Клініко-діагностичні критерії та комплексна терапія телогенової алопеції у жінок

Однією з проблем дерматології в останні роки є алопеція (втрата волосся часткова, повна вроджена, набута), яка займає у структурі шкірної патології значне місце [1–5]. Красиве, блискуче та здорове волосся — прикраса кожної людини, стан якої залежить від функціонування нервової системи, від способу життя і, навіть, від кліматичних умов.

В свою чергу, волосся, навпаки, може впливати на емоційне благополуччя людини, адже проблеми із ним (зокрема, різні форми алопеції) викликають дратівливість, людина стає замкнутою, уникає спілкування, усуваються від активного способу життя. На сьогодні недостатньо вивчено різноманітні клінічні прояви облисіння й актуальною проблемою є лікування. Розрізняють алопеції вроджені та набуті (вогнищева алопеція та її різновиди, дифузна, андрогенетична, токсична, травматична, рубцева, сенільна, сифілітична, симптоматична тощо),  також необхідно пам’ятати про неминуче випадання волосся при старінні, що починає проявлятися переважно у віці 55–65 років [3, 6, 8, 18]. Згідно з сучасними уявленнями, набуті алопеції розглядаються в концепції клініко-патогенетичних різновидів та синдромів з урахуванням впливу екологічних та ендотоксичних факторів [1, 2, 4, 5, 8]. Виділяють різновиди алопеції [2, 3, 5, 8, 25, 27]: вроджена алопеція — порідіння або повна відсутність волосся; передчасна, андрогенетична алопеція — випадання волосся починається з лобової і тім’яної ділянок, потім переходить на інші ділянки, волосся часто залишається тільки по краях волосистої ділянки шкіри голови; себорейна алопеція — дифузне порідіння волосся на тлі себореї; симптоматична алопеція — виникає внаслідок гострих інфекційних захворювань, пологів, ендокринопатій, анемії, кахексії, туберкульозу, сифілісу, променевої хвороби тощо; рубцева алопеція — виникає на рубцевих змінах шкіри при глибокій піодермії і трихофітії, системному червоному вовчаку тощо); гніздова алопеція — раптовий початок випадання волосся на обмежених волосяних ділянках голови та бороди, рідше у патологічний процес залучаються брови та вії, шкіра пахвових западин та лобка. З урахуванням знань фізіології росту та розвитку волосся у клінічній трихології розрізняють анагенову та телогенову дифузну алопецію, з яких у більшості випадків зустрічається телогенове випадання волосся, що виникає під дією ендо- та екзогенних факторів і найчастіше є ознакою чи ускладненням якогось захворювання (однак приблизно у 30 % пацієнтів причина залишається нез’ясованою й облисіння вважається ідіопатичним) [2, 4, 7, 25, 27]. 

 

Слід зазначити, що волосся у своєму фізіологічному розвитку проходить три послідовні стадії [2, 3, 7, 25, 27]: 

• стадія анагену (фаза активного зростання) — триває від 2 до 5 років, волосся виростає на 1см на місяць і може досягати довжини понад 1 метр; 
• стадія катагену (фаза спокою, проміжна фаза) — триває 3–4 тижні, при якій ділення клітин припиняється, пігмент не утворюється, волосяний фолікул скорочується і основа фолікула переміщається у напрямі до шкіри (характерна зупинка росту та неактивний стан волосяного сосочка, коли волосся випадає і після певної паузи на його місці зростає нове); 
• стадія телогену — волосся може випасти спонтанно або випадає тоді, коли під ним починається ріст нового волосся з тих же фолікулів (тривалість 3–4 місяці, за цей час відновлюється зв’язок між волосяною цибулиною та волосяним сосочком).

 

Ці стадії складають цикл, який волосся протягом життя повторює від 10 до 30 разів (у нормі одночасно більшість цибулин — 80–90 % перебуває у анагенової стадії, 1—2 % в катагенової і 10–15 % в телогенової стадії) [7, 25, 27]. Беручи за основу цей цикл, виділяють 2 типи дифузного облисіння [2, 7, 25]: анагенове (волосся випадає в стадію анагену і зазвичай розвивається через 1–3 тижні після опромінення або хіміотерапії злоякісних пухлин) та телогенове (характеризується передчасним завершенням фази анагену та початком телогену й розвивається через 2 та більше місяців після провокуючого чинника — соматичні, психічні захворювання, стреси тощо). 

