Липень 2024
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31

Як швидко та безпечно впоратися з тривожними розладами та коригувати розлади серцево-судинної системи на початковому етапі

Пацієнт 27 років на прийомі у кардіолога скаржиться на болі в грудній клітці, відчуття задухи, прискорене серцебиття, запаморочення, відмічає 1–2 приступи на тиждень. Вважає себе хворим чотири місяці. Вперше відчув погіршення самопочуття після нервового перенапруження на роботі. Попередній прийом у сімейного лікаря та невролога не виявив ніяких соматичних порушень, після інструментального дослідження кардіологом було виключено патології серцево-судинної системи, які могли б бути причиною такого стану. Пацієнт не вірить лікарям і вважає себе хворим на тяжку форму серцевого захворювання.

Панічний напад — є раптовим дискретним, коротким періодом інтенсивного дискомфорту, тривоги чи страху, що супроводжується соматичними та/або когнітивними симптомами [1].

Згідно зі статистикою більше третини дорослого населення, а саме 35,9–46 % людей в популяції зазнали як мінімум одну панічну атаку протягом життя. 10 % в популяції відчувають епізодичні атаки без будь-яких наслідків [2]. Панічний розлад зустрічається приблизно у 1–5 % дорослого населення. Факторами ризику є жіноча стать і тривожність, що мала місце в дитячому віці [3].

Панічні атаки (ПА) у жінок зустрічаються в 3–4 рази частіше, ніж у чоловіків. Це може бути пов’язано з впливом гормональних чинників. Зокрема, більш високий рівень тестостерону у чоловіків призводить до більш активної та агресивної реакції в ситуації стресу, в той час як у жінок частіше виникає страх. З іншого боку, у чоловіків наявність ПА може залишитися непоміченою при консультуванні, оскільки у чоловіків вона частіше викликає виникнення алкогольної залежності як способу зниження тривожності. З цієї причини пацієнт звертається за допомогою з приводу проблем зі споживанням алкоголю, а не з приводу ПА [4, 5].

ПА найбільш часто починається у віці від 15–25 років,
з переважанням в групі 25–44 роки.

Наразі найбільш ефективним методом лікування з доведеною ефективністю вважають психотерапію, але для більш швидкого досягнення ефекту вдаються до психофармакотерапії, що вимагає меньше зусиль від пацієнта. Зазвичай використовують дві групи препаратів у комбінації або окремо:

Антидепресанти — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення норадреналіну (SNRIs),
серотонін-модулятори, трициклічні (ТЦА) і інгібітори моноаміноксидази (МАО).

Бензодіазепіни — діють швидше, ніж антидепресанти, але частіше викликають фізичну залежність і побічні ефекти (сонливість, атаксію і проблеми з пам’яттю).

Але, на жаль, панічні атаки та тривожні розлади часто поновлюються після припинення прийому препаратів [1].

Тож яку альтернативу можна запропонувати пацієнтам з тривожністю чи панічними розладами, аби не викликати у нього залежності від ліків та не спровокувати ще більше приступів побічними ефектами?

Враховуючи те, що синтетичні лікарські засоби мають низку побічних ефектів та протипоказань, ваги «користь-ризик» схиляються в бік фітотерапії через її відносну безпечність та ефективність. На користь цього говорять дослідження фітоекстрактів та їх вплив на тривожність та серцево-судинну систему [6]. Зокрема, найбільш вдалою комбінацією рослинних екстрактів можна вважати комбінацію екстрактів із суміші листя, квітів і плодів глоду, екстракту трави собачої кропиви, екстракту листя меліси та екстракту кореня валеріани, оскільки такий склад може одночасно впливати на усі прояви тривожних розладів, включаючи підвищення або коливання АТ, прискорене серцебиття, порушення ритму серця та безпосередньо впливати на саму тривожність [7, 8]. Наразі на українському ринку представлений німецький кардіо-седативний препарат під назвою «КАРВЕЛІС», який показаний при неврозах, в тому числі кардіоневрозі, інших функціональних розладах серцево-судинної системи, що можуть супроводжуватися болями, відчуттям серцебиття, пітливістю, припливами жару, відчуттям перебоїв у роботі серця, а також в комплексній терапії артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця 1–2 ст.

