X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


ЖИТИ СЬОГОДНI: бiзнес в нових реалiях 2021

 

19 травня 2021 року пройшла маркетингова конференція фармацевтичної галузі, учасниками якої були керівники та провідні фахівці компаній виробників лікарських засобів та медичних виробів, медичних лабораторій, профільних асоціацій та суспільних організацій, дослідницьких, консалтингових та сервісних компаній.

 

Як живеш, фармринок?

2020–2021 рр виявилися періодом випробування не тільки для фармацевтичної галузі, а й для економіки країн загалом. Пандемія COVID-19 внесла корективи в життя кожної людини.

З оглядом стану справ на фармацевтичному ринку України виступила генеральний директор компанії SMD Ірина Горлова. Криза, до якої призвела пандемія, на глобальному ринку позначилась дефіцитом AФI, затримкою поставок продукції, а також встановленням пріоритетів у її розподілі. Взаємозалежність країн у світовій економіці стала більш очевидною. В Україні карантинні заходи призвели до масового банкрутства малого та середнього бізнесу, зростання безробіття, втрати доходів або значного зменшення фінансових резервів домогосподарств. Як результат — зниження купівельної спроможності населення.

Загалом ВВП у 2020 році знизився на 4 %.

Відбулися зміни і у медичній галузі: велика кількість пацієнтів з хронічними захворюваннями не отримали належного лікування та діагностування, перевантаження системи охорони здоров’я змусило перепрофілювати клініки для створення додаткових місць для хворих на COVID, стала відчутною нестача медичного персоналу. Що стосується просування медичної реформи, то держава стала важливою зацікавленою стороною та органом, що формує правила на фармацевтичному ринку. Зростає її частка ринку (29 %). Відзначається загальний ріст державних закупівель + 72 % у грошах (дол. США) та + 112 % в упаковках.

Разом з тим, знизились продажі у роздрібному сегменті -13 % у грошах (дол. США) у першому кварталі 2021 порівняно з аналогічним періодом минулого року. На тлі загального падіння у роздрібній торгівлі зросла продаж харчових добавок (+ 4 %). Це вітаміни та мінерали, БАР, пов’язані з COVID, антистрес та засоби для сну.

Що ж очікувати у 2021–2022?

Загальний ринок у 2021 році за оптимістичним сценарієм передбачає зростання. Однак роздрібна торгівля може опинитися в рецесії (рівне або негативне зростання), що призведе до погіршення доступності послуг для пацієнта. Очікується, що бюджетний сегмент буде стабільним або зростатиме повільніше, ніж у 2020 році (зниження ціни на ліки завдяки державним закупівлям та обмеженням бюджету, зростання частки дженериків). Частка Rx-препаратів зросте
(77–79 %). Також збільшиться до 36–38 % у грошах частка локальних виробників. Песимістичний сценарій не виключає спаду, який залежатиме від загального стану економіки.

 

Бізнес в умовах карантину

Про виклики, з якими довелось стикнутись під час пандемії представникам вітчизняного та іноземного бізнесу, розповідали Михайло Пасічник, генеральний директор НВЦ «Борщагівський ХФЗ»; Раджив Гупта, СЕО «Кусум»; Борис Лабенський, генеральний директор «Штада Україна»; Олексій Бабич, генеральний директор «Медична лабораторія «Діла»; Павло Гриневич, генеральний директор «Медична клініка «Іновація».

Раджив Гупта розповів присутнім про стратегічний план, який було розроблено в компанії задля мінімізації негативних наслідків поширення COVID-19. Однією з найважливіших проблем пан Гупта вважає негативне відношення у суспільстві до вакцинації. Заходи, що було розроблено в компанії «Кусум», допомогли збільшити частку людей, прихильних до вакцинації, з 20 до 80 %.

Михайло Пасічник зауважив що, завдяки вжитим заходам Борщагівський ХФЗ не зупиняв виробництво ні на один день. Він розповів про наукові розробки компанії та дослідження ефективності кверцетіну, як засобу з антиоксидантною та ендотелійпротекторною дією у лікуванні пневмонії на фоні короновірусної хвороби.

 

«Початок пандемії спровокував панічні настрої населення, — сказав Олексій Бабич. — Відсутність необхідної інформації про COVID-19 і його діагностику, ускладнювалась тотальним дефіцитом реагентів і витратних матеріалів, а також браком виробничих площ. Запуск ПЛР-тестування і нових досліджень для діагностики стали основним викликом для компанії у 2020 році».

Спікер зазначив, що довелося стикнутися з новим викликом — інформаційна пропаганда якості лабораторного ринку, зокрема, діагностики COVID-19. «Діла» сертифікувала свої лабораторії ISO 19185. Тепер кожний із 15 тис. тестів на місяць, що робляться у компанії, має відповідні документи.

 

Павло Гриневич розповів про важкі випробування, що припали на долю пацієнтів і лікарів у спеціалізованих клініках: «У пацієнтів онкологічного профілю нема 2–3 дні часу аби з’ясувати, чи хворий він на COVID-19. Ми стикнулись із помилково-негативними результатами тестів, коли через кілька днів у стаціонарі пацієнт виявляється позитивним і наражає на небезпеку захворювання не тільки медичний персонал, але й інших хворих». На жаль, держава не надала допомоги таким пацієнтам. Клініка змушена була самотужки вирішувати проблему. Було відкрите відділення для хворих на COVID-19. Спікер поставив питання доцільності телекомунікаційних методик щодо консультування таких хворих.

 

Як змінилися українці за рік пандемії?

Наталія Бухалова, директор компанії UMG, поділилася результатами дослідження щодо таких змін. Вона відзначила більшу схильність наших громадян до депресії, тривожності та вплив карантину на зміну способу життя. Українці стали значно більше стежити за гігієною (мити руки, користуватися антисептиками), більше їсти і вживати алкоголь. На жаль, звичка займатися спортом не з’явилася, навпаки, українці стали більше лінуватися. Ми менше стали дивитись політичні новини, прагнемо подорожей і робимо покупки онлайн. Наші громадяни надають перевагу домашньому і спортивному стилю в одязі, більше часу проводять з родиною та за час пандемії знайшли нові домашні захоплення.

 

 

«У 2020 році приріст ринку е-commerce виріс на 41 %, що вдвічі більше, ніж у Східній Європі», — розповідає Юлія Клименюк, шеф-діджитал-менеджер мережі аптек 9-1-1.

 

На сьогодні онлайн-покупцями є 55 % українців. До речі, розширились вікові рамки таких покупців (75 % з них складає вікова категорія 25–54 роки). Найбільш відвідуваними сайтами є OLX, Rozetka, prom.ua. Лікарські засоби є третіми за частотою закупок онлайн (після продуктів харчування та одягу/взуття). Найбільш швидко йде приріст продажів дитячого харчування. Українці більше стали користуватись послугами доставки. За цей рік понад 32 тис відправлень медикаментів було здійснено «Новою Поштою». За даними сайту Kabanchik.ua кількість заказів на доставку ліків зросла за час пандемії на 300 %. Щодо портрету покупця, то найчастіше закупки онлайн роблять люди, які мають роботу, а доход їх становить середній рівень. Понад 85 % покупок було зроблено зі смартфона. Можна сказати, що Інтернет потіснив головне медіа — телебачення. На сьогодні активними користувачами мережі є люди від 14 до 70 років.

 

Поділитися статтею з друзями