Доппельгерц – надійний спосіб врятувати гаджетомана

Очі — дзеркало душі і завдяки ним ми можемо бачити життя у найяскравіших фарбах. Але на жаль, ми рідко замислюємося про те, що неправильне освітлення, нераціональне харчування та екрани гаджетів стомлюють очі, що призводить до розвитку офтальмологічних захворювань. В останні десятиліття спостерігається зростання набутих захворювань очей. Так, близько 80 % школярів в Україні страждають від комп’ютерного синдрому (А. Риков, 2005), а понад 30 % дітей віком до 18 років страждають на короткозорість (І. Кужда, 2006, Д. Етан, 2010). До того ж, за даними всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від вікової макулярної дегенерації (ВМД) у всьому світі страждає понад 25 мільйонів людей похилого віку, а до 2025 року захворюваність потроїться.

 

 

Світло моє — ворог мій або подорож світлового променя в оці

Кожен орган має свою функцію і свої «професійні шкідливості». Наприклад, для ока досить негативним фактором є світло, при цьому не має значення, йдеться про природне сонячне світло або про штучне освітлення.

Так, ультрафіолетове світло становить певну небезпеку для людини, хоч і є невидимим. Вся область ультрафіолетового випромінювання умовно ділиться на ближню та далеку. Близький УФ-діапазон, у свою чергу, поділяється на три складові — UVA, UVB та UVC, які відрізняються за своїм впливом на організм людини. UVC (довжина хвилі 200–280 нм) — є найбільш короткохвильовим та високоенергетичним ультрафіолетовим випромінюванням. UVB (280–315нм) — це випромінювання середньої енергії і становить небезпеку для ока людини! Саме UVB сприяє виникненню уражень рогівки — фотокератиту, а в екстремальних умовах — і захворювань шкіри. UVB — практично повністю поглинається рогівкою, але частина UVB-діапазону (300–315 нм) може проникати в око! UVA — це найбільш довгохвильова і найменш енергетична складова ультрафіолету з діапазоном довжин хвиль 315–380 нм. Частина цих променів поглинається рогівкою, а більшість — кришталиком.

На відміну від ультрафіолету, синє світло є видимим. Саме сині світлові хвилі надають забарвлення неба (або будь-якого іншого предмета). До синього світла відносяться хвилі з довжиною хвилі від 380 до 500 нм.

Відомо, що з віком кришталик каламутніє, пропускає менше світла, у тому числі й синього. Тому найбільша проникність для синього кольору — у вічі дитини, яка вже активно користується гаджетами. З цієї ж причини найбільше ризикують користувачі гаджетів зі штучним кришталиком без фільтру від синього світла.

Ультрафіолетові, а переважно сині промені згубні для структур ока. Потрапляючи на рогівку, вони не відбиваються, а токсично діють на її епітелій, що призводить до печіння, світлобоязні, почервоніння очей — так починається комп’ютерний синдром. Посилює цей синдром рідкісне моргання за екраном комп’ютера чи смартфона. В результаті рогівка не змочується сльозою та приєднується відчуття сухості.

 

Під час «спілкування» з гаджетами у дітей та підлітків відбувається постійне фокусування зору на короткі відстані та різко зростає навантаження на зорові м’язи, що призводить до розвитку у них спазму. Крім цього, синє світло цих гаджетів запускає каскад біохімічних реакцій.

Так, світлові промені, потрапляючи на сітківку, руйнують її фоторецептори — палички та колбочки — особливі клітини, що перетворюють світло на нервові імпульси, які потім надходять у головний мозок, де й формуються зорові образи. При народженні людині дано величезний стратегічний запас: 7 мільйонів колбочок та 120 мільйонів паличок, які дозволяють добре бачити вдень та вночі. Однак під впливом світла їх кількість зменшується, що з часом викликає зниження зору, а в деяких випадках навіть загрожує сліпотою. У повній темряві зоровий пігмент родопсин і фотопсин, що містяться в паличках та колбочках, повинні відновлюватися. Однак, коли людина дні та ночі проводить за комп’ютером та зі смартфоном у руці, запаси білка вже не встигають поповнитись.