Кожен компонент окремо у складі кардіо-седативного комплексу «КАРВЕЛІС» вже довів свою клінічну ефективність у низці клінічних досліджень. Так, наприклад:

Ефект від екстракту валеріани у складі кардіо-седативного комплексу «КАРВЕЛІС» буде полягати у впливі на роботу ГАМК-ергічної системи, яка виявляє, здебільшого, гальмівний ефект на ЦНС через вплив валер’янової кислоти на ГАМК-а рецептори, підвищення вивільнення і гальмування зворотного захоплення ГАМК та забезпечувати стійкий седативний ефект [10].

Доповнюючи ефект валеріани, активні речовини трави кропиви собачої (діюча речовина леонурін) діє заспокійливо на ЦНС (сприяють активації ГАМК-рецепторів, чим збільшують ефективність гальмівної активності ГАМК-системи). За характером дії на організм препарати собачої кропиви близькі до препаратів валеріани, але в 2–3 рази перевищують її ефект. Тривале застосування препаратів трави кропиви собачої знижує занепокоєння і покращує емоційний статус у осіб з тривожними станами. Відомий позитивний вплив кропиви собачої на серцево-судинну систему. Кропива собача демонструє антигіпертензивні властивості, полегшує коронарний кровоток, а також виявляє заспокійливий ефект, що має додаткову цінність для пацієнтів із психосоматичною патологією. Клінічно трава кропиви собачої також виявляє ефекти антидепресанта, за одним суттєвим виключенням — відсутність побічних ефектів та залежності [11].

Доповнювати терапевтичний ефект фітоекстрактів валеріани та трави кропиви собачої буде рослинна речовина з найширшим спектром фармакологічної активності — меліса лікарська. Покращення пам’яті, настрою, анксіолітичний ефект та інші ефекти можна пов’язати з пригніченням тритерпеноїдами, фенольними кислотами та флавоноїдами меліси лікарської ферменту ацетилхолінестераза та покращенням синаптичної передачі, а також їх впливом на ГАМК-систему (пригнічує фермент ГАМК трансаміназу, що сприяє збільшенню ГАМК-активності) [13].

Дуже важливою відмінністю меліси лікарської від інших седативних рослин є поєднання м’якого заспокійливого ефекту з достатньо вираженою анксіолітичною (протитривожною) дією. Тому мелісу можна вважати рослинним денним анксіолітиком.

Таким чином, «СЕДАТИВНЕ ТРІО» (валеріана, меліса і пустирник) в комплексі КАРВЕЛІС має найбільш повний вплив на систему ГАМК, бо впливає одразу на 4 шляхи збільшення ГАМК-активності та її гальмівного впливу при психоемоційному стресі і тривозі.

