РОЛЬ РОСЛИННИХ СТАТИНІВ В ПРОФІЛАКТИЦІ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Рівень серцево-судинних захворювань (ССЗ) з кожним роком невпинно зростає, що змушує медичну наукову спільноту зосереджуватись на пошуку методів впливу на чинники (фактори ризику) задля уповільнення прогресування цих хвороб.

Перед лікарем постає задача керування серцево-судинними ризиками, а саме:

• розпізнавання основних чинників серцево-судинного ризику та іх оцінка
• корекція серцево-судинного ризику.

 

Розрізняють 2 групи чинників ризику (факторів ризику): чинники, що підлягають модифікації, тобто які можна скоригувати, та чинники, що не підлягають модифікації (неможливо коригувати) [1].

Чинники серцево-судинного ризику, що не модифікуються:

• вік >55 років (чоловіки) / >65 років (жінки)
• гендер (чоловіки хворіють на ССЗ частіше)
• обтяжена спадковість — завчасний (у віці <55 років (ч) або <65 років (ж) розвиток серцево-судинного захворювання у близького родича.

 

Чинники серцево-судинного ризику, що підлягають модифікації

(їх кількість вимірюється десятками, однак значення мають лише ті, для яких розроблено методи ефективної корекції):

 

Поведінкові:

• нездорове харчування
• тютюнопаління
• недостатня фізична активність
• психосоціальні чинники.

 

Фізіологічні:

• артеріальна гіпертензія (підвищення систолічного артеріального тиску (АТ)> 140 мм рт. ст., діастолічного АТ > 90 мм рт.ст.
• гіперхолестеринемія (загальний холестерин >
• 5,2 ммоль/л) та дисліпідемія (зміна співвідношення фракцій холестерину)
• предіабет/діабет
• надмірна вага.

 

Вплинути на чинники, що підлягають модифікації, можливо або повністю усунувши їх, або ослабивши їх дію.

 

Серед чинників, які модифікуються, окрему увагу приділяють проблемі нездорового харчування:

• вживання надмірної кількості насичених жирів
• споживання в їжу продуктів, що містять промислові трансжири (частково гідрогенізовані жири, кондитерський жир, фритюрний жир)
• надмірна кількість простих вуглеводів (підвищується рівень інсуліну, який стимулює утворення ключового ферменту для синтезу холестерин)
• недостатня кількість харчових волокон в раціоні
• волокна з овочів, фруктів, цільнозернових каш, сповільнюють всмоктування холестерину в кров і зменшують утворення холестерину в печінці.

 

ОЦІНКА РИЗИКУ ЗА ШКАЛОЮ SCORE

У осіб, з відсутністю симптомів та із помірно вираженими чинниками ризику (ЧР) і віком до 40 років категорія ризику не є очевидною. Між тим, за станом здоров’я таких осіб визначають захворюваність у популяції.

Для цього в Європі застосовують шкалу SCORE, яка існує в кількох варіантах, що враховують регіональні особливості. В Україні користуються варіантом для країн із високою серцево-судинною смертністю (рис. 1).

 

Шкала SCORE передбачає аналіз п’яти ЧР — тих, що не модифікуються (стать і вік), та тих, що модифікуються (статус тютюнопаління, рівень АТ, концентрація загального холестерину (ЗХС) в крові.

 

Для полегшення сприйняття результатів у діаграмі використано кольорове маркування (за принципом світлофора):

• зелена зона (загрози немає) відповідає низькому ризику
• жовта (увага!) — помірному
• червона (небезпека!) — високому й дуже високому.

 

Cучасний підхід до лікування передбачає модифікацію способу життя, в тому числі, дієту та фізичну активність, нормалізацію ваги. Пацієнтам, яким не вдається досягти цільового рівня холестерину шляхом зміни способу життя, слід застосувати ліпідознижувальну терапію, залежно від важкості дисліпідемії та серцево-судинного ризику [3].

