Головний біль чи мігрень? Їх діагностика та лікування

Оскільки статистика щодо мігрені в Україні не ведеться, достовірно важко сказати, скільки саме людей страждає від цього захворювання в нашій країні. Однак, якщо екстраполювати дані ВООЗ, то це близько 3 мільйонів людей з мігренню в Україні. Тягар мігрені визначається не тільки важкістю самих атак, але й наслідками, до яких може призводити даний стан. Так, в ході проведеного в Данії дослідження дійшли висновку, що мігрень асоціювалася з підвищеним ризиком виникнення інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, геморагічного інсульту, тромбоемболії, фібриляції або тріпотіння передсердь.
Достеменно механізм розвитку мігрені на сьогодні не з’ясований. Однак вважається, що мігрень розвивається внаслідок підвищеної збудливості нейронів мозку. У випадку, коли починають діяти певні тригери, наприклад, гормональні зміни, запахи, перепади атмосферного тиску, запускається каскад реакцій, при якому активуються нейрони з низьким порогом чутливості. В розвитку атаки мігрені велику роль відіграють волокна трійчастого нерва, які залучаються до патологічного процесу одними з перших. Далі інформація передається до інших структур мозку — кори, стовбуру мозку, гіпоталамусу, який зокрема відповідає за продромальний період, симптоми нудоти і блювання. Збудливість нервових клітин призводить до викиду нейропептидів, спеціальних білків, які зумовлюють нейрональне запалення та реакцію судин. Власне, розширення судин і є причиною вираженого пульсуючого головного болю при мігрені. Тобто, застосування при мігрені засобів зі судиннорозширювальним або спазмолітичним ефектом не тільки не відповідає патогенетичним механізмам, але й може посилити вираженість больового синдрому.

Діагноз «мігрень» встановлюється лікарем, зокрема, лікарем-неврологом. Однак, як лікарю або фармацевту запідозрити, що природа головних болей пацієнта — саме мігренозна? Первинним інструментом, який дозволяє запідозрити мігрень у пацієнта з головним болем, є короткий та валідований опитувальник «ID Migraine». У ньому усього три питання, відповівши на які, буде зрозуміло, чи відноситься природа головних болей до мігреневої:

1. Чи доводилося Вам протягом останніх 3 міс. обмежувати свою активність (наприклад, здатність до роботи, навчання та іншої діяльності) хоча б на 1 день у зв’язку з головним болем?
2. Чи супроводжується головний біль чутливістю до світла (набагато більше, ніж коли ви не відчуваєте головний біль)?
3. Чи супроводжується головний біль нудотою або болем у шлунку?

Якщо ствердних відповідей дві або більше, то, ймовірно, мова йде про можливу наявність мігрені. Точний діагноз повинен встановити лікар.
Цей опитувальник буде корисний, насамперед, лікарям первинної ланки, які зможуть скоротити час для діагностики і одразу направляти пацієнта до невролога.

Лікування мігрені: нефармакологічне і фармакологічне

Нефармакологічний тип лікування полягає у модифікації способу життя та управлінні тригерами, що провокують напади мігрені. Зокрема, ведення щоденника мігрені після того, як діагноз «мігрень» підтверджений лікарем, допомагає виявити мігренозні тригери, які впливають на розвиток захворювання і появу головного болю — запахи, їжу, напої тощо.

Фармакологічний тип лікування полягає у антимігренозній терапії, яка полягає у двох підходах —
безпосередньому лікуванні атак мігрені та превентивному (профілактичному) лікуванні. Лікування нападу мігрені може бути неспецифічним (прості анальгетики та їх комбінації) та специфічним — триптани. Перший крок — це застосування простих знеболюючих засобів, це можуть бути або моно-засоби, або комбіновані засоби, наприклад, ЦИТРАМОН або ЦИТРАМОН МАКСІ. За рекомендаціями Європейської Федерації головного болю, лікування потрібно починати з нестероїдних протизапальних засобів або їх комбінацій, причому вважається, що комбінації можуть мати перевагу, тому що вони можуть поєднувати в собі різні механізми дії лікарських засобів. В Україні це може бути комбінація парацетамолу, ацетилсаліцилової кислоти та кофеїну — тобто, групи ЦИТРАМОНІВ.

Далі, на другому етапі у випадку недостатньої ефективності простих анальгетиків та їх комбінацій у купіюванні атак мігрені, може застосовуватися специфічна терапія атак мігрені — лікування триптанами. Третій крок у разі неналежного купіювання атак та при наявності вираженої нудоти та блювання — це неоральні форми триптанів, що можуть застосовуватися в комбінації з іншими засобами, щоб зняти атаку мігрені. У випадку, коли частота атак наростає (уже при більше чотирьох атак на місяць) та вони значним чином порушують працездатність, розглядається призначення превентивної терапії. При мігрені превентивна терапія полягає в постійному рівномірному застосуванні засобів, призначених лікарем, протягом місяця. Основними класами засобів превентивної терапії з позицій доказової медицини є антиконвульсанти, антидепресанти, бета-блокатори та ботулінотерапія (при хронічній мігрені). Одними з найновіших видів превентивної терапіі для лікування мігрені є моноклональні антитіла до CGRP-пептиду, який вивільняється під час атаки мігрені та зумовлює розгортання головного болю. Ін’єкція або інфузія такого засобу робиться раз на місяць або на квартал та дозволяє скоротити кількість атак мігрені.*

*В Україні зареєстровано один з таких засобів

Перелік використаних джерел:

1. Rizzoli P. and Mullally W.J. // The American Journal of Medicine, Vol 131, No 1, January 2018.
2. Steiner TJ, Stovner LJ, Vos T, Jensen R, Katsarava Z. // J Headache Pain. 2018;19(1):17.
3. https://emedicine.medscape.com/article/1142556-clinical.
4. GBD 2016 Headache Collaborators* // Lancet Neurol2018; 17: 954–76
5. Lipton R. B. et al.//Neurology Jan 2007, 68 (5) 343-349.
6. https://www.medscape.com/answers/1142556-170220/what-is-the-global-prevalence-of-migraine-headache.
7. Adelborg K, Szépligeti SK, Holland-Bill L, et al. //BMJ. 2018;360:k96.
8. Lipton RB et al. Neurology. 2003;61(3):375-382.
9. https://www.uptodate.com/contents/acute-treatment-of-migraine-in-adults.
10. Steiner et al. //The Journal of Headache and Pain (2019) 20:57.

За матеріалами
фармацевтичної компанії