 

У свою чергу телогенова алопеція ділиться на 5 типів [7, 25, 27]: 

1) раннє припинення анагену — передчасний перехід волосяного фолікула у телогенову фазу (при тяжких системних патологічних станах, стресах, медикаментозній інтоксикації, дефіциті макро- та мікронутрієнтів тощо); 

2) анаген, що затягнувся, — занадто тривале перебування волосяного фолікула у фазі росту (післяпологова алопеція); 

3) скорочення анагену — скорочення тривалості фази росту волосяного фолікула; 

4) раннє завершення телогену (передчасний телоптоз) — телогенова фаза коротшає, фолікули занадто швидко вступають у фазу активного росту (при використанні ретиноїдів, кератолітиків);

 5) пізнє завершення телогену — фаза випадання затягується в часі (при псоріазі). 

 

Термін «телогенова алопеція» походить від однієї зі стадій життєвого циклу волосся (для стадії телогену нормою є близько 15 % всього волосяного покриву), а при значному перевищенні цього показника спостерігається тенденція до облисіння [7, 25, 27]. Телогенова алопеція (telogen effluvium), за статистикою, — найбільш поширена форма дифузного облисіння й водночас найскладніша для пояснення форма, що охоплює близько 80 % з усіх випадків, найчастіше зустрічається у жінок, проявляється дифузним порідінням та витонченням волосся [7, 25, 27]. При телогеновій алопеції волосяні фолікули раніше переходять зі стадії анагену в стадію телогену, чому сприяє їхнє екзогенне або ендогенне ушкодження, що супроводжується помітним збільшенням випадіння волосся і порідшанням шевелюри (нормальна щоденна втрата 100–150 телогенового волосся, але при дифузній алопеції його кількість значно зростає) [7, 25, 27]. У більшості випадків дифузна алопеція повністю оборотна і після усунення дії етіологічного чинника волосяні фолікули переходять в анагенову фазу, починається ріст нових волосків, щільність волосяного покриву відновлюється. За клінічним перебігом визначають гостру телогенову алопецію (тривалість до 6 місяців, після чого припиняється спонтанно чи внаслідок лікування) і хронічну (тривалість понад 6 місяців, іноді протягом кількох років, погано піддається терапії) [7, 8].

 

Гостре телогенове облисіння може виникнути через 3–4 місяці після стресу, пологів та інших причин ( після грипу, дизентерії, скарлатини, тифів тощо). Така стадія волосяного фолікула може тривати 3 місяці, а потім він знову входить у фазу анагену [7, 8, 25]. Хронічне телогенове облисіння частіше розвивається внаслідок регулярного прийому різних медикаментів (антикоагулянти, β-блокатори, ретиноїди, міноксидил, психотропні та антихолестеринемічні препарати), також у пацієнтів відзначається стійке та значне випадання волосся з хвилеподібним перебігом протягом кількох років [7, 8, 27]. 

Спостереження останніх років засвідчують, що дифузне телогенове облисіння у жінок викликає естетичні проблеми (зміна зовнішності, втрата привабливості, неможливість моделювання звичної зачіски) та психоемоційні розлади (депресія, агресивність, тривожні розлади, страх подальшого прогресування), що в підсумку призводить до зниження якості життя, погіршення навчання, працездатності та соціальної активності й має важливе медичне та соціальне значення. 

Тому актуальним заданням сучасної дерматовенерології є вдосконалення існуючих способів лікування телогенової алопеції із застосуванням засобів патогенетичної спрямованості, які б покращували як найближчі, так і віддалені результати терапії таких пацієнтів.

 

Мета роботи 

Підвищити ефективність комплексної терапії хворих на телогенову алопецію з одночасним застосуванням препарату Волвіт®, таблетки, (біотин 5 мг) всередину та Волвіт®, intensive care shampoo, зовнішньо.

 

Матеріали та методи 

На підставі аналізу літературних джерел та власних клінічних і лабораторних досліджень систематизовано й описано деякі різновиди алопеції. Під спостереженням перебували хворі на телогенову алопецію віком від 19 до 40 років, у яких виявлялися скарги та типовий анамнез захворювання (посилена втрата волосся, зв’язок облисіння зі стресом, прийомом медикаментів, вірусною інфекцією тощо). Діагноз дифузного телогеного облисіння встановлювався на підставі клінічної картини і даних лабораторної діагностики. В анамнезі пацієнти вказували час початку посиленої втрати волосся, іноді пов’язували дифузну алопецію зі стресом, прийомом медикаментів, вірусною інфекцією тощо. 