 

Перед лікарем постає питання, що призначити пацієнту при вперше виявленій дісліпідемії. В першу чергу лікар звертає увагу на наявність модифікованих та немодифікованих чинників ризику і супутніх захворювань та рекомендує змінити спосіб життя. Пацієнтам, у яких не вдається досягти цільового рівня холестерину шляхом зміни способу життя, розглядають можливість призначення ліпідознижуючих препаратів (статинів) . 

 

Через велику кількість побічних ефектів багато пацієнтів відмовляється починати стандартне лікування статинами, що спонукає лікарів шукати інші методи лікування [8].

Сучасною альтернативою гіполіпідемічним препаратам (статинам) стали засоби з мінімальною кількістю побічних ефектів — так звані рослинні статини або нутрицевтики з гіполіпідемічною дією.

Численні дослідження показали, що певні нутрицевтики можуть бути ефективним засобом для покращення ліпідного обміну [9], їх можна приймати як окремо, так і в поєднанні з фармакологічною терапією. Вони показані тим, у кого показники ліпідів поза цільовими значеннями або пацієнтам з непереносимістю статинів [10]. Результати досліджень, які були проведені in vitro та in vivo, показують, що комбінації нутрицевтиків з різною ліпідознижувальною активністю можуть стати альтернативою медикаментозному лікуванню у пацієнтів з метою первинної профілактики ССЗ із незначно підвищеним рівнем холестерину ЛПНЩ та у деяких пацієнтів з непереносимістю статинів.

 

Відомо, що нутрицевтики з різними механізмами дії можуть мати синергічний ефект. Наприклад, Червоний дріжджовий рис інгібує фермент ГМГ-КоА-редуктазу та обмежує синтез холестерину в печінці можна ефективно поєднувати з іншими нутрицевтиками, дія котрих направлена на зменшення всмоктування холестерину в кишківнику, або тими, що індукують екскрецію холестерину ЛПНЩ.

Саме в цьому контексті ми переглянемо наявні клінічні докази ефективності та безпеки рослинниих статинів — нутрицевтиків, які мають гіполіпідемічну дію.

 

Серед відомих нутрицевтиків необхідно віддати приоритетність червоному дріжджовому рису (ЧДР), ліпідознижувальні властивості якого є найбільш вивченими [9, 19].

 

ЧЕРВОНИЙ ДРІЖДЖОВИЙ РИС (ЧДР)

ЧДР отримують шляхом бродіння дріжджів (найчастіше це Monascus purpureus, Monascus ruber) у білому рисі (Oryza sativa). Типове червоне забарвлення зумовлене наявністю пігментів, утворених вторинним бродінням. [20]. У процесі бродіння дріжджів та рису утворюється комплекс сполук, що називаються монаколінами і які мають ліпідознижувальні властивості [21].

 

На сьогоднішній день ідентифіковано кілька типів монаколінів. Одним із найвідоміших є монаколін К, який вперше виділив професор Акіра Ендо та виявив, що він є структурно ідентичним ловастатину [24]. (Ловастатин — гіполіпідемічний засіб, що належить до групи статинів).

 

Механізм дії монаколіну К полягає в блокуванні початкової стадії синтезу холестерину, а саме: інгібуванні ферменту ГМГ-КоА-редуктази, який каталізує перетворення ГМГ-КоА у мевалонат, що дозволяє блокувати біосинтез холестерину на початковій стадії.

 

Крім зниження синтезу холестерину в організмі, монаколін К також пригнічує всмоктування холестерину.

 

Під час вживання монаколіну К, що міститься в екстракті ЧДР, середній рівень ЗХС і триглицеридів (ТГ) у сироватці стабілізуються, а рівень ЛПНЩ значно знижується, натомість рівень ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), які мають антиатерогенний ефект, навпаки зростає [25, 26].

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЧЕРВОНОГО ДРІЖДЖОВОГО РИСУ

Декілька метааналізів рандомізованих контрольованих клінічних досліджень продемонстрували гіполіпідемічний ефект червоного дріжджового рису. В одному з них, який включив 20 досліджень із дозами ЧДР, що містив від 4,8 мг до 24 мг Монаколіну К, було продемонстровано, що вживання ЧДР протягом періоду від 2-х до 24-х місяців сприяло зниженню рівня холестерину ЛПНЩ у середньому на 1,02 ммоль/л, в порівнянні з плацебо.

