Липень 2024
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31

ЛАНГЕС — ефективне лiкування кашлю та попередження ускладнень з перших днiв застуди

Повітря навколо нас зовсім не стерильне. У ньому літає безліч часточок пилу, продуктів хімічної промисловості, а також сотні мікроорганізмів. Усі вони проникають в наш організм через дихальну систему, але далеко не завжди викликають хворобу.
Причиною цього є природній захист дихальних шляхів.

Середньостатистична людина, яка веде помірно активний спосіб життя, за добу вдихає близько 20 000 літрів повітря, яке неминуче містить потенційно шкідливі частинки і гази [1].

Що захищає дихальні шляхи від вірусів і бактерій?

На щастя, наша дихальна система володіє механізмами захисту, які допомагають їй очищати і захищати себе.

Війчастий епітелій

Одним з механізмів захисту дихальної системи є війки — дрібні вирости у вигляді «волосинок» на поверхні клітин, що вистилають дихальні шляхи (ДШ). Війки приводять в рух рідкий шар слизу, що покриває слизову оболонку ДШ [1].

Війки роблять понад 1000 коливань в хвилину, просуваючи вгору слиз, що покриває трахею, приблизно на 0,5–1 сантиметр в хвилину.

Бронхіальний секрет (слиз)

Бронхіальний секрет захоплює потенційно патогенні мікроорганізми і інші частинки, перешкоджаючи їхньому потраплянню в легені. Він складається з 2 фаз: золь і гель [2].

Золь — рідкий розчинний шар, товщиною 2–4 мкм. Він безпосередньо контактує зі слизовою оболонкою ДШ і в ньому розташовані війки. До складу золю входять електроліти, компоненти сироватки крові, біологічно активні речовини. Золь утворюється у бронхіолах та альвеолах.

Гель — нерозчинний в`язкоеластичний шар, товщиною 2 мкм. Він знаходиться над війками і складається переважно з глікопротеїнів, які виробляються келихоподібними клітинами респіраторного тракту.

Узгоджена робота війчастого епітелію та келихоподібних клітин, спрямована на очищення ДШ, називається мукоциліарний кліренс.

Кашльовий рефлекс

Кашель — це нормальна рефлекторна захисна реакція людського організму, спрямована на виведення з дихальних шляхів секрету і шкідливих елементів [3–5].

Цей рефлекс був закладений у нас матінкою-природою для захисту, оскільки наша дихальна система безпосередньо контактує з навколишнім середовищем. На жаль, інколи кашель із захисної реакції перетворюється у симптом, який порушує сон, звичну активність та якість життя пацієнтів.

Кожен 5-й пацієнт на амбулаторному прийомі пред’являє скарги на кашель.

Місцевий імунітет

В бронхіальному слизі розчинені речовини, які забезпечують місцевий імунітет: зокрема, секреторний імуноглобулін А, інтерферон, лактоферин, лізоцим [6].

Які збудники найчастіше викликають захворювання дихальних шляхів?

Умовно усі гострі респіраторні інфекції (ГРІ) поділяють на інфекції верхніх (риносинусит, фарингіт, епіглотит та ларинготрахеїт) та нижніх дихальних шляхів. До останніх відносять бронхіт, бронхіоліт та пневмонію 
[7, 8].

Більшість інфекцій верхніх дихальних шляхів мають вірусне походження. ГРІ найчастіше викликаються риновірусами, коронавірусами, аденовірусами та вірусами Коксакі. Здебільшого збудники респіраторних інфекцій однакові у дорослих та дітей, однак Moraxella catarrhalis та бокавірус частіше викликають ГРІ у дітей, ніж у дорослих [8].

Інфекції нижніх дихальних шляхів викликають віруси або бактерії. Віруси викликають більшість випадків бронхіту та бронхіоліту. Найпоширенішим бактеріальним збудником пневмонії є Streptococcus pneumoniae. Атипові пневмонії викликають такі мікроорганізми, як Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia spp, Legionella, Coxiella burnetti та віруси [7].

Основні симптоми гострих респіраторних інфекцій

Прояви гострих інфекцій дихальних шляхів зазвичай з’являються через 1–3 дні після зараження і зазвичай тривають від 7–10 днів до 3 тижнів.

