X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


Студентські кафе НФаУ: «Любов із першої ложки»

За словами британського шеф-кухаря Гордона Рамзі «Кулінарія не менш складна наука, ніж фізика або хімія». І, на мою думку, не менш важлива. Особливо в студентські роки, коли життя летить так стрімко, що сніданок, обід та вечеря перетворюються на нескінченний бутербродний ланцюжок.

Саме тому, піклуючись про здоров’я студентів НФаУ, керівництво університету на чолі з проректором з адміністративно-господарської роботи Леонідом Михайловичем Канцедалом доклало максимум зусиль і втілило в життя давню ідею ректора, академіка НАН України Валентина Петровича Черних: 30 вересня 2015 року в гуртожитках НФаУ № 3 та 4 було відкрито черговий студентський ресторан.

Перші враження

NFaY_2015_11_im_1

Насолоджуючись ласкавим теплом осіннього дня, ми з Дашею не поспішаючи йдемо дорогою від навчального корпусу, що на вул. Блюхера, 4, до гуртожитків № 3 та 4. Років п’ять тому така заасфальтована та освітлена дорога здалася б мені справжнім дивом. Що вже й казати про нову їдальню — черговий студентський ресторан, відкритий нещодавно в гуртожитках. Згадую, як, здається, на V курсі, я вперше почула про цей проект і розповідаю Даші, як ми, випускники, не знаючи коли з’явиться в нашому гуртожитку власна їдальня, все одно дуже на це чекали. Що ж — сучасному поколінню студентів НФаУ пощастило трохи більше, ніж нам. Тож пропустити таку подію як відкриття нового студентського ресторану в НФаУ — просто неможливо! Особливо для такого прихильника нашої університетської смакоти, як я. А тому, щойно дізнавшись про його довгоочікуване відкриття, ми разом з Дашею нарешті вибрали день для гастрономічної екскурсії. І ось ми на місці. Заходимо до затишного світлого залу, обираємо столик і нетерпляче прямуємо до роздачі. Уже третя година, в недосяжному минулому залишився сніданок, й нарешті настає той момент, коли нове студентське кафе сповна виправдовує всі наші очікування. Дар’я Снегирьова, магістрантка спеціальності «Фармація»:

В НФаУ я учусь уже шестой год. И есть в нашем университете место, куда я с удовольствием прихожу каждый день — это наши столовые. Радует их приятная атмосфера, очень качественная и недорогая еда. Хоть я и живу в Харькове, когда узнала об открытии нового студенческого кафе в общежитиях № 3 и 4, решила обязательно туда заглянуть. И не разочаровалась: все очень вкусно, порции большие. Обязательно зайду туда снова!

В таку пообідню пору відвідувачів у кафе вистачає: хтось якраз повернувся до гуртожитку після закінчення занять, інші заходять перекусити прямо в домашньому одязі. Раптом в черзі помічаємо знайомі обличчя — дівчата дивуються, побачивши нас у «їхній» їдальні. А я користуюся нагодою зібрати враження «місцевих».

Анастасія Крачун, студентка ІІІ курсу 1 групи «Фармація»:

Что сказать о нашем новом студенческом кафе? Во-первых, оно очень уютное: красивый ремонт, оригинальный интерьер. Особенно понравилось зеркало, на котором написан рецепт любви на английском. Во-вторых, кухня, как всегда, отличная, и цены доступные. В-третьих, радует приятное обслуживание. На мой взгляд, не хватает только одного: очень хочется, чтобы наш любимый студенческий ресторан работал по выходным!

Алла Колісник, студентка IV курсу 1 групи «Клінічна фармація»:

Довгоочікуваний новий студентський ресторан у гуртожитку — це дуже зручно. Особливо, коли повертаєшся після лекцій з корпусів, які знаходяться далеко від гуртожитка, — на Мельникова або Невського. Можна одразу швидко і смачно пообідати, не витрачаючи час у чергах до плити на кухні. До того ж, ціни, як завжди, доступні, асортимент — широкий. На мою думку, якщо купити всі необхідні продукти, то вартість готових страв буде навіть більшою, ніж та, що нам пропонують.

Звісно, скільки людей — стільки й думок. Але що стосується студентських кафе НФаУ, то мені ще не доводилося почути про них жодного негативного відгуку. Навпаки, в своїх оцінках одностайні і студенти, і співробітники ВНЗ.