Основні діагностичні заходи включали: 

1) тест натягу (pull-тест) — захоплення невеликого пучка волосся на голові й потягування з наступним підрахунком одиниць, що випали; проводять у 4-х зонах: лобовій, потиличній, двох тім’яних, тест вважається позитивним при випаданні у кожній зоні більше 6 волосин; 

2) трихоскопію — дослідження ступеня порідіння, довжини, діаметру, ламкості стрижнів волосся, також проводиться оцінка стану волосся голови й основних морфометричних показників волосся; 

3) трихограму — оцінку коренів волосся під мікроскопом і підрахування відсотка волосин, що перебувають у різних фазах росту; 

4) лабораторні дослідження — загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові; основні мікроелементи та вітаміни, дослідження щитовидної залози. Біопсія шкіри голови використовується за неможливості визначити вид та причини алопеції неінвазивними способами (для дифузної алопеції характерна зміна співвідношення анагенового та телогенового волосся). За показанням призначались консультації ендокринолога, нутриціолога, психотерапевта, гематолога та інших фахівців. 

 

Результати та обговорення 

Діагноз «дифузне телогенове облисіння» встановлювався пацієнтам на підставі клінічної картини і даних клініко-лабораторної діагностики. Клінічні симптоми телогенової алопеції проявлялися рівномірним інтенсивним випаданням волосся по всій голові, що помічалося після миття голови та при розчісуванні, коли залишалося багато волосся, що випало, а порідшання було більш виражено в тім’яній ділянці, на скронях. Лікування дифузної телогенової алопеції досі залишається важким завданням. Після обстеження хворого складався індивідуальний план лікування з урахуванням виявленої причини захворювання та супутньої патології. Згідно з літературними даними, однією з причин випадіння волосся є недостатня кількість біотину в організмі [7, 39, 50, 57], а найчастішими причинами зменшення кількості біотину в організмі є стресові ситуації, перенесені вірусні захворювання, харчування з недостатньою кількістю біотину в продуктах, дисбактеріоз кишківника, захворювання внутрішніх органів, порушення ендокринної системи, прийом антибіотиків тощо [35, 37, 50]. Складна ситуація в Україні та пов’язані з нею емоційні переживання можуть спричиняти дефіцит біотину в організмі людини. Беручи до уваги викладене вище, в комплексній терапії пацієнток, хворих на дифузну телогенову алопецію, одночасно призначалися препарат Волвіт®, таблетки (біотин 5 мг) всередину та Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином, що чинило подвійну дію (лікування зсередини та косметичний догляд за волоссям та шкірою голови ззовні), у підсумку було досягнуто хороших терапевтичних результатів. 

 

Волвіт® — активна речовина біотин, (вітамін Н, вітамін В7) [7]. 

Біотин [6, 37, 53] відіграє важливу роль в обміні вуглеводів, жирів та білків і є життєво необхідним для нормального росту і розвитку клітин, джерелом сірки, що бере участь у синтезі білка — колагену — і таким чином позитивно впливає на структуру шкіри, її придатків (волосся, нігтів). Недостатність біотину може виникати при незбалансованому харчуванні, тривалих дієтах і вживанні сирого яєчного білка; при парентеральному харчуванні; синдромі мальабсорбції, після резекції тонкого кишечника; при асоційованій із біотином множинній недостатності карбоксилаз; у хворих, які перебувають на гемодіалізі. В організмі біотин швидко абсорбується у тонкому кишечнику, після чого потрапляє через портальну систему у печінку й далі у системний кровотік. Біотин проходить крізь гематоенцефалічний і плацентарний бар’єри. Препарат Волвіт® призначався дорослим по 5 мг (1 таблетка) на добу перорально до їди з невеликою кількістю води. Тривалість курсу лікування становила у середньому 1–3 місяці. Внаслідок хорошої переносимості біотину лікування може продовжуватися тривалий час. 

У складі препарату Волвіт®, таблетки, є біотин, а у складі Волвіт®, intensive care shampoo, — біотин, кислота молочна, поліоксил 40 гідрогенізована касторова олія, L-аргінін, кислота нікотинова, гідролізований білок пшениці, ліналол, L-лімонен, гераніол, оливкова олія, змішаний природний токоферол 90 %, сухий екстракт календули лікарської, сухий екстракт базиліку духмяного, сухий екстракт деревію звичайного, екстракти паростка гороху, екстракт хумулу люпулуса, сухий екстракт квітки ромашки. 