При ГРІ пацієнти зазвичай скаржаться на [9]:

кашель;
біль у горлі;
закладеність та виділення з носа;
чхання;
головний біль;
підвищення температури;
слабкість;
біль у м’язах.

При цьому симптомом, який значно порушує працездатність і якість життя хворих,
є кашель.

Що відбувається в дихальних шляхах при респіраторних інфекціях?

При потраплянні сторонніх частинок (інфекційної або неінфекційної природи) на слизову оболонку дихальних шляхів організм робить усе, щоб якнайшвидше їх видалити, зокрема [2, 10, 11]:

підвищує вироблення слизу;
змінює фізико-хімічні властивості бронхіального секрету;
збільшує швидкість руху війок.

До певного моменту ці процеси мають захисний характер, втім, по мірі прогресування, самі можуть ставати причиною погіршення клінічного перебігу захворювання. Унаслідок запалення збільшується кількість та активність келихоподібних клітин. Вони виробляють більше глікопротеїнів, через що слиз стає густим і війки не спроможні його видалити. В’язкий бронхіальний секрет стає хорошим середовищем для розмноження мікроорганізмів, що призводить до посилення запалення і погіршення самопочуття пацієнта.

Як можна відновити нормальні властивості бронхіального слизу?

З метою покращення функціонування захисного апарату дихальних шляхів використовують мукоактивні препарати. Цей термін об’єднує цілу групу різних лікарських засобів, які дозволяють впливати на кашель, змінюючи кількість, склад і властивості бронхіального секрету [4, 5, 12–15].

Одним із передових мукоактивних препаратів непрямої дії, що володіє одночасно мукорегуляторними і муколітичними властивостями, є карбоцистеїн [16, 17], представлений на фармацевтичному ринку компанією «Сперко Україна» під торговою назвою ЛАНГЕС.

Карбоцистеїн був вперше синтезований в 1930 р., а з 1960 р. широко застосовується при різноманітних захворюваннях дихальних шляхів, тобто уже більше 60 років не здає свої позиції [18].

Чому саме ЛАНГЕС?

Карбоцистеїн, який є діючою речовиною ЛАНГЕС, має цілу низку властивостей, які роблять його ефективним в боротьбі з кашлем при запальних захворюваннях дихальних шляхів.

1. Зменшує вироблення, розріджує та нормалізує склад бронхіального слизу [19–21]

Карбоцистеїн нормалізує кількість келихоподібних клітин, відновлює нормальне співвідношення кислих і нейтральних муцинів завдяки активації сіалової трансферази та розріджує слиз, розриваючи дисульфідні зв’язки глікопротеїнів.

2. Зменшує запалення бронхів

Експериментальні дослідження виявили, що карбоцистеїн чинить протизапальний вплив за рахунок [22–24]:

пригнічення активності кінінів;
поліпшення мікроциркуляції;
зменшення міграції прозапальних клітин в дихальні шляхи;
зменшення рівня оксидативного стресу;
зменшення вироблення прозапальних інтерлейкінів (ІЛ-6, ІЛ-8), розчинних форм молекул міжклітинної адгезії;
підвищення рівня секреторного IgA, яке зберігається тривалий час після закінчення прийому карбоцистеїну [25–27].

3. Бере участь в відновленні слизової оболонки дихальних шляхів

Будь-яке запалення супроводжується накопиченням біологічно-активних речовин та пошкодженням клітин. Карбоцистеїн сприяє репаративним процесам та відновлює слизову оболонку дихальних шляхів [21, 24].

4. Пригнічує прикріплення патогенних бактерій до епітелію дихальних шляхів [24, 28]

Ряд досліджень виявив, що карбоцистеїн запобігає адгезії (прикріпленню) патогенних мікроорганізмів до епітеліальних клітин респіраторного тракту. Це може сприяти зменшенню частоти та обмеженню подальшого поширення респіраторних інфекцій 
[28, 29].

5. Посилює ефективність антибіотиків

В одному з досліджень було виявлено, що при одночасному застосуванні карбоцистеїну та амоксициліну при загостренні хронічного бронхіту кількість антибіотика в бронхіальному секреті у хворих суттєво збільшується [31].

6. Зменшує частоту епізодів кашлю за рахунок зменшення кашльової чутливості дихальних шляхів

Кашель — це захисний механізм, який спрямований на очищення дихальних шляхів від збудників захворювання чи полютантів, які містяться в повітрі. При запаленні слизова оболонка бронхів стає більш чутливою до подібних впливів і кашель провокується найменшим подразненням, наприклад, вдиханням прохолодного повітря.