Юлія Богомолова, студентка заочного відділення, IV курс, група 3а, «Фармація»:

В каждое из наших студенческих кафе всегда приятно зайти. Чувствуешь себя как в ресторане — разнообразное меню, вкусные и полезные блюда, вежливый персонал, но при этом — приемлемые цены. Например, в одном из киевских вузов, где учится мой брат, скромный обед стоит около 50 гривен. Кроме того, для студентов-заочников наши кафе — это еще и возможность взять что-нибудь с собой на ужин, и не тащить из дома тяжелые сумки с продуктами. Ведь при нашем интенсивном графике занятий времени на приготовление пищи практически не остается! На мой взгляд, очень хорошо, что и в общежитии открылась столовая, студентам очень повезло. Теперь у них не только будет больше времени на учебу и досуг, но и не возникнут проблемы из-за питания всухомятку!

Артем Мигаль, аспірант кафедри фармацевтичної хімії:

Щодо наших студентських ресторанів, то мій улюблений — в корпусі на Блюхера, 4. У новому, що нещодавно почав працювати в гуртожитках № 3 та 4, ще побувати не довелося. Та для студентів, на мою думку, це саме те, що треба. Я також протягом студентських років жив у гуртожитку, а тому можу уявити як це зручно — мати зовсім поруч їдальню, та ще й таку, як наша!

О.М. Кошовий, професор, завідувач кафедри фармакогнозії:

Відкриття нового студентського кафе в гуртожитках стало дійсно знаковою подією для університету. Адже, по-перше, весь педагогічний колектив чудово розуміє особливості студентського побуту та необ-хідність дбати не лише про навчання, а й про здоров’я молоді. А, по-друге, ми не менше, ніж студенти, цінуємо роботу наших кафе, їх широкий асортимент, якість обслуговування, ціновий рівень. Саме тому наші викладачі також не втрачають можливості смачно пообідати у студентських ресторанах.

Тим часом після корисного та смачного обіду я затримуюсь у новому кафе, щоб скуштувати улюбленої кави. І, як виявляється, недаремно — за декілька хвилин на мене чекає ще одна зустріч.

NFaY_2015_11_im_2

З перших вуст

Завжди усміхнену та надшвидку Саіду досі пам’ятають в корпусі на Блюхера, 4, де вона декілька років поспіль працювала буфетницею. Сьогодні Саіда Снарська — завідувач виробництва нового студентського кафе. Хто ж, як не вона, може познайомити допитливого відвідувача з найважливішими подробицями його роботи?

Саіда Снарська, завідувач виробництва кафе на вул. Тимурівців, 11а:

Наше виробництво доволі компактно розмістилося на загальній площі 321,3 м . Поки що в колективі лише 10 осіб, працюємо з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 19:00. Загалом організація нашої роботи така ж, як і в інших кафе. На даному етапі протягом дня маємо приблизно 200 відвідувачів. Відповідно, об’єми виробництва складають в середньому: 40 порцій перших страв, по 200 порцій салатів і других страв, 100 порцій гарніру, 30 порцій страв із сиру. Власне перший тиждень, ще до офіційного відкрит-тя, ми працювали в так званому «тестовому режимі». І спочатку я не розуміла, чому поява кафе в гуртожитку викликає у студентів такий вир емоцій. Аж поки одного разу, відпочиваючи вдома на вихідних, не уявила собі, як було б добре мені не готувати обід, а просто зійти на декілька поверхів вниз і смачно поїсти.

І це дійсно так! Відкриттю студентського кафе зраділи всі: від першокурсників...

Юлія Кравченко, студентка І курсу 1 групи «ТФП»:

Про нову їдальню я дізналася за декілька днів до її відкриття. Обираючи у серпні гуртожиток, навіть не здогадувалася про це! А тому, звичайно ж, дуже зраділа. Адже це саме те, що потрібно для студентів, а особливо — для першокурсників. Тепер, якщо зголоднієш, можна просто спуститися на перший поверх, де нагодують смачно і недорого. Я в захваті!

... до студентів старших курсів...

Маргарита Костюк, студентка V курсу 6 групи «Фармація»:

Пам’ятаю, що про відкриття студентського ресторану в нашому гуртожитку говорили ще на початку минулого семестру. З того часу ми нетерпляче чекали на цю подію і недарма! Нове кафе сподобалося затишним, домашнім інтер’єром, традиційно смачними стравами та широким асортиментом. Єдина пропозиція — додати ще декілька столиків.