Волвіт®, intensive care shampoo [6, 7], містить MІРА laureth sulfate, лауретсульфат моноізопропаноламіну — м’яку поверхнево-активну речовину (ПАР), що використовується в засобах із великим вмістом рослинних олій і на сьогодні це єдина піноутво-
рююча речовина, здатна «вижити» в жирному середовищі (всі інші просто нейтралізуються олією і втрачають свої очищувальні властивості); MIPA Laureth Sulfate є мінімально алергенною та комедогенною сполукою і цінна через низьке подразнення шкіри та біорозкладальність. 

Біотин [35, 37, 39] сприяє відновленню пошкодженої структури волосяного стрижня й активізує функціонування волосяних цибулин, що стимулює ріст здорового волосся (також компонент запобігає передчасній появі сивини). У крові й у клітині біотин присутній у трьох формах: 

коферментна форма біотину (коензимна) — це безліч робочих комплексів біотину та білок (активний фермент), які забезпечують життєві функції клітини; 

депонована форма біотину — біотин у комплексі з депонуючими протеїнами утворює депо біотину в клітині; 

вільна форма біотину — може активно включатися в обмінні процеси, утворюючи коферменти (коензими) та вступати у зв’язок з білками, що депонують, утворюючи «запас біотину в клітині» (надлишок вільної форми утилізується як будівельний матеріал — джерело сірки для синтезу кератину та колагену, що у свою чергу стимулює ріст придатків шкіри — волосся і нігтів); залишок вільної форми виводиться нирками [35, 37, 53]. 

 

Біотин стимулює самостійне вироблення колагену, який є основною структурною одиницею волосся та нігтів; покращує структуру волосся; сприяє зміцненню волосяних цибулин та нігтів; бореться з випадінням волосся; робить волосся блискучим і густим [50, 39]. Слід зазначити, що в мікробіомі здорової шкіри голови є найбільш поширений вид бактерій — пропіонові бактерії (Propionibacterium spp.), які несуть гени біосинтезу біотину та його транспорту і вказують на
ключову роль у забезпеченні біотином людини [11, 22, 28]. Також є припущення деяких авторів, що біотин, який синтезує ці бактерії, завдяки кератиноцитам потрапляє у шкіру голови та бере активну участь у місцевому обміні речовин. Тому використання локальної форми біотину Волвіт®, intensive care shampoo, є доречним та патогенетично обґрунтованим для відновлення росту волосся. 

• Молочна кислота [30, 32, 45] має зволожувальні властивості, проникаючи в найглибші шари шкіри, тому дуже добре сприймається шкірою голови. Завдяки цьому молочна кислота позитивно впливає на роботу сальних залоз, прискорює регенерацію шкіри після пошкоджень, запобігає появі запалень, бореться з лущенням та підходить для всіх типів шкіри. 
• Рицинова олія [49, 52] має антибактеріальні та протигрибкові властивості, усуває лупу, утримує вологу в волоссі, запобігаючи його висиханню, стимулює ріст волосся, потовщуючи стовбур волосини, та покращує стан кінчиків волосся, є природнім кондиціонером і дозволена до використання у немовлят.
• Оливкова олія [34, 40] створює пом’якшувальний ефект для волосся, запечатуючи кутикули й утри-
  муючи вологу всередині волоса, захищає від ультра-
  фіолетового випромінювання; один із ключових поліфенольних компонентів оливкової олії — гідрокситирозол — бореться з активними формами кисню, індукованими ультрафіолетовим світлом; оливкова олія чинить протигрибковий ефект — певний інгібуючий вплив на здатність грибка Microsporum gypseum та Trichophyton vanbreuseghemii проникати у волосся. 
• Нікотинова кислота (вітамін РР) [20, 23, 24] розширює периферійні кровоносні судини; активує обмінні процеси в тканинах, що перешкоджає випаданню волосся та стимулює їх зростання; допомагає насичувати та збагачувати всю шкіру голови і волосяні цибулини корисними поживними речовинами; пробуджує нові волосини, зміцнює коріння, знижує вироблення шкірного сала і збільшує синтез білка, тому волосся стає густішим.
• Токоферол (вітамін Е), L-аргінін [9, 12, 18] чинять зволожувальну дію на шкіру голови, додають блиску і сили локонам. 
• Протеїни пшениці [42, 44] насичують шкіру голови та волосся білком, що робить його більш щільним, гладким і блискучим, спричиняючи ефект «протеїнового ламінування». Людське волосся є ниткоподібним біоматеріалом і на 90 % (за вагою) складається з кератину, який характеризується високою концентрацією дисульфідних зв’язків. Пошкодження волосся внаслідок механічних і хімічних травм призводить до окислювального розщеплення дисульфідних зв’язків, що веде до ламкості та випадіння волосся. Основними рушійними силами зміцнення людського волосся є гідрофобні взаємодії та дисульфідні зв’язки між невеликими пептидами та кератинами. Протеїни пшениці є ефективним і здоровим інгредієнтом для відновлення пошкодженого волосся, з’єднуючи віль
  ний сульфідрил, що виходить на поверхню волосся, і вільний сульфідрил, що виходить із білків шляхом ферментативного гідролізу.
• Екстракти лікарських рослин (календула лікарська, базилік духмяний, деревій звичайний, паростки гороху, хміль, хумул люпулуса, квітки ромашки) чинять протизапальну та заспокійливу дію, активують клітинну регенерацію шкіри голови. 
• Календула лікарська [15, 33, 41, 51] лікує шкіру голови та запобігає появі лупи (протигрибкова дія); зменшує подразнення; регулює обмін ліпідів у волоссі; зміцнює та стимулює його ріст; чинить виражену антиоксидантну дію. 
• Базилік духмяний [17, 19, 36, 38, 43] лікує шкіру голови та запобігає появі лупи (протигрибкова дія); зменшує подразнення шкіри голови; регулює обмін ліпідів у волоссі; зміцнює та стимулює його ріст; чинить виражену антиоксидантну дію. 
• Деревій звичайний [14, 16, 48] основними активними компонентами сировини є азулени (хамазулен) і флавоноїди — лютеолін, апігенін, ізорамнетин; завдяки флавоноїдам, дубильним речовинам і азуленам чинить протизапальну, ранозагоювальну, в’яжучу, бактерицидну і протиалергійну дію; цей комплексний вплив забезпечує ще низку вітамінів, органічних кислот, спиртів, полісахаридів, складних ефірів та алкалоїдів.
• Екстракт квітів ромашки [47] активні компоненти екстракту ромашки: сесквітерпени: 

