X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


Як стабілізувати психологічний стан та здоров’я в умовах війни

Під час воєнних дій психіка людини перебуває в постійному напруженні. Велика кількість українців перебуває в стані ступору, страху, гніву, злості, тривоги, апатії. Кожен із цих станів — це нормальна реакція нашої психіки на ненормальні умови, в яких ми опинились.

 

Війна б’є по психіці кожного і дуже важливо в цей час вміти контролювати свої емоції  та підтримувати стан свого здоров’я. Первинний запас міцності,  що дозволяв кожному з нас мобілізуватися і тримати себе в руках, вичерпався, нервова система багатьох уже починає давати збої. Тому варто працювати із цими переживаннями і станами. Перший крок — зрозуміти свій стан, прийняти його, потім за потреби допомогти собі його скоригувати.

 


Саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом, який досягається шляхом впливу людини на самого себе за допомогою слів, уявних образів, управління м’язовим тонусом і диханням.


 

Пропоную Вам декілька порад, як керувати емоціями.

 

Ступор – перша реакція на кризову подію, може тривати від кількох годин до кількох днів. Її ознаками є різке зниження або відсутність довільних рухів та мови, відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотик), застигання у певній позі, стан повної нерухомості. Реакція людини залежить від особистих факторів, таких як характер, досвід травм, із якими зіткнулася в минулому.

 

Як вийти зі ступору?

  • Помітивши, що ви завмерли, спробуйте поворухнути очима, язиком, пальцями. Це запустить роботу м’язів.
  • Різка зміна температури дуже швидко виводить з цього стану: занурте руки і обличчя в дуже холодну воду, зробіть контрастне вмивання.
  • Використовуйте різкі запахи (кава, кориця, цитрус, парфумерія), що зможе швидко повернути вас із глибин внутрішнього світу у тут і зараз.
  • Якщо є потреба виплакатися й виговоритися – зробіть це.

Коли в країні триває війна, будь-яка людина починає відчувати страх та тривогу, ми боїмося реальної загрози. Боятися в ситуації воєнних дій – природно. Страх стимулює до дій, мобілізує тіло і психіку, щоб ми могли максимально швидко діяти і рятуватися, вмикаючи режим «бий-біжи-завмри».

 

Основні фізіологічні ознаки страху:

  •    напруга м’язів (особливо м’язів обличчя),
  •    сильне серцебиття,
  •   прискорене поверхневе дихання,
  •   знижений контроль над власною поведінкою.

 

Коли виникає страх, то з ним слід боротись, якщо він деморалізує, блокує адекватні реакції та конструктивні дії.

  • Насамперед, щоб упоратися зі страхом, необхідно переконатись, що ви перебуваєте в безпечному місці, або знайти таке місце і перейти туди.
  • Треба сісти чи стоячи обпертися на якусь опору (стіну, дерево) та сконцентрувати свій погляд на певній точці. Прислухатися до свого дихання та спробувати зосередитись на власних відчуттях (наприклад, на запаху чи температурі повітря).
  • Спробуйте розслабити кінцівки: потупати чи порухати ногами, погладити себе по руці чи потерти долоні одна об одну.
  • «Загляньте в очі страху», проговоріть його. Сформулюйте подумки, а потім промовте вголос, що викликає у вас страх. Якщо є можливість, поділіться своїми переживаннями з оточенням. Проговорений страх стає меншим.
  • Якщо вам важко переживати страх, обійміть рідних, подзвоніть родичам чи друзям. Навіть під час обіймів з домашніми улюбленцями виділяється гормон окситоцин, який посилює відчуття безпеки.

 

Тривога – негативно забарвлена емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій. На психологічному рівні тривога відчувається як напруга, стурбованість, хвилювання, нервозність і переживається у вигляді почуттів невизначеності, безпомічності, безсилля, незахищеності, самотності, передчуттям невдачі, неможливістю прийняти рішення тощо. На фізіологічному рівні реакції тривоги проявляються у посиленому серцебитті, частішому диханні, збільшенні хвилинного об’єму циркуляції крові, підвищенням артеріального тиску, зростанні загальної збудженості, зниженні порогів чутливості, нейтральні стимули отримують негативне забарвлення, що призводить до фізичного нездужання, психічних розладів.

 

 

Як ще зменшити тривожність?

  • Постійна фізична активність допомагає організму справлятися з тривожністю та почуттям страху. За ефективністю вона не поступається антидепресантам.
  • Зняти напруження та полегшити тривожний стан нам допомагають техніки заземлення (інструмент саморегуляції). Техніка заземлення дозволяє тілу заспокоїтися і подати сигнал про відсутність реальної загрози.

 

Техніка заземлення «5-4-3-2-1»:

1. назвіть 5 предметів, які ви можете побачити;
2. речі, які можете відчути (відчуття одягу на тілі, сонця на шкірі, відчуття доторків до стільця, на якому сидите, вага, структура та інші характеристики предмета, який можна покласти на долоню);
3. звуки, які ви можете почути (рух транспорту, спів пташок, цокання годинника);
4. речі, які можете відчути на запах (запахи в повітрі, парфумів чи олійок);
5. те, що можете скуштувати (цукерка, жувальна гумка, вода).