 

Зафіксований ефект був подібним до такого у статинів (ловастатин 20 мг та правастатин 40 мг). Автори також виявили зниження рівня тригліцеридів (в середньому на 0,26 ммоль/л) та підвищення антиатерогенної фракції ЛПВЩ (0,07 ммоль/л) в порівнянні з плацебо.

 

Є дані щодо застосування червоного дріжджового рису у пацієнтів з легкою та помірною гіперхолестеринемією та у пацієнтів, які не переносили терапію статинами через статино-асоційовану міалгію [27].

Крім того, велике рандомізоване контрольоване дослідження показало, що споживання червоного дріжджового рису знижує ризик серйозних несприятливих серцево-судинних подій та покращує загальну виживаність пацієнтів після перенесеного інфаркту міокарда [28].

 

До недавнього часу інформація щодо окремих нутрицевтиків вивчалась, як правило окремо, але останні публікації демонструють синергічний вплив на метаболізм ліпідів [29].

 

 Наприклад, екстракт листя артишоку та червоний дріжджовий рис були вивчені щодо їх синергічного впливу на метаболізм ліпідів [37].

Arrigo F. G. C. із співавторами показали, що раціональна комбінація нутрицевтиків з різною ліпідзнижуючою активністю має забезпечити альтернативу медикаментозному лікуванню статинами у пацієнтів з метою первинної профілактики ССЗ, пацієнтів із низьким кардіальним ризиком та у деяких пацієнтів з непереносимістю статинів [38].

 

Саме в контексті синергічної дії нутрицевтиків, направленої на зниження рівня холестерину в крові та покращення ліпідного обміну в цілому, розглянемо КОРДІС ПРО САЛЮТ (CORDIS PRO SALUT), КАПСУЛИ № 30.

 

До складу КОРДІС ПРО САЛЮТ (CORDIS PRO SALUT) входить:

• червоний дріжджовий рис, з вмістом Монаколіну К 10 мг (в одній капсулі)
• полікозанол
• екстракт артишока
• коензим Q10
• сухий екстракт смоли Гугула
• екстракт кореня кульбаби
• очеретянка канаркова.

 

КОМПОНЕНТИ КОРДІС ПРО САЛЮТ ДОПОВНЮЮТЬ ОДИН ОДНОГО

 

Кожна капсула КОРДІС ПРО САЛЮТ містить 10 мг Монаколіну К — рекомендована добова доза для підтримки нормального рівня холестерину в крові, відповідно до даних Європейського управління з безпеки харчових продуктів (EFSA2).

 

Полікозанол цукрової тростини (Saccharum officinarum)

Вживання полікозанолу сприяє нормалізації рівня загального холестерину (зниженню ХС ЛПНЩ, підвищенню ХС ЛПВЩ), зниженню тригліцеридів у сироватці крові. Крім того, полікозанол має антиоксидантні властивості, допомагає запобігти надмірній агрегації (клейкості) тромбоцитів, не впливаючи при цьому на показники коагуляції крові [58].

 

Сухий екстракт смоли Гугула (Commiphora mukul) 

Активним компонентом є стерони, які мають виражену гіпохолестеринемічну, антиоксидантну та протизапальну дію [39].

Метааналіз [41] (що включає огляд 32 досліджень із 1386 учасниками, з рандомізованими контрольованими дослідженнями трьох аюрведичних трав — Allium sativum (часник), Commiphora mukul (guggulu) і Nigella sativa (чорний кмин), які приймались при гіперхолестеринемії на протязі 12 тижнів показав, що екстракт смоли Гугула знижував рівень ЗХС та ХС ЛПНЩ в середньому на 16,78 мг/дл і 18,78 мг/дл відповідно.