Синергія між собачою кропивою, мелісою та валеріаною будуть виявляти седативний та вегетостабілізуючий ефекти. Але окрім них «КАРВЕЛІС» містить глід. Посилаючись на авторитетну незалежну глобальну мережу дослідників, професіоналів «Cochrane database», можна зробити сміливі висновки щодо ефективності глоду у пацієнтів з серцевою патологією. Так, в 4 дослідженнях з вибіркою 310 пацієнтів з ХСН у пацієнтів, які приймали глід у добових дозах від 300 мг до 1800 мг, відмічене суттєве збільшення максимального переносимого навантаження на велоергометрі у порівнянні з групою плацебо. Також було відмічено зниження серцево-
судинного тиску та суттєве зниження індексу споживання кисню міокардом під час прийому глоду (WMD (mmHg/min) -19.22, 95 % CI -30.46 to -7.98, n = 264) [17]. Більш того, екстракт глоду має позитивні інотропні ефекти та покращує коронарний кровоток. Ці ефекти подібні до ефектів інгібіторів фосфодіестерази 3 типу, такі як амринон і мілрінон. Екстракт глоду, однак, збільшує рефрактерний період кардіоміоцитів [15], що може пояснити, чому його вживання пов’язують з антиаритмічною активністю [16, 17], тоді як інгібітори фосфодіестерази 3 та більшість інших інотропних засобів мають проаритмічну дію. Екстракт глоду блокує реполяризуючі калієві канали в міоцитах шлуночків серця, ефект подібний до дії антиаритмічних засобів 3-го класу, таких як аміодарон чи соталол [14]. Крім того, позитивний інотропний ефект подібний до дії серцевих глікозидів. І після усього вищеперерахованого варто зазначити, що саме «КАРВЕЛІС» єдиний препарат на українському ринку, в якому екстракт глоду отримано не тільки з плодів, але і з листя і квітів. Це забезпечує більш повноцінний набір флавоноїдів і проціанідинів (гіперозиду, вітексину) і їх більшу кількість, що забезпечують антиаритмічний, гіпотензивний, судинорозширюючий та інші ефекти. Таке поєднання дає безсумнівну перевагу «КАРВЕЛІС» у порівнянні з іншими седативними та кардіоседативними препаратами рослинного походження, які містять, наприклад, глід, екстракт трави кропиви собачої та таурин чи пасифлору у комбінації з валеріаною та мелісою — «КАРВЕЛІС» буде згладжувати усі клінічні прояви тривожних станів чи панічної атаки.

В порівнянні з іншими препаратами синергічний ефект від комбінації трьох седативних лікарських рослин «СЕДАТИВНОГО ТРІО» та глоду буде проявляти себе як справжній антидепрессант, анксіолітик з додатковими антиангінальним, антиаритмічним та антигіпертензивними ефектами.

Підсумуємо:

«КАРВЕЛІС» — кардіо-седативний препарат, який містить у своєму складі 4 екстракти лікарських рослин.
«КАРВЕЛІС» ідеально підходить для рекомендації пацієнтам з тривожними розладами, панічними атаками, працівникам з високим психоемоційним напруженням [20].
«КАРВЕЛІС» чудово підійде пацієнтам з підвищенним АТ та серцевими розладами через наявність глоду, який виявляє антиаритмічний, антигіпертензивний ефект та покращує переносимість фізичних навантажень у пацієнтів з ХСН та ІБС [19].
«КАРВЕЛІС» — вибір № 1 для пацієнтів з кардіоневрозом та нейроциркуляторною дистонією/соматоформною вегетативною дисфункцією нервової системи через синергічну дію чотирьох компонентів та подвійний вплив як на ЦНС, так і на ССС.
«КАРВЕЛІС» виявляє ефекти антидепресанта та анксіолітика, найбільш повно впливає на систему ГАМК, що проявляється гальмівним впливом при психоемоційному стресі і тривозі.
«КАРВЕЛІС» — єдиний препарат з екстрактом глоду одразу з плодів, листя і квітів, що забезпечує більш повноцінний набір флавоноїдів і проціанідинів, відповідальних за вираженість серцево-судинних ефектів глоду.
Рослинний склад «КАРВЕЛІСУ» обумовлює гарну переносимість без формування залежності на відміну від синтетичних препаратів.
«КАРВЕЛІС» — оптимальний засіб для подолання тривожних розладів, панічних атак, серцево-судинних розладів та зняття психо-емоційного напруження.

