outcome of specific therapy. The American Review of Respiratory Disease 1990 Mar;141(3):640-7.
11. Koskela HO, Lätti AM, Pekkanen J. The impacts of cough: a cross-sectional study in a Finnish adult employee population. ERJ Open Research 2018 Nov 12;4(4). pii: 00113-2018. doi: 10.1183/23120541.00113-2018. eCollection 2018 Oct.
12. Global strategy for the diagnosis, management and prevention of COPD. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD). Update 2019. Available from: http://www.goldcopd.org Accessed 2018 Dec 12.
13. Liesl Brown. Dry and wet coughs. ResearchGate, Oct, 2020.
14. Rogers D.F. Mucoaktive agents for airway mucus hypersecretory diseases// Respir Care. — 2007 Sep. — 52 (9). — P. 1176-93.
15. Morice A, Kardos P. Comprehensive evidence-based review on European antitussives. BMJ Open Respiratory Research 2016 Aug;3(1):e000137.
16. Dicpinigaitis PV, Morice AH, Birring SS, McGarvey L, Smith JA, Canning BJ, Page CP. Antitussive drugs — past, present, and future. Pharmacological Reviews 2014 Mar;66(2):468-512.
17. Gupta PR. Ambroxol — resurgence of an old molecule as an anti-inflammatory agent in chronic obstructive airway diseases. Lung India 2010 Apr;27(2):46-8.
18. Disse BG, Ziegler HW. Pharmacodynamic mechanism and therapeutic activity of ambroxol in animal experiments. Respiration 1987;51(Suppl 1):15-22.
19. Ahmad Kantar, Ludger Klimek, Dorotheea Cazan,Annette Sperl, Ulrike Sent, Margarida Mesquita. An overview of efficacy and safety of ambroxol for the treatment of acute and chronic respiratory diseases with a special regard to children. Multidisciplinary Respiratory Medicine 2020; volume 15:511
20. Chenot J.F., Weber P., Friede T. Efficacy of Ambroxol lozenges for pharyngitis: a meta-analysis// BMC Fam. Pract. — 2014. — 15. — 45.
21. Yamaya M., Nishimura H., Nadine L.K. et al. Ambroxol inhibits rhinovirus infection in primary cultures of human tracheal epithelial cells // Arch. Pharm. Res. — 2013, Jul. 16.
22. Кривопустов С.П. Комбінована мукоактивна терапія у дітей із захворюваннями дихальних шляхів, що супроводжуються утворенням в’язкого секрету // Здоров’я дитини. — 2017. — Т. 12, № 2. — С. 30-31.
23. Flemming H.C., Wingender J. The biofilm matrix // Nat. Rev. Microbiol. — 2010. — 8. — 623-33.
24. Cataldi, V. Sblendorio, A. Leo, O. Piazza. Biofilm-dependent airway infections: A role for ambroxol? Pulmonary Pharmacology & Therapeutics, Volume 28, Issue 2, 2014.
25. Дуда О.К., Бойко В.О., Коцюбайло Л.П. Амброксол у комплексному лікуванні хворих на гострі респіраторні захворювання. Новости медицины и фармации. 13 (589) 2016.
26. Morice A, Kardos P. Comprehensive evidence-based review on European antitussives. BMJ Open Respiratory Research 2016 Aug;3(1):e000137.
27. Malerba M, Ragnoli B. Ambroxol in the 21st century: pharmacological and clinical update. Expert Opinion on Drug Metabolizm & Toxicology 2008 Aug;4(8):1119-29.
28. Baldini G, Gucci M, Tarò D, Memmini C. A controlled study on the action of a new formulation of ambroxol in asthmatiform bronchitis in children. Minerva Pediatrica 1989 Feb;41(2):91-5.
29. Cazan D, Klimek L, Sperl A, Plomer M, Kölsch S. Safety of ambroxol in the treatment of airway diseases in adult patients. Expert Opinion on Drug Safety 2018 Dec;17(12):1211-24.
30. De Mey C, Patel J, Lakha DR, Richter E, Koelsch S. Efficacy and Safety of an Oral Ambroxol Spray in the Treatment of Acute Uncomplicated Sore Throat. Drug Res (Stuttg). 2015 Dec;65(12):658-67. doi: 10.1055/s-0035-1547229.

 

Катерина Лугова,
апірантка відділення кардіоревматології Державної установи
«Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків
Національної академії медичних наук України»