 

Очеретянка канаркова (Phalaris canariensis)

Нормалізує ліпідний обмін, прискорює обмін речовин та сприяє запобіганню метаболічних розладів [43].

 

Екстракт артишоку (Cynara scolymus)

Відомо, що біологічно активні компоненти артишоку включають інулін, цинарин, біофлавоноїди та інші поліфенольні сполуки. Також в екстрактах виявлено багато есенціальних макро- та мікроелементів [44].

Протягом багатьох десятиліть досліджувалася ефективність екстракту артишоку (Cynara scolymus) при дисфункціях жовчовивідних шляхів та патології печінки [47], а також для профілактики атеросклерозу. Екстракт артишоку пригнічує біосинтез холестерину [48] і окислення ЛПНЩ та покращує функцію ендотелію [49]. Крім того, дослідження продемонстрували також цукрознижувальну активність артишоку [50].

Огляд публікацій за останні два десятиліття щодо впливу артишоку на покращення ліпідного профілю показав, що екстракт артишоку сприяє зниженню концентрації ЛПНЩ у сироватці крові, загального холестерину та тригліцеридів [51].

Коріння кульбаби лікарської (Taraxacum oficinale Wigg)

Основними біологічно активними активними речовинами кульбаби лікарської є інулін, стероли (зокрема ситостерол).

Доведено, що інулін покращує ліпідний обмін, сприяє зниженню ризику виникнення серцево-судинних захворювань, пом’якшує їхні наслідки. Крім того, інулін чинить гепатопротекторну дію. Прийом засобів, що містять інулін, дозволяє знизити рівень цукру в крові [53].

 

Коензим Q10, або убіхінон

Біохімічне обґрунтування використання коензиму Q10 в терапії ССЗ було створено ще багато років тому Фолкерсом та його колегами [56].

Застосування коензиму Q10 в терапії багатьох кардіологічних захворювань покращує продукцію енергії, чинить антиоксидантну активність і мембраностабілізуючу дію. Встановлено, що коензим Q10 зменшує дисфункцію ендотелію. Доведено, що комбіноване застосування CoQ10 з іншими ліпідознижувальними нутрицевтиками, а саме з червоним дріжджовим рисом, чинить синергічну терапевтичну дію задля підтримки здорової серцево-судинної функції.

Таким чином, КОРДІС ПРО САЛЮТ (CORDIS PRO SALUT) демонструє широкий спектр терапевтичних можливостей завдяки синергічній дії компонентів, які чинять гіполіпідемічну, антиатеросклеротичну, гепатопротекторну дію, покращують реологічні властивості крові, знижують агрегацію тромбоцитів, чинить дезінтоксикаційну дію.

 

Зручне дозування: всього 1 капсула КОРДІС ПРО САЛЮТ на добу забезпечить рекомендовану дозу Монаколіну К (10 мг).

 

Літературні джерела

 