Література:

Barnhill J. Симптомы и признаки панических атак и панического расстройства [Електронний ресурс] / John W. Barnhill // Справочник MSD профессиональная версия. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://www.msdmanuals.com/ru/
Ташлыков В. А. Паническое расстройство в практике терапевта. Учебно-методическое пособие для врачей / В. А. Ташлыков, Д. В. Ковпак., 2007. – 64 с.
Egidio Nardi A.E., Freire R.C. 1. Panic Disorder Neurobiological and Treatment Aspects — Switzerland: Springer International Publishing, 2016. — 323 p. Под ред.
Вейна А. М. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика. — М.: Медицинское информационное агентство, 2000. —752 с.
Wilson, R. Reid. Pas de panique : pour vaincre vos attaques d’anxiété (фр.). — Montreal: Éditions de l’Homme, 1993. — 378 с. — ISBN 2-7619-1075-3.
Pereira, Domingos & all. (2019). Phytotherapy as treatment for anxiety: An alternative to minimize addiction and side effects. Revista Eletrônica Acervo Saúde. e1547. 10.25248/reas.e1547.2019.
Pittler, M H et al. “Hawthorn extract for treating chronic heart failure.” The Cochrane database of systematic reviews ,1 CD005312. 23 Jan. 2008, doi:10.1002/14651858.CD005312.pub2.
Lakhan, Shaheen E, and Karen F Vieira. “Nutritional and herbal supplements for anxiety and anxiety-related disorders: systematic review.” Nutrition journal vol. 9 42. 7 Oct. 2010, doi:10.1186/1475-2891-9-42.
An Internet-Based Randomized, Placebo-Controlled Trial of Kava and Valerian for Anxiety and Insomnia Jacobs, Bradly P. MD, MPH; Bent, Stephen MD; Tice, Jeffrey A. MD; Blackwell, Terri MA; Cummings, Steven R. MD, FACP July 2005 - Volume 84 - Issue 4 - p 197-207.
Becker, Axel et al. “The anxiolytic effects of a Valerian extract is based on valerenic acid.” BMC complementary and alternative medicine vol. 14 267. 28 Jul. 2014, doi:10.1186/1472-6882-14-267.
Jia, Miaomiao et al. “Leonurine Exerts Antidepressant-Like Effects in the Chronic Mild Stress-Induced Depression Model in Mice by Inhibiting Neuroinflammation.” The international journal of neuropsychopharmacology vol. 20,11 (2017): 886-895. doi:10.1093/ijnp/pyx062.
Батушкін В.В. Особливості розвитку гіпотензивної дії багатокомпонентного рослинного препарату Карвеліс у пацієнтів середнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією / Артеріальна гіпертензія, 14(3), 2021).
Haybar, Habib et al. “The effects of Melissa officinalis supplementation on depression, anxiety, stress, and sleep disorder in patients with chronic stable angina.” Clinical nutrition ESPEN vol. 26 (2018): 47-52. doi:10.1016/j.clnesp.2018.04.015.
Mu¨ller A, Linke W, Klaus W. Crataegus extract blocks potassium currents in guinea pig ventricular cardiac myocytes. Planta Med. 1999;65:335–339.
Joseph G, Zhao Y, Klaus W. Pharmacologic action profile of crataegus extract in comparison to epinephrine, amrinone, milrinone and digoxin in the isolated perfused guinea-pig heart. Arzneimittelforschung. 1995;45:1261–1265.
Chang Q, Zuo Z, Harrison F, Chow MSS. Hawthorn. J Clin Pharmacol. 2002;42:605–612.
Loew D. Phytotherapy in heart failure. Phytomedicine. 1997;4:267– 271.
Wang, Jie et al. “Effect of crataegus usage in cardiovascular disease prevention: an evidence-based approach.” Evidence-based complementary and alternative medicine: eCAM vol. 2013 (2013): 149363. doi:10.1155/2013/149363.
Guo, Ruoling (1996). Cochrane Database of Systematic Reviews (Reviews) || Hawthorn extract for treating chronic heart failure. doi:10.1002/14651858.CD005312.pub2 .
Miyasaka, L S et al. “Valerian for anxiety disorders.” The Cochrane database of systematic reviews ,4 CD004515. 18 Oct. 2006, doi:10.1002/14651858.CD004515.pub2.

Андрій Шкуратов, лікар

Поділитися статтею з друзями