α-бісаболол, азулени (хамазулен, матрицин); 

флавоноїди: апігенін, лютеолін тощо: 

інгібує циклооксигеназу и ліпоксигеназу; чинить протизапальну, заспокійливу, протинабрякову, ранозагоювальну дії. 

Протизапальний ефект підтверджений у доклінічних спостереженнях і клінічних дослідженнях, у деяких дослідженнях потенція ромашки, при зовнішньому застосуванні, дорівнювала або перевершувала синтетичні препарати (0,1 % гідрокортизон).

• Квіти ромашки лікарської [29, 31] чинять протизапальну та заспокійливу дію на чутливу шкіру голови; мають антиоксидантні властивості, при контактному дерматиті, викликаному лаурилсульфатом натрію, покращують стан шкіри голови; надають блиск волоссю. 
• Паростки гороху [26] пептиди гороху здатні забезпечити тривале зволоження; надають волоссю об’єму, блиску; уповільнюють старіння волосся; потенціюють його ріст, зменшуючи стадію телогену та прискорюючи настання стадії анагену. 
• Хміль звичайний [10, 13, 21] містить практично всі цінні вітаміни групи; вітаміни С, К, Е та РР; рослинні смоли, ефірні масла, дубильні речовини, натуральний віск, фенол, лупулін та інші незамінні для волосся речовини.
• Екстракт хмелю [13] використовується в косметології через його протигрибкові та антисеборейні властивості; зменшує ламкість, живить волосся, надає блиску й пухнастості; зміцнює волосся і запобігає його випадінню; запобігає утворенню лупи; екстракт хмелю є джерелом фітоестрогенів (8-PrenylNarignenin), які є справжніми стимуляторами росту волосся. 

 

---

Беручи до уваги викладене вище, в комплексній терапії пацієнток, хворих на дифузну телогенову алопецію, призначались одночасно препарат Волвіт®, таблетки, (біотин 5 мг) всередину та Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином, що чинило подвійну дію (лікування зсередини та косметичний догляд за волоссям, шкірою голови ззовні), внаслідок чого було досягнуто хороших терапевтичних результатів. 

---

 

Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином дбайливо очищує і кондиціонує волосся, допомагає активізувати фазу росту волосся і зупинити його випадіння, зміцнює волосся від самих коренів і до кінчиків, насичує шкіру голови комплексом корисних поживних речовин та біотином, стимулює кровообіг і живлення волосяного фолікула, комплекс компонентів зберігає жировий і водний баланс волосся, роблячи його міцним і блискучим.

Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином пацієнти наносили 1 раз на добу на зволожене волосся та шкіру голови, спінювали та залишали на 2–3 хвилини, після чого ретельно промивали теплою водою. Рекомендувалося протягом першого місяця щоденне користування, потім 1 раз на три дні протягом 2–3 місяців. 

Після проведеного комплексного лікування з одночасним застосуванням препарату Волвіт®, таблетки, (біотин 5 мг) всередину та Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином зовнішньо відзначалася зупинка випадання волосся та нормальне фізіологічне функціонування волосяних мішечків. Процес цей не є швидким, і часом на те, щоб позбутися облисіння, потрібно кілька місяців. 

Лікувально-профілактичні заходи телогенової алопеції повинні включати: правильний спосіб життя; ретельну увагу до свого організму; раціональне харчування; уникнення стресових ситуацій; навесні та восени протягом одного місяця рекомендується проводити курс лікування для уникнення рецидивів захворювання — Волвіт®, таблетки, (біотин 5 мг) усередину і Волвіт®, intensive care shampoo з біотином зовнішньо. 

 

Висновки 

Комплексна терапія дифузної телогенової алопеції з одночасним призначенням препарату Волвіт®, таблетки (біотин 5 мг) всередину та Волвіт®, intensive care shampoo, з біотином зовнішньо допомагає зупинити втрату волосся, повертає волосяним цибулинам нормальну функцію, доцільна з огляду на ефективність та безпечність і може бути рекомендована до широкого впровадження в практичну роботу лікарів. 

 

Список літератури 

1.Айзятулов Ю.Ф. Стандарты диагностики и лечения в дерматовенерологии. Донецк: Каштан, 2010. 560 с., ил. 

2.Дерматологія, венерологія: підручник /за редакцією В.І.Степаненка, Києв: КІМ, 2012. 848с. 

3.Дерматологія і венерологія: підручник для студентів вищих мед. навч. закладів I-III рівнів акредитації /В.І.Степаненко, А.І.Чоботарь, С.М.Боднарь та ін. 2015. 335 с. 

4.Дитяча дерматовенерологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів дерматовенерологів / Л.Д.Калюжна та ін.; за заг. ред. проф.Л.Д.Калюжної. — К.: Грамота, 2014. 304 с. : іл. 

5.Кожные болезни и инфекции, передаваемые половым путем: учебное пособие /под ред. проф.Ю.Ф.Айзятулова. Донецк: «Каштан», 2013. 712 с., ил. 

6.Компендіум 2019 - лікарські препарати /За ред. В.М.Коваленка. К.: МОРІОН, 2019. 2480с. 

7.Попова І.О., Горда І.І. Застосування препарату «Волвіт®» (біотин 5 мг) для лікування дифузної телогенової алопеції. Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2018. № 3(70). С. 84-95. 

8.Солошенко Э.Н. Клинические разновидности алопеций: патогенез, дифференциальная диагностика, терапия. Международный медицинский журнал. 2009. № 1. С. 102-109.

9.Степанов Ю.М., Кононов И.Н., Журбіна А.И., Філіппова А.Ю. Аргінін у медичній практиці (огляд літератури). Журнал АМН України. 2004. Т.10. №1. С.340-352.

10.Abram, V., Ceh, B., Vidmar, M., Hercezi, M., Lazi´c, N., Bucik, V., Možina, S.S., Košir, I.J., Kaˇc, M., Demšar, L., et al. A comparison of antioxidant and antimicrobial activity between hop leaves and hop cones. Ind. Crops Prod. 2015. 64. 124–134. 

11.Adamczyk K, Garncarczyk A.A., Antończak P.P. The microbiome of the skin. Dermatol. Rev./Przegl. Dermatol. 2018. 105. 285–297.

12.Almohanna М.Н., Ahmed А.А., Tsatalis Р. J., Tosti А. The Role of Vitamins and Minerals in Hair Loss: A Review. Dermatol Ther (Heidelb). 2019. 9. 51–70. 

13.Alonso-Esteban, J.I., Pinela, J., Barros, L., Ciri´c A., Sokovi´c M., Calhelha, R.C., Torija-Isasa E., de Cortes ´Sánchez-Mata., Ferreira М. Phenolic composition and antioxidant, antimicrobial and cytotoxic properties of hop (Humulus lupulus L.) Seeds. Ind. Crops Prod. 2019. 134. 154–159. 

14.Andersen F.A. Final report on the safety assessment of yarrow (Achillea millefoium) extract. Int J Toxicol. 2001. 20(suppl 2. 79-84.