... і навіть випускники!

Дар’я Приколота, випускниця 2014 року, спе-ціальність «Фармація»:

Їдальні НФаУ недарма називають студентськими кафе або ресторанами. На мою думку, кожен, хто завітав до них хоча б один раз, назавжди втрачає стереотип про їдальню, як місце з несмачною та несвіжою їжею, жахливим посудом, непривітним персоналом та купою інших недоліків. У нас усе навпаки, і про це переконливо свідчать щойнаменше ті нетерплячі черги, що кожної перерви вишиковуються у їдальнях. Саме тому студентські кафе належать до моїх найтепліших та найприємніших спогадів про НФаУ. Крім того, протягом навчання я жила саме у гуртожитку № 4, і, звичайно ж, не можу не шкодувати про те, що нова їдальня почала працювати вже після мого випуску. Та я сподіваюся, що обов’язково приїду на зустріч випускників та відвідаю її!

Отож, мені пощастило — Саіда відповіла на безліч моїх запитань, а ще порадила поспілкуватися з Оленою Сергіївною Шишкіною, людиною, яка протягом тринадцяти років очолює університетський харчувальний комплекс, невтомно розбудовує і розвиває його.

О.С. Шишкіна, директор комплексу харчування НФаУ:

Ідея створення студентських кафе в гуртожитках існувала уже тоді, коли я тільки-но почала працювати в НФаУ. Але ж усьому свій час: в квітні та жовтні 2003 року було відкрито їдальні в корпусах, що на Мель-никова, 12 та Пушкінській, 53 відповідно; у вересні 2004 року з’явилося кафе в коледжі НФаУ, а в січні 2006 року — в корпусі на вул. Блюхера, 4. Будівництво кафе в гуртожитку розпочалося влітку 2013 року. Цей процес був, безперечно, дуже творчим, цікавим, часом веселим, але не оминали нас і труднощі, і суперечки, і гарячі дискусії щодо найрізноманітніших питань — від закупівлі устаткування до обладнання входу до кафе. На щастя, завжди поряд був Валентин Петрович. Його підтримка і бажання якнайшвидше створити нове студентське кафе надихали й допомагали усім нам. А завдяки відповідальності та вмілому керівництву проректора з адміністративно-господарської роботи Леоніда Михайловича Канцедала процес будівництва впевнено подолав усі перепони. Тож нарешті цієї осені все було готове до відкриття. Щоправда, спочатку ми планували місяць роботи в «тестовому режимі», але в результаті скоротили його до одного тижня. Тому зараз ми ретельно відстежуємо роботу кафе, щоб надалі врахувати всі можливі недоліки і побажання відвідувачів. Так, наприклад, уже працюємо над тим, щоб їдальня була відкрита й на вихідних. Розуміємо, як це важливо для студентів. Але щодо цього питання існують певні юридичні ускладнення. До того ж нам поки що не вис-тачає персоналу. Також будемо насичувати інтер’єр кафе, плануємо проведення тижнів національної кухні для студентів підготовчого факультету, можливо, будемо розширювати площу. Розвиток наших студентських кафе ніколи не зупиняється. Але будь-які зміни завжди спочатку про-ектуємо на себе, особливо ті, що стосуються перегляду меню. Пам’ятаю, як на самому початку роботи кафе, студенти, що звикли до бутербродів, ніяк не хотіли їсти перші страви. Тоді деканам доводилося приходити в їдальні і буквально «погрожувати» тим, хто відмовлявся від супу або борщу. Сьогодні навпаки серед молоді все більше набирає популярності здоровий спосіб життя. Серед студентів користуються попитом і страви на пару, і тушковані, і навіть вівсянка! Хоча ми кожну нашу страву намагаємося зробити максимально корисною, навіть кондитерські вироби. Один із моїх улюблених десертів — низькокалорійне тістечко «Пташине молоко». До речі, є навіть така ідея: розробити проект щодо здорового харчування — своєрідне змагання серед студентів, а можливо й викладачів, з відстеженням результатів.

Всього, шо розповіла мені Олена Сергіївна, вистачило б іще не на одну статтю. Її щира любов до своєї роботи, турбота та увага до кожної ланки виробничого процесу, бажання вдосконалювати та розвивати його просто неймовірні! І тому зовсім недивно, що в кожному зі студентських кафе НФаУ завжди почуваєшся як удома.