Зменшення запалення унаслідок прийому карбоцистеїну супроводжується зниженням підвищеної чутливості дихальних шляхів. В результаті кашльовий рефлекс спрацьовує при дії подразників більшої інтенсивності. В одному дослідженні було встановлено, що у хворих з бронхіальною астмою, які пройшли курс прийому карбоцистеїну, при впливі подразнику однакової інтенсивності кашльова чутливість була нижчою, ніж у тих, хто приймав амброксол або плацебо [22].

Карбоцистеїн: що говорять дослідження?

Ефективність та безпека карбоцистеїну при гострих бронхолегеневих захворюваннях та загостреннях хронічних захворювань дихальної системи як у дітей, так і у дорослих підтверджена багатьма дослідженнями.

Гострі респіраторні інфекції (ГРІ)

У одне із досліджень було залучено 57 дітей з ГРВІ, які супроводжувалися кашлем. Випадковим чином вони були розподілені на 2 групи. Основну групу склали 37 дітей, в комплексне лікування яких було включено карбоцистеїн. В групу порівняння увійшли 20 дітей, які отримували амброксол. Діти в групах спостереження були порівняними за статтю, віком, масо-ростовими показниками, даними анамнезу і супутньою патологією. В результаті було встановлено, що включення карбоцистеїну до схеми лікування ГРВІ, що супроводжуються кашлем, сприяло більш швидкому (в порівнянні з амброксолом) зникненню кашлю, зниженню його інтенсивності та покращенню реологічних властивостей секрету [32].

Подібні результати були отримані у дослідженні, яке оцінювало ефективність і безпеку карбоцистеїну в терапії ГРІ у дітей 2–6 років. 47 дітей були розділені на 2 групи. З них 20 дітей (основна група) отримувала карбоцистеїн, а 27 (група порівняння) — амброксол. В результаті було виявлено, що в групі карбоцистеїну такі клінічні симптоми захворювання, як кашель і почервоніння ротоглотки і мигдаликів були менш вираженими, ніж в групі амброксолу. Карбоцистеїн більш виражено полегшував відходження мокроти, а також зменшував інтенсивність кашлю. У жодного учасника дослідження не виникало небажаних явищ, що засвідчило безпеку терапії [33].

Загострення хронічних захворювань

У дослідженні ефективність та безпеку карбоцистеїну оцінювали у 501 хворого з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Препарат призначали протягом 15 днів. Клінічний стан пацієнтів і функція легень оцінювалися тричі: до початку лікування і ще двічі під час дослідження. В результаті у пацієнтів спостерігалося достовірне поліпшення функції легень. Крім того, карбоцистеїн виражено зменшував кашель (на 74,9  %), виділення мокротиння (на 48,5  %), задишку (на 29  %) і втомлюваність (на 50  %) [34].

У ще одному дослідженні оцінювалися ефективність карбоцистеїну у 662 амбулаторних хворих в якості профілактики загострень ХОЗЛ і хронічного бронхіту. Пацієнти були випадковим чином розподілені в три групи, кожній з яких були призначені наступні схеми лікування:

безперервний прийом карбоцистеїну по 2,7 г 1 р/д;
переривчастий прийом карбоцистеїну в тому ж дозуванні (1-тижневі курси, що чергувалися з 1-тижневими інтервалами прийому плацебо);
плацебо.

Кожен варіант лікування тривав 6 місяців в більш холодні місяці року.

В результаті загальна кількість пацієнтів з хоча б одним загостренням склала 66 (29,6  %) в групі, яка безперервно отримувала карбоцистеїн, в порівнянні з 100 (45,9  %) в групі плацебо. У групі карбоцистеїну значно збільшився час між початком лікування і першим загостренням. Середня тривалість ГРІ значно зменшилася в групі безперервного прийому карбоцистеїну в порівнянні з групою, що одержувала плацебо. Це дозволило пацієнтам рідше використовувати антибіотики [35].

Таким чином, дані доказової медицини свідчать на користь застосування карбоцистеїну для корекції порушень бронхіальної секреції при гострих та хронічних захворюваннях дихальних шляхів.

Коли та як приймати ЛАНГЕС?