 

Використовуючи цю техніку, ви, за допомогою своїх органів чуття, цілеспрямовано звертаєте увагу на деталі свого оточення. Наприклад, звуки або фактуру предмета.

 

Знизити тривожність та стрес нам допомагає вплив на біологічно активні точки:

  • Сядьте та займіть зручне положення.
  • Помістить великий або вказівний палець правої руки між бровами.
  • Натискайте на цю точку, роблячи кругові рухи протягом 5-10 хвилин. Тиск має бути м’яким і не викликати дискомфорту.

Ви можете виконувати точковий масаж цієї точки кілька разів на день або так часто, як необхідно для усунення симптомів.

 

  • У стані тривоги та страху корисним буде пити воду та спілкуватися з близькими, опанувати дихальні вправи. Дихальні вправи врівноважують і гармонізують нервову систему, сприяючи розслабленню і гармонійому фізичному стану. 

 

Дихайте по квадрату:

▶ на рахунок 1, 2, 3 ,4 повільно вдихніть;

▶ на рахунок 1, 2, 3, 4 затримайте дихання;

▶ на 1, 2, 3, 4 видихайте через ніс, перед наступним вдохом — пауза на 1, 2, 3, 4;

і так по квадрату.

 

Якщо ви помічаєте, що ваша тривога і страх постійні та не зменшуються, це може свідчити про тривожний розлад. Типові симптоми: хвилювання впродовж усього дня, страшні думки, знижена якість сну та працездатності. У цьому разі варто звернутися по допомогу до психотерапевта. Людям стає легше, коли вони починають обговорювати з близькими людьми та фахівцями (психологами, психотерапевтами) свої почуття тривоги, сни, страхи.

 

Після страху та тривоги приходить апатія, коли руки опускаються і сенси втрачаються.

Апатія має фізіологічні прояви:

  • сонливість;
  • слабкість;
  • байдужість до життя.

Виникає внаслідок фізіологічних причин (хвороби) чи морального розчарування. Вона заважає творити, продовжувати працювати, допомагати коханим людям, а також ставить життя на вимушену паузу. Апатія — це ще не депресія, але стан дуже близький. Її можна і варто уникати.

 

Більшість із нас зараз перебуває саме на порозі цієї фази – найгострішої і найважчої.

Знайте: це скоро мине. Зараз ми входимо у фазу виснаження. Це нормально, а психіці наразі потрібна наша підтримка.

Маленькі речі, що дають змогу відчути себе краще, грають величезну роль для психологічного стану людини. Привести свій зовнішній вигляд до ладу, помити посуд, застелити постіль — із цього починається боротьба з апатією та відчуттям безсилля.

 

Щодня, не зважаючи на хочу/не хочу, можу/не можу, ми всі маємо зробити три задачі:

  • спілкуватися;
  • рухатися;
  • вчитися.

 

Вкрай важливо кожного дня спілкуватися, вести активний спосіб життя (займатись спортом, рухатись), щось вивчати, запам’ятовувати, здобувати нові вміння та навички. В жодному разі не дозволяйте собі весь день лежати в ліжку та занурюватися у власні думки. Дія, рух та допомога іншим – кращі ліки від апатії та розчарування.

 

Злість – захисно-оборонна реакція організму, яка спрямовується на певний об’єкт. Після горя і нещастя люди можуть відчувати себе злими та роздратованими з багатьох причин (почуття несправедливості, поганий сон, відчуття, що багато потрібно зробити, а ресурсів не вистачає). На відміну від страху, вона мотивує нас захищатися нападаючи, а з дилеми «бий або біжи» обирати перший варіант. Під впливом злоби можуть відбуватися численні вчинки, про які згодом доводиться шкодувати.

У розсердженої людини в крові підвищується рівень адреналіну, частішає серцебиття (тому іноді ми червоніємо, коли злі), посилюється кровопостачання м’язів (щоб можна було битися). Злість завжди буде панувати над вами, якщо ви не візьмете під контроль свої почуття. Переосмислення, як кращий спосіб позбавити від злості всередині себе. Задайте собі наступне питання: чому злюся я? Коли ви знайшли подразника, а це може бути людина, ситуація, потрібно прийняти те, що відбувається. Важливо розуміти, що прийняти ситуацію — це не значить погодитися з нею. Найбільш ефективним методом позбавлення від злості є заняття спортом, так як відбувається зниження м’язової напруги.

 

Стабілізувати психологічний стан та контролювати емоції під час війни — чи не найважливіше, що Ви можете зробити для свого організму, аби зберегти його здоров’я. Пам’ятайте, що треба спати, їсти і багато пити. Нас всіх тримає надія та віра в перемогу.

 

Як впливає контроль емоційного стану на людину?

  • Надає внутрішньої сили та впевненості.
  • Усуває негативне та неспокійне мислення.
  • Дозволяє ефективно долати повсякденні виклики.
  • Налагоджує режим сну.
  • Посилює емоційну та ментальну незалежність від чужої думки.
  • Допомагає налагоджувати контакт з іншими людьми.
  • Дозволяє знайти професійний і креативний потенціал.
  • Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся, не зволікайте, звертайтеся за допомогою до психологів.

Бережіть себе та свій психічний стан!

Любов ПЛЯКА,
кандидат психологічних наук, практичний психолог вищої категорії,
Національний фармацевтичний університет