1. Arnett D.K., Blumenthal R.S., Albert M.A. et al. 2019 ACC/AHA Guideline on the Primary Prevention of Cardiovascular Disease: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2019.- Vol.140(11):e563-e595. doi: 10.1161/CIR.0000000000000677
2. Colantonio L.D., Bittner V., Reynolds K. et al. Association of Serum Lipids and Coronary Heart Disease in Contemporary Observational Studies. Circulation. 2016.- Vol.133(3).- P.256–264. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.011646.
3. Booth J.N., 3rd, Colantonio L.D., Howard G. et al. Healthy lifestyle factors and incident heart disease and mortality in candidates for primary prevention with statin therapy. Int J Cardiol. 2016.-Vol.207.- P.196–202. doi: 10.1016/j.ijcard.2016.01.001.
4. Rodgers G.P., Collins F.S. Precision nutrition—the answer to «What to Eat to Stay Healthy». JAMA. 2020. — Vol.324(8). — P.735–756. doi: 10.1001/jama.2020.13601.
5. Astrup A., Magkos F., Bier D.M. et al. Saturated fats and health: a reassessment and proposal for food-based recommendations: JACC state-of-the-art review. J. Am. Coll. Cardiol. 2020.-Vol.76(7).- P.844–857. doi: 10.1016/j.jacc.2020.05.077.
6. Sacks F.M., Lichtenstein A.H., Wu J.H.Y. et al. Dietary fats and cardiovascular disease: a presidential advisory from the American Heart Association. Circulation. 2017.-Vol.136(3):e1–e23 doi: 10.1161/CIR.0000000000000510
7. Piepoli MF, Hoes AW, Agewall S. et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts): Developed with the special contribution of the European Association for Cardiovascular Prevention & Rehabilitation (EACPR) Eur J Prev Cardiol. 2016.-Vol.23(11).-P.NP1–NP96. doi: 10.1177/2047487316653709
8. Poli A., Barbagallo C.M., Cicero A.F.G. et al. Nutraceuticals and functional foods for the control of plasma cholesterol levels. An intersociety position paper. Pharmacol Res. 2018.-Vol.134. — P.51–60. doi: 10.1016/j.phrs.2018.05.015.
9. Cicero A.F.G., Colletti A., Bajraktari G. et al. Lipid-lowering nutraceuticals in clinical practice: position paper from an International Lipid Expert Panel. Nutr Rev. 2017. -Vol.75(9).-P.731–767. doi: 10.1093/nutrit/nux047
10. Patti A.M., Toth P.P., Giglio R.V. et al. Nutraceuticals as an Important Part of Combination Therapy in Dyslipidaemia. Curr Pharm Des. 2017.-Vol.23(17).-P.496–503. doi: 10.2174/1381612823666170317145851.
11. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1285/nutriciologiya
12. Mannarino Massimo R, Ministrini Stefano,  Pirro Matteo Nutraceuticals for the treatment of hypercholesterolemia Eur J Intern Med. 2014. -Vol.25(7).-P.592-529. doi: 10.1016/j.ejim.2014.06.008.
13. Cicero A F G,  Colletti A. Combinations of phytomedicines with different lipid lowering activity for dyslipidemia management: The available clinical data hytomedicine . 2016.-Vol.23(11).- P.1113-1118. doi: 10.1016/j.phymed.2015.10.011. 
14. Cicero A.F.G., Colletti A., Bajraktari G.et al. on behalf of the International Lipid Expert Panel (ILEP), Lipid lowering nutraceuticals in clinical practice: position paper from an International Lipid Expert Panel. Arch. Med. Sci. 2017.-Vol.13.-P.965–1005. doi:10.5114/AOMS.2017.69326
15. Osadnik T ,  Goławski M ,  Lewandowski P et al. A network meta-analysis on the comparative effect of nutraceuticals on lipid profile in adults. Pharmacological Research. 2022. -Vol. 183, doi: 10.1016/j.phrs.2022.106402