ЛАНГЕС доцільно застосовувати для лікування симптомів порушень бронхіальної секреції та виведення мокротиння при:

гострих бронхолегеневих захворюваннях, наприклад, при гострому бронхіті;
при загостренні хронічних захворювань дихальної системи, наприклад, при ХОЗЛ.
ЛАНГЕС випускається у контейнерах по 60 мл та 200 мл. Курс лікування у дорослих зазвичай становить 8–10 днів (у дітей — до 5 днів). Рекомендовані дози:
для дітей віком 2–5 років — 2 мл розчину 2 рази на добу;
для дітей віком 5–15 років — 2 мл розчину 3 рази на добу;
для дітей віком від 15 років і дорослих — 15 мл розчину 3 рази на добу.

ЛАНГЕС — саме той засіб, який не тільки допоможе вилікувати кашель та захистити організм від ускладнень, але й забезпечить нормалізацію роботи захисних механізмів дихальних шляхів.

Список літературних джерел

Rebecca Dezube. Defense Mechanisms of the Respiratory System. MSD Manuals. Last full review/revision Mar 2021 URL: https://www.msdmanuals.com/home/lung-and-airway-disorders/biology-of-the-lungs-and-airways/defense-mechanisms-of-the-respiratory-system (дата звернення: 15.10.2021).
Маев И.В., Бусарова Г.А. Муколитические средства в терапии хронической обструктивной болезни легких. Лечащий врач. 2003;(1):26-32.
Lai K. (2014). Chinese National Guidelines on Diagnosis and Management of Cough: consensus and controversy. Journal of thoracic disease, 6 (Suppl 7), S683–S688.
Зайцев А.А., Оковитый С.В., Крюков Е.В. Кашель. Практическое пособие для врачей. М.: Главный военный клинический госпиталь им. Н.Н. Бурденко; 2015. 59 c.
Зайцев А.А., Оковитый С.В. Кашель: дифференциальный диагноз и рациональная фармакотерапия. Терапевтический архив 2014;86(12):85-91
Frey, A., Lunding, L. P., Ehlers, J. C., Weckmann, M., Zissler, U. M., & Wegmann, M. (2020). More Than Just a Barrier: The Immune Functions of the Airway Epithelium in Asthma Pathogenesis. Frontiers in immunology, 11, 761.
Dasaraju PV, Liu C. Infections of the Respiratory System. In: Baron S, editor. Medical Microbiology. 4th edition. Galveston (TX): University of Texas Medical Branch at Galveston; 1996. Chapter 93.
Anne Meneghetti. Upper Respiratory Tract Infection URL: https://emedicine.medscape.com/article/302460-overview (дата звернення: 15.10.2021).
Thomas M, Bomar PA. Upper Respiratory Tract Infection. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2021 Jan. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532961/(дата звернення: 15.10.2021).
Рачинский С.В. и др. Бронхиты у детей. Л.: Медицина, 1978; 211.
Чучалин, А. Г. Пульмонология : клинические рекомендации / Под ред. А. Г. Чучалина. - 2-е изд. , перераб. и доп. - Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 336 с.
Finley CR, Chan DS, Garrison S, Korownyk C, Kolber MR, Campbell S, Eurich DT, Lindblad AJ, Vandermeer B, Allan GM. What are the most common conditions in primary care? Systematic review. Canadian Family Physician 2018 Nov;64(11):832-840.
Зайцев А.А., Синопальников А.И. Рациональная фармакотерапия острых респираторных вирусных инфекций. Consilium Medicum 2008;10(10):80-86.
Morice A, Kardos P. Comprehensive evidence-based review on European antitussives. BMJ Open Respiratory Research 2016 Aug;3(1):e000137. URL: https://bmjopenrespres.bmj.com/content/3/1/e000137 (дата звернення: 15.10.2021).
Оковитый С.В., Зайцев А.А., Анисимова Н.А. Фармакодинамические подходы к применению мукоактивных препаратов. Лечащий врач 2020;10:6-10
Мизерницкий Ю.Л. Карбоцистеины в современной терапии заболеваний легких у детей. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2016;61(5):19-22. .