Під впливом світла фоторецептори руйнуються та утворюються вільні радикали, які згодом викликають помутніння в кришталику та дистрофічні зміни сітківки. Утворення вільних радикалів у тканинах очей відбувається під впливом світла постійно, незалежно від того, чи насолоджується людина красою пейзажу, захоплено читає книгу чи працює за комп’ютером. Тому тривалі зорові навантаження, зловживання гаджетами, нестача вітамінів у раціоні можуть призвести до розвитку початку спазму циліарного м’яза, а надалі — до формування короткозорості.

 

До станів, що найчастіше зустрічаються, та захворювань органу зору, які обумовлені впливом на око ультрафіолетового та синього світла, відносяться:

•  комп’ютерний синдром;  спазм циліарного м’яза;
•  короткозорість;  вікова макулярна дегенерація.

 

Найчастіше ці стани випливають один з одного і знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку. Так, наприклад, комп’ютерний синдром, що «помолодшав», може довгий час залишатися непоміченим у дитини та в результаті приводити до розвитку функціонального, поки що оборотного, спазму акомодації. Однак згодом за відсутності належного лікування спазм трансформується в короткозорість. У деяких випадках з віком міопія ускладнюється дегенеративними змінами на сітківці.

Вікова макулярна дегенерація розвивається у людей після 50 років на тлі хронічних супутніх захворювань організму. Однак і тут не обходиться без впливу ультрафіолетових та синіх світлових променів, які надають додаткову шкідливу дію на пігментний епітелій сітківки. При його руйнуванні утворюються вільні радикали, які ушкоджують палички та колбочки. Продукти метаболізму, що утворилися, накопичуються на сітківці з утворенням «друз» і викликають її дегенерацію.

 

 

Чи існують пастки для світлових променів?

Пошкоджують очі не всі світлові промені, а лише ті з них, які проникають крізь світлозахисний бар’єр. Природа передбачила механізм захисту очей від шкідливої ​​дії світлових променів, інакше люди були б буквально приречені на сліпоту. Завдяки природній системі захисту найбільше шкідлива, синьо-фіолетова частина світлового спектру не проникає крізь світлозахисний бар’єр, а вільні радикали нейтралізуються.

Природним фільтром або пасткою для шкідливих світлових променів є природні пігменти — каротиноїди — лютеїн та зеаксантин, які накопичуються в паличках, колбочках, кришталику і поглинають ці промені. Таким чином лютеїн та зеаксантин відповідають за функціонування антиоксидантної системи ока.

Накопичені в сітківці лютеїн та зеаксантин захищають пігментний епітелій сітківки від ушкоджуючого впливу світлових променів, особливо фіолетової та синьої частини світлового спектру. Крім того, лютеїн та зеаксантин є ефективними інгібіторами вільних радикалів у пігментному шарі сітківки.

Крім лютеїну та зеаксантину є ряд речовин, які є потужними антиоксидантами — це вітаміни А, Е, С, мікроелементи цинк, антоціани та флавоноїди.

Вітамін А (ретинол) сприяє омолодженню популяції усіх клітин організму, покращує процес регенерації, має антиоксидантну та імуномоделюючу дію. Використовується для синтезу зорового пурпуру, що відповідає за нічний зір. Його недостатність загрожує порушенням колірного сприйняття та погіршенням бачення у темряві. Вітамін А підтримує процес акомодації та темнової адаптації.

Вітамін Е (токоферол) допомагає запобігти пошкодженню сітківки ультрафіолетом та запобігти катаракті.

Вітамін С (аскорбінова кислота) знижує ймовірність появи катаракти. У співдружності з каротиноїдами захищає сітківку від впливу світла та вільних радикалів, тим самим запобігає окисленню зорових пігментів і перешкоджає їх втраті. Зменшує проникність та ламкість капілярів, що особливо важливо при діабетичній ретинопатії.

Цинк сприяє підтримці здорового зору. Цей мікроелемент є постійною складовою частиною тканин ока і забезпечує його нормальний метаболізм та відновлення кліткових структур, є необхідним для засвоєння організмом вітамінів А та Е, а також є природнім активатором більш ніж 200 ферментів. Він перешкоджає утворенню вільних радикалів. Крім того, цинк попереджає старіння кришталика та розвиток катаракти. Дефіцит цинку в організмі пов’язують з відшаруванням сітківки, розвитком ретробульбарного невриту, блефариту та порушенням кольоророзрізнення.