16. Cicero AF, Colletti A. Combinations of phytomedicines with different lipid lowering activity for dyslipidemia management: The available clinical data. Phytomedicine. 2016.-Vol.23(11).-P.1113–1118. doi: 10.1016/j.phymed.2015.10.011
17. Cicero AF, Ferroni A, Ertek S. Tolerability and safety of commonly used dietary supplements and nutraceuticals with lipid-lowering effects. Expert Opin Drug Saf. 2012.-Vol.11(5).-P.753–766. doi: 10.1517/14740338.2012.705827
18. Cicero AF, Parini A, Rosticci M. Nutraceuticals and cholesterol-lowering action. Int J Cardiol Med Endocr. 2015.Vol.6.P.1–4 doi:10.1016/j.ijcme.2014.10.009
19. Frances M Burke Red yeast rice for the treatment of dyslipidemia Curr Atheroscler Rep. 2015. -Vol.17(4).-P.495.  doi: 10.1007/s11883-015-0495-8
20. Cicero AFG, Fogacci F, Stoian AP et al. Nutraceuticals in the Management of Dyslipidemia: Which, When, and for Whom? Could Nutraceuticals Help Low-Risk Individuals with Non-optimal Lipid Levels? Curr Atheroscler Rep. 2021.- Vol.23(10):57. doi: 10.1007/s11883-021-00955-y.
21. Ma J, Li Y, Ye Q, Li J, Hua Y, Ju D, Zhang D, Cooper R, Chang M. Constituents of red yeast rice, a traditional Chinese food and medicine. J Agric Food Chem. 2000.-Vol.48(11).-P.5220–5225. doi: 10.1021/jf000338c
22. Cicero AFG, Fogacci F, Banach M. Red Yeast Rice for Hypercholesterolemia. Methodist Debakey Cardiovasc J. 2019.-Vol.15(3).-P.192–199. doi: 10.14797/mdcj-15-3-192.
23. Gordon RY, Cooperman T, Obermeyer W, Becker DJ. Marked variability of monacolin levels in commercial red yeast rice products: buyer beware! Arch Intern Med. 2010.-Vol.170(19).-P.1722–1727 doi: 10.1001/archinternmed.2010.382
24. Endo A. Monacolin K, a new hypocholesterolemic agent produced by a Monascus species. J Antibiot (Tokyo) 1979.- Vol.2(8).-P.852–854.
25. Bo Zhu , Fangyuan Qi , Jianjun Wu  et al. Red Yeast Rice: A Systematic Review of the Traditional Uses, Chemistry, Pharmacology, and Quality Control of an Important Chinese Folk Medicine. Front Pharmacol. 2019.- Vol.10:1449.  doi: 10.3389/fphar.2019.01449. 
26. Pengfan Li , Qi Wang, Kanjun Chen  et al.  Red Yeast Rice for Hyperlipidemia: A Meta-Analysis of 15 High-Quality Randomized Controlled Trials Front Pharmacol. 2022.-Vol.17:12:819482. doi: 10.3389/fphar.2021.819482
27. Mannarino MR, Ministrini S, Pirro M. Nutraceuticals for the treatment of hypercholesterolemia. Eur J Intern Med. 2014.-Vol.25(7).-P.592–599. doi: 10.1016/j.ejim.2014.06.008
28. Burke FM. Red yeast rice for the treatment of dyslipidemia. Curr Atheroscler Rep. 2015.-Vol.17(4).-P.495. doi: 10.1007/s11883-015-0495-8 
29. Barrat E, Zaïr Y, Sirvent P, Chauveau P, Maudet C, Housez B, Derbord E, Lescuyer JF, Bard JM, Cazaubiel M, Peltier SL. Effect on LDL-cholesterol of a large dose of a dietary supplement with plant extracts in subjects with untreated moderate hypercholesterolaemia: a randomised, double-blind, placebo-controlled study. Eur J Nutr. 2013.-Vol.52(8).-P.1843–1852. doi: 10.1007/s00394-012-0486-2
30. Cicero AF, Colletti A. Combinations of phytomedicines with different lipid lowering activity for dyslipidemia management: The available clinical data. Phytomedicine. 2015. Vol. 10. doi:10.1016/j.phymed.2015.10.011
31. Volpe R, Sotis G. Nutraceuticals: definition and epidemiological rationale for their use in clinical practice. High Blood Press Cardiovasc Prev. 2015.-Vol.22(3).-P.199–201. doi: 10.1007/s40292-015-0092-5. 