15.Arora, D.; Rani, A.; Sharma, A. A Review on Phytochemistry and Ethnopharmacological Aspects of Genus Calendula. Pharmacogn. Rev. 2013. 7. 179–187. 

16.Becker L.C., Bergfeld W.F., Belsito D.V., et al. Safety assessment of Achillea millefolium as used in cosmetics. International Journal of Toxicology. 2016. Vol.35. 3 supplement. PP. 5-15.

17.Benedec D., Oniga I., Oprean R., Tamas M. Chemical Composition of the Essential Oils of Ocimum basilicum L. Cultivated in Romania, Farmacia. 2009. 57. 5.

18.Beoy A.L., Woei J.W., Hay K.Y. Effects of Tocotrienol Supplementation on Hair Growth in Human Volunteers. Tropical Life Sciences Research. 2010. 21(2). 91–99. 

19.Bilal А., Jahan N., Ahmed А., Bilal N., Habib S., Hajra S. Phytochemical and pharmacological studies on Ocimum basilicum linn - a review. International Journal of Current Research and Review. 2012. 4(23). Р.1-7. 

20.Bisset D.L., Oblong J.E., Berge C.A. Niacinamide: a B vitamin that improves aging facial skin appearance. Dermatol Surg. 2005. 31. 860-866. 

21.Bogdanova K., Röderova M., Kolar M., Langova K., Dusek M., Jost P., Kubelkova K., Bostik P., Olsovska J. Antibiofilm activity of bioactive hop compounds humulone, lupulone and xanthohumol toward susceptible and resistant staphylococci. Res. Microbiol. 2018. 169. 127–134. 

22.Byrd A.L., Belkaid Y., Segre J.A. The human skin microbiome. Nat. Rev. Microbiol. 2018. 16. 143–155. 

23.Draelos D.Z., Jacobson L.E., Kim H., Kim M., Jacobson K.M. A pilot study evaluating the efficacy of topically applied niacin derivatives for treatment of female pattern alopecia. Journal of Cosmetic Dermatology. 2005. 4. 258–261. 

24.Gehring W. Nicotinic acid/niacinamide and the skin. J of Cosmetic Dermatology. 2004. Vol.3. P.88–93. 

25.Gilmore S., Sinclair R. Chronic telogen effluvium is due to a reduction in the variance of anagen duration. Australas J.Dermatol. 2010. 51(3). Р.163-167.

26.Grothe T., Wandrey F., Schuerch C. Short communication: Clinical evaluation of pea sprout extract in the treatment of hair loss. Phytotherapy Research. 2019.1-4. 

27.Hadshiew M.I., Foitzik К., Arck C.Р., Paus R. Burden of Hair Loss: Stress and the Underestimated Psychosocial Impact of Telogen Effluvium and Androgenetic Alopecia. J Invest Dermatol. 2004. 123. 455–457. 

28.Jain A., Basal E. Inhibition of Propionibacterium acnes-induced mediators of inflammation by Indian herbs. Phytomedicine. 2003. 10 (1). 34-38. 

29.Jamalian А., Shams-Ghahfarokhi М., Jaimand К., Pashootan N., Amani А., Razzaghi-Abyaneh M. Chemical composition and antifungal activity of Matricaria recutita flower essential oil against medically important dermatophytes and soil-borne pathogens. Journal of Medical Mycology. 2012. 22. 308-315. 

30.Kadir N.O., Mashhadani S.A., Waiz M.M. Treatment of patchy alopecia areata using topical 15% Lactic acid solution. Iraqi Community Medicine Journal. 2006. 19(4). 361-65.

31.McKay D.L., Blumberg J.B. A review of the bioactivity and potential health benefits of chamomile tea (Matricaria recutita L.). Phytother Res. 2000. 20. 519-530.

32.Nabeel O.K., Sabeeh A.A-M., Makram M. A-W. Treatment of Patchy Alopecia Areata Using Topical 15% Lactic Acid Solution. Iraqi J. Comm. Med. Oct. 2006.4. 361-364. 

33.Naveed A., Shahiq Z., Barkat A., Haji M., Shoaib A., Fatima R., Tariq M., Akhtar R. 

Evaluation of various functional skin parameters using a topical cream of Calendula officinalis extract. African Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2011. Vol.5(2). PP.199-206. 

34.Parkinson L., Keast R. Oleocanthal, a phenolic derived from virgin olive oil: a review of the beneficial effects on inflammatory disease. Int J Mol Sci. 2014. 15(7). 12323‐12334.

35.Patel D., Swink S., Castelo-Soccio L. The Use of Biotin for Hair Loss. Skin Appendage Disord. 2017. Vol. 3(3). PP.166-169.