Антоціани чорниці та флавоноїди лимона сприяють синтезу зорового пігменту родопсину, який відповідає за сутінковий зір та покращують стан капілярів сітківки, відповідно. Покращуючи місцевий кровообіг, чорниця сприяє регенерації тканин сітківки.

Крім того, як лютеїн, так і екстракт чорниці, володіючи антиоксидантним ефектом, запобігають пошкодженню сітківки та помутнінню кришталика, сприяють зміцненню судин та уповільнюють вікові зміни у тканинах ока.

 

Захистити зорові клітини від голодної смерті!

Головні воїни антиоксидантної системи ока — каротиноїди, флавоноїди, вітаміни А, Е, С, цинк потрапляють в організм тільки з їжею та практично не синтезуються у організмі.

Так, добова потреба у лютеїні становить 5 мг, а зеаксантині — 1 мг. Для того, щоб забезпечити їх достатнє надходження з їжею, необхідно вживати не менше півтора кілограма моркви і 0,5 кілограма солодкого перцю на добу! Тим, чиї очі відчувають інтенсивні зорові навантаження, необхідно щодня з’їдати ще більше. Однак щоденний раціон здатний компенсувати ледве чи третину від добової потреби в каротиноїдах, флавоноїдах та вітамінах, тому додатковий прийом нутрицевтиків є життєвою необхідністю підтримки здоров’я очей.

 

Тож яким засобам можна довірити свої очі?

Такими вітамінними комплексами є препарати німецької компанії Квайссер Фарма — Доппельгерц актив вітаміни для очей із лютеїном і Доппельгерц актив вітаміни для очей з чорницею.

У складі Доппельгерц актив вітаміни для очей з лютеїном: лютеїн, зеаксантин, вітаміни А, С, Е та цинк.

У складі Доппельгерц актив вітаміни для очей з чорницею: порошок плодів чорниці, лютеїн, вітамін А, цинк, лимонний біофлавоноїдний комплекс.

Дані вітамінні комплекси є джерелом каротиноїдів, біофлавоноїдів, антоціанів та посилені вітамінами А, Е, С та цинком.

Також є вітамінний комплекс для дітей із 3-х років у вигляді жувальних пастилок зі смаком лісових ягід. Ситуація, коли дитина їсть із планшетом або телефоном, зараз не рідкість. Захистити дитячі очі допоможуть вітаміни Доппельгерц актив Кіндер з лютеїном, вітаміном А, Е, В2, цинком та бета-каротином. Не мають у складі консервантів, штучних барвників, глютену та лактози.

 

За рахунок складу представлені вітамінно-мінеральні комплекси характеризуються найширшим спектром показань для застосування:

• зниження стомлюваності при роботі за комп’ютером, керування автомобілем;
• захист від впливу ультрафіолетових променів та синього спектру світла;
• поліпшення адаптації до темряви;
• зниження ризику розвитку макулярної дегенерації та катаракти;
• як додаткове джерело антиоксидантів в організмі.

 

Спосіб та дози застосування:

• Дорослим та дітям після 12 років — по 1 капсулі 1 раз на день під час або після їжі.
• Курс прийому — від 1 до 3 місяців.

 

Кіндер вітаміни для очей для дітей з 3-х років по 1 жувальній таблетці, а з 7-ми років по 2 жув. таблетки.

 

Переваги даних комплексів у порівнянні з іншими очевидні:

• бренд, заснований у 1897 році, який на сьогоднішній день завоював довіру пацієнтів у більш ніж 50 країнах світу;
• зручність застосування — 1 раз на добу;
• доступна цінова категорія при високій німецькій якості;
• оптимальне поєднання антиоксидантів у добовому дозуванні.

 

Дякую, що знайшли час і прочитали цю статтю, а весь цей час ваші очі працювали!
Скажемо ж їм «дякую» — подбаємо про них за допомогою Доппельгерц актив вітамінів для очей!

 

Мінакова Світлана,
кандидат медичних наук, офтальмолог