Суннат Саіджанов, студент ІІІ курсу 5 групи «Фармація-СНД»:

Мне все наши столовые очень и очень нравятся! А новая — еще больше, ведь она находится у нас в общежитии, что удобно и просто классно. Сейчас здесь очень вкусно готовят наше любимое узбекское блюдо — плов. А если в будущем будут проводиться недели национальной кухни, мы с радостью поучаствуем и обязательно поделимся своими лучшими рецептами!

Abraham Nai (Ghana) and Kaoutar Bentikouk (Morocco), students of the preparatory faculty, group 6:

We are students of the preparatory faculty, that’s why we live in the hostel № 4. And we enjoy our new cafe. Abraham: Actually now I understand why it’s called ‘students’ restaurant’. Everything is cool there: delicious food and cozy lounge, friendly service and affordable prices. Pancakes with hen and uzvar are really mouthwatering! Kaoutar: And my favourite dish is fish and also mashed potatoes. All my friends and groupmates are totally happy and satisfied with our cafe!

Здавалося б, я вже стільки всього побачила, стільки почула захоплених відгуків, але виявилося, що найці-кавіше чекає мене попереду: Олена Сергіївна запропонувала мені відвідати виробництво!

За лаштунками

Наступного ранку близько 10-ї години я знову приходжу до нового кафе. І вже в перші хвилини робочого дня бачу у ньому невелику чергу: дівчата насолоджуються гарячою ранковою кавою, хлопці з апетитом «наминають» перші та другі страви, а я, одягнувши шапочку і халат, разом із Саідою роблю перший несміливий крок у загадковий робочий простір їдальні. Для мене він починається з так званої «білої мийки» — тут мийниця Світлана збирає разом використаний посуд, що ми у кафе зазвичай залишаємо на тацях у вікні для збору, ополіскує його і завантажує у посудомийний апарат. Далі розташований коридор, а вздовж нього — всі необхідні для роботи кафе приміщення. Я нараховую п’ятнадцять кімнат, наприклад, в одному з приміщень пліч-о-пліч розмістилися два новеньких блискучих потужних холодильники. Ідемо далі. Саіда показує мені приміщення для зберігання овочей, миття продуктів, «чорну мийку», де миється весь посуд із кулінарних цехів, маленьку кімнату для речей персоналу, і нарешті я потрапляю у перший цех — м’ясний. Там під бадьору музику усміхнений симпатичний Володимир майстерно виготовляє добре мені знайомий люля-кебаб. Виникає бажання спробувати й собі, але втручатись у таку професіональну роботу сміливості бракує. Поряд із м’ясним цехом розташована невеличка кімната для чищення та миття овочів: чистісінька картопля та два відра цибулі уже готові до переміщення в ароматний гарячий цех, де чарівниці Людмила та Наталя швидко перетворюють їх на величезні каструлі корисних і смачних перших та других страв. До речі, до 10-ї ранку обсяг готової продукції кафе складає приблизно третину добового — все це за перші дві години робочого дня! Приготування салатів у холодному цеху — робота привітної Євгенії. А креативний шеф-повар Станіслава тим часом пильно слідкує за робочим процесом та допомагає на кожній ділянці. Заглядаємо ми і до зосередженого бухгалтера Катерини — її робота нам, відвідувачам, не так помітна, але тим не менш дуже важлива. Кінцевий пункт моєї екскурсії — лінія обслуговування відвідувачів. Дивно і трохи страшно ось так просто опинитися по той бік. Але, на щастя, поруч люб’язна буфетниця Тетяна та касир Дмитро. До того ж, там так цікаво! Потужний генератор льоду для літнього мохіто, новесенький диспенсер для підігріву посуду (як в найкращих ресторанах!), і розмаїття щойно приготованих, ароматних страв... Я дякую Саіді, і новою дорогою повертаюсь до корпусу на Блюхера, 4. Сьогодні здійснилася моя маленька мрія — я на власні очі побачила, як влаштована робота студентських кафе нашого університету, і вкотре переконалась у його самобутності. Звісно, неповторність НФаУ — це не лише унікальний харчувальний комплекс. Але НФаУ без студентських кафе — це не НФаУ.

На момент здачі номеру до друку стало відомо, що студентське кафе у гуртожитку почало працюавти і по вихідних! autor Галина Григорів, аспірант кафедри органічної хімії, НФаУ