32. Cicero A F G,  Colletti A, Federica F et al. Effects of a Combined Nutraceutical on Lipid Pattern, Glucose Metabolism and Inflammatory Parameters in Moderately Hypercholesterolemic Subjects: A Double-blind, Cross-over, Randomized Clinical Trial High Blood Press Cardiovasc Prev. 2017.-Vol. 24(1).-P.13–18 doi: 10.1007/s40292-016-0163-2
33. Miura T, Takagi S, Ishida T. Management of diabetes and its complications with banaba (Lagerstroemia speciosa L.) and Corosolic Acid. Evid Based Complement Alternat Med. 2012.-Vol.5:871495. doi: 10.1155/2012/871495  
34. Cicero AF, Derosa G, Parini A et al. Red yeast rice improves lipid pattern, high-sensitivity C-reactive protein, and vascular remodeling parameters in moderately hypercholesterolemic Italian subjects. Nutr Res. 2013.-Vol.33(8).-P.622–628. doi: 10.1016/j.nutres.2013.05.015  
35. Rondanelli M, Giacosa A, Opizzi A, Faliva MA, Sala P, Perna S, Riva A, Morazzoni P, Bombardelli E. Beneficial effects of artichoke leaf extract supplementation on increasing HDL-cholesterol in subjects with primary mild hypercholesterolaemia: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Int J Food Sci Nutr. 2013.-Vol.64(1).-P.7–15. doi: 10.3109/09637486.2012.700920.   
36. Hidaka T, Fujii K, Funahashi I, Fukutomi N, Hosoe K. Safety assessment of coenzyme Q10 (CoQ10) BioFactors. 2008.-Vol.32(1–4).-P.199–208. doi: 10.1002/biof.5520320124
37. Barrat E, Zaïr Y, Sirvent P, Chauveau P, Maudet C, Housez B, Derbord E, Lescuyer JF, Bard JM, Cazaubiel M, Peltier SL. Effect on LDL-cholesterol of a large dose of a dietary supplement with plant extracts in subjects with untreated moderate hypercholesterolaemia: a randomised, double-blind, placebo-controlled study. Eur J Nutr. 2013.-Vol.52(8).-P.1843–1852. doi: 10.1007/s00394-012-0486-2
38. Arrigo F G C, Colletti A. Combinations of phytomedicines with different lipid lowering activity for dyslipidemia management: The available clinical data Phytomedicine. 2016.-Vol.23(11).-P.1113-1138. doi: 10.1016/j.phymed.2015.10.011. 
39. Sunita;Vandna Kalsi;Hayat Mohammad Mukhtar;Sneha Dubey Medicinal properties and health benefits of guggul-Commiphora mukul AIP Conf. Proc. 2800, 020158 (2023) https://doi.org/10.1063/5.0167758
40. Singh R B,  Niaz M A,  Ghosh S. Hypolipidemic and antioxidant effects of Commiphora mukul as an adjunct to dietary therapy in patients with hypercholesterolemia Cardiovasc Drugs Ther. 1994.-Vol.8(4).-P659-664.  doi: 10.1007/BF00877420
41. Dinesh Gyawali , Rini Vohra , David Orme-Johnson  et all. A Systematic Review and Meta-Analysis of Ayurvedic Herbal Preparations for Hypercholesterolemia Medicina 2021.-Vol. 57(6).-P. 546. doi.org/10.3390/medicina57060546
42. Abdel-Aal E.-S.M., Hucl P.J., Sosulski F.W. Structural and Compositional Characteristics of Canaryseed (Phalaris canariensis L.) J. Agric. Food Chem. 1997.-Vol.45.-P.3049–3055. doi: 10.1021/jf970100x.
43. Perez Gutierrez, R. M., Madrigales Ahuatzi, D., Horcacitas, M., Garcia Baez, E., Cruz Victoria, T., & Mota-Flores, J. M. (2014). Ameliorative Effect of Hexane Extract of Phalaris canariensis on High Fat Diet-Induced Obese and Streptozotocin-Induced Diabetic Mice. Evidence-based complementary and alternative medicine: eCAM, 2014, 145901.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3912641/
44. Hammerl H., Pichler O. Studies on the effects of an artichoke extract on the serum lipids with regard to the prophylaxis of arteriosclerosis // Wien Med. Wochenschr. — 1959. — 109. — Р. 853-855.