Mizernitsky Yu.L. Expectorant and mucolytic tools in therapy of bronchopulmonary diseases at children. A.D. Caregorodcev, V.A. Tabolin (eds). Vol. 1. S.Yu. Kaganov (ed.). Moscow: MEDPRAKTIKA-M, 2002; 123–140.
Hooper, C., & Calvert, J. (2008). The role for S-carboxymethylcysteine (carbocisteine) in the management of chronic obstructive pulmonary disease. International journal of chronic obstructive pulmonary disease, 3(4), 659–669.
Yoshida M., Nakayama K., Yasuda H. et al. Carbocisteine inhibits oxidant-induced apoptosis in cultured human airway epithelial cells. Respirology 2009; 14: 7: 1027–1034.
Zhang H, Yin G, Jiang H, Zhang C. High-dose N-acetylcysteine decreases silica-induced lung fibrosis in the rat. J Int Med Res. 2013 Aug;41(4):1179-86.
Novikov Yu.K. Mucociliary transport as main mechanism of protection of lungs. RMZh 2007; 15: 5: 357–360.
Ishiura Y., Fujimura M., Yamamori C. et al. Effect of carbocysteine on cough reflex to capsaicin in asthmatic patients. Br J Clin Pharmacol 2003; 55: 6: 504–510.
Jartti T. Serial viral infections in infants with recurrent respiratory illnesses. Eur Respir J 2008; 32: 314–320.
Houtmeyers E., Gosselink R., Gayan-Ramirez G., Decramer M. Effects of drugs on mucus clearance. Eur Respir J 1999; 14: 2: 452–467
Богданова, А.В. Эффективность препарата Флуифорт в лечении рецидивирующего и хронического бронхитов у детей / А.В. Богданова // Пульмонология детского возраста: проблемы и решения. — Вып. 5. — М., 2005. - С. 77-79.
Мизерницкий, Ю.Л. Современные мукоактивные препараты в терапии острых респираторных заболеваний у детей / Ю.Л. Мизерницкий, И.Н. Ермакова // Педиатрия, 2007. — Т. 09. — № 1, приложение Consilium-medicum. — С. 53-56.
Majima Y., Kurono Y., Hirakawa K. et al. Efficacy of combined treatment with S-carboxymethylcysteine (carbocysteine) and clarithromycin in chronic rhinosinusitis patients without nasal polyp or with small nasal polyp. Auris Nasus Larynx 2012; 39: 1: 38–47.
Ndour C., Ahmed K., Nakagawa T. et al. Modulating effects of mucoregulating drugs on the attachment of Haemophilus influenza. Microb Pathol 2001; 30: 3: 121–127.
Yasuda H., Yamaya M., Sasaki T. et al. Carbocisteine inhibits rhinovirus infection in human tracheal epithelial cells. Eur Respir J 2006; 28: 1: 51–58
Suer E., Sayrac S., Sarinay E. et al. Variation in the attachment of Streptococcus pneumoniae to human pharyngeal epithelial cells after treatment with S-carboxymethylcysteine. J Infect Chemother 2008; 14: 4: 333–336.
Braga P.C., Scaglione F., Scarpazza G. et al. Comparison between penetration of amoxicillin combined with carbocysteine and amoxicillin alone in pathological bronchial secretions and pulmonary tissue. Int J Clin Pharm Res. 1985. 5. 331-40.
Ермакова И.Н., Мизерницкий. Ю.Л. Клинические особенности течения ОРВИ у детей и оценка эффективности карбоцистеина в терапии кашля. Российский вестник перинатологии и педиатрии, 2018; 63-67:(4).
Ермакова И.Н., Мизерницкий Ю.Л. Эффективность применения карбоцистеина в терапии гриппа и других острых респираторных вирусных инфекций с осложнениями у детей до 6 лет. Российский вестник перинатологии и педиатрии, 2020; 65-69:(4)
Alibašić E, Skopljak A, Čengić A, Krstović G, Trifunović N, Čatić T, Kapo B, Mehić M, Hadžimuratović A. Efficacy of carbocisteine in the treatment of chronic obstructive pulmonary disease and impact on the quality of life. Med Glas (Zenica). 2017 Aug 1;14(2):182-188.
Allegra L., Cordaro C.I., Grassi C. Prevention of acute exacerbations of chronic obstructive bronchitis with carbocysteine lysine salt monohydrate: a multicenter, double-blind, placebo-controlled trial. Respiration. 1996;63(3):174-80.

Марина Остапець, кандидат медичних наук,
доцент кафедри НФаУ