36.Patil, D.D., Mhaske, K.D., Wadhawa, C.G. Antibacterial and Antioxidant study of Ocimum basilicum Labiatae (sweet basil), J of Advanced Pharmacy Education & Research. 2011.2. 104-112.

37.Rahman S., Salem R., Sabry J. Biotin Deficiency in Telogen Effluvium: Fact or Fiction? J Clin Aesthet Dermatol. 2020. Vol.13(3). PP.37–40.

38.Ramesh B., Satakopan V.N. In vitro antioxidant activities Of Ocimum species: Ocimum basilicum and Ocimum sanctum. Journal of Cell and Tissue Research. 2010. 10(1). 2145-2150. 

39.Sabry H.H., Rahman S.H., Awady M.A., Noureldine A.M., Salama R.A. Evaluation of serum level of biotin and effect of biotin replacement therapy in patients with telegon effluvium. Benha Journal Of Applied Sciences. 2021. Vol. 6. Issue 4. Part 1. 113-116. 

40.Servili M., Esposto S., Fabiani R., Urbani S., Taticchi A., Mariucci F., et al. Phenolic compounds in olive oil: Antioxidant, health and organoleptic activities according to their chemical structure. Inflammopharmacology. 2009. 17. 76–84.

41.Silva D., Salvador F.M., Sousa-Lobo J.M., Cruz T.M., Almeida F.I. Anti-Inflammatory Activity of Calendula officinalis L. Flower Extract. Cosmetics. 2021. 8. 31. 2-7. 

42.Ścibisz М., Arct J., Pytkowska К. Protein hydrolysates in cosmetics production, part II. Journal Wydanie Polskie. 2008. 1. 4. 12-20.

43.Shafique, M., Khan J.S., Khan H.N. Study of Antioxidant and Antimicrobial Activity of Sweet Basil (Ocimum basilicum) Essential Oil, Pharmacolagyonline. 2011. 1. 105-111.

44.Shukun W., Danyang М., Sisi W., Zhong Z., Ruijin Y., Wei Z. Modification of wheat gluten for improvement of binding capacity with keratin in hair (2018). Faculty Publications in Food Science and Technology. 252. https://digitalcommons.unl.edu/foodsciefacpub/252. 

45.Sharquie E.К., Noaimi А.А., Hafedh Z. Intralesional Therapy of Alopecia Areata by 1% Lactic Acid Solution. Versus Triamcinolone Acetoind Injection (Interventional, Case Controlled, Single Blinded, Comparative Study). J of Dental and Medical Sciences. 2015. Vol.14. Issue 6. PP.39-45. 

46.Skowron K., Bauza-Kaszewska J., Kraszewska Z., et al. Human Skin Microbiome: Impact of Intrinsic and Extrinsic Factors on Skin Microbiota. Microorganisms. 2021. 9. 543-547.

47.Srivastava К.J., Shankar Е., Gupta S. Chamomile: A herbal medicine of the past with a bright future (Review). Molecular Medicine REPORTS. 2010. 3. 895-901. 

48.Tadić V., Arsić I., Zvezdanović J., Cvetković D., Pavkov S., Zugić А. The estimation of the traditionally used yarrow (Achillea millefolium L. Asteraceae) oil extracts with antiinflamatory potential in topical application. Journal of Ethnopharmacology. 2017.Vol. 199. Р.138–148. 

49.Tessema S.S. Physicochemical Characterization and Evaluation of Castor Oil (R. communis) for Hair Biocosmetics. American J. of Applied Chemistry. 2019. 7(4). 110-115. 

50.Trüeb M.R. Serum Biotin Levels in Women Complaining of Hair Loss. Int. J. Trichology. 2016. 8(2). Р. 73-77.

51.Ukiya M., Akihisa T., Yasukawa K., Tokuda H., Suzuki T., Kimura Y. Anti Inflammatory, Anti-Tumor-Promoting, and Cytotoxic Activities of Constituents of Marigold (Calendula Officinalis) Flowers. J. Nat. Prod. 2006. 69. 1692-1696. 

52.Venkataram M., Arpita A. Hair Oils: Indigenous Knowledge Revisited. Int J Trichology. 2022. 14(3). 84–90.

53.Zempleni J., Hassan Y.I., Wijeratne S.S. Biotin and biotinidase deficiency. Expert Rev Endocrinol Metab. 2008. 3. 715–724. 

 

Айзятулов Р.Ф.,
Донецький національний медичний університет,
м. Кропивницький