45. Yamada K., Ishii Y., Takeda T., KurokiH., Mitoma C., UchiH., Furue M., YamadaH.[Effect of Cynaropicrin on 2, 3, 4, 7, 8-Pentachlorodibenzofuraninduced Wasting Syndrome and Oxidative Stress] // Fukuoka Igaku Zasshi. — 2015. –Vol. 106 (5). — P. 169-175.
46. Takei K., Hashimoto-Hachiya A., Takahara M., Tsuji G., Nakahara T, Furue M. Cynaropicrin attenuates UVB-induced oxidative stress via the AhR-Nrf2-Nqo1 pathway // Toxicol. Lett. — 2015. -Vol. 234 (2). — P. 74-80 doi: 10.1016/j.toxlet.2015.02.007.
47. Ben Salem M, Affes H, Ksouda K, Dhouibi R, Sahnoun Z, Hammami S, Zeghal KM. Pharmacological studies of Artichoke leaf extract and their health benefits. Plant Foods Hum Nutr. 2015.-Vol.70(4).-P.441–453. doi: 10.1007/s11130-015-0503-8
48. Wider B, Pittler MH, Thompson-Coon J, Ernst E. Artichoke leaf extract for treating hypercholesterolaemia. Cochrane Database Syst Rev. 2013.-Vol.3:CD003335 
49. Lupattelli G, Marchesi S, Lombardini R, Roscini AR, Trinca F, Gemelli F, Vaudo G, Mannarino E. Artichoke juice improves endothelial function in hyperlipemia. Life Sci. 2004.-Vol.76(7).- P.775–782. doi: 10.1016/j.lfs.2004.07.018.
50. Rondanelli M, Monteferrario F, Perna S, Faliva MA, Opizzi A. Health-promoting properties of artichoke in preventing cardiovascular disease by its lipidic and glycemic-reducing action. Monaldi Arch Chest Dis. 2013.-Vol.80(1).-P.17–26. doi: 10.4081/monaldi.2013.87.
51. Santos HO, Bueno AA, Mota JF. The effect of artichoke on lipid profile: A review f possible mechanisms of action. Pharmacol Res. 2018.-Vol.137.-P.170-178. doi: 10.1016/j.phrs.2018.10.007
52. Barrat E., Zaïr Y., Ogier N., Housez B., Vergara C., Maudet C., Lescuyer J.F., Bard J.M., Carpentier Y.A., Cazaubiel M., Peltier S.L. A combined natural supplement lowers LDL cholesterol in subjects with moderate untreated hypercholesterolemia: a randomized placebo-controlled trial // Int. J. Food Sci. Nutr. — 2013. — 64 (7). — P. 882-889 doi: 10.3109/09637486.2013.809405
53. Martinez, M.; Poirrier, P.; Chamy, R. et al. Taraxacum officinale and related species — An ethnopharmacological review and its potential as a commercial medicinal plant, J Ethnopharmacol. 2015.-Vol.169.-P.244-262.  doi: 10.1016/j.jep.2015.03.067
54. Yanni Li, Yilun Chen,  Dongxiao Sun-Waterhouse. The potential of dandelion in the fight against gastrointestinal diseases: A review Journal of Ethnopharmacology.2022.-Vol.15 doi:10.1016/j.jep.2022.115272
55. Mortensen S A. Perspectives on therapy of cardiovascular diseases with coenzyme Q10 (ubiquinone) Clin Investig. 1993.Vol.71.P.116-123. doi: 10.1007/BF00226851
56. Daves Doyle G., Jr., R. F. Muraca, J. S. Whittick et al. Discovery of Ubiquinones-1, -2, -3, and -4 and the Nature of Biosynthetic Isoprenylation* Biochemistry 1967.Vol. 6, 9.P.2861–2866. doi:10.1021/bi00861a029
57. Pérez Y. et al.Effects of D-003, a mixture of high-molecular-weight sugar cane wax acids, on lipid peroxidation markers in older individuals: a randomized, double-blind, placebo-controlled study Curr. Ther. Res. Clin. Exp. 2008. Vol. 69.- P. 36-48. doi:10.1016/j.curtheres.2008.01.001
58. Colantonio L.D. et al. Association of serum lipids and Coronary heart disease in contemporary observational studies Circulation 2016. -Vol.133(3).-P.256-264. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.011646

Макієнко Н. В., к.мед.н., лікар-кардіолог вищої категорії