X

Для доступа к архивному номеру журнала введите, пожалуйста, Ваш электронный адрес

Введите вашу почту

X

Подписка на электронную версию журнала "Современная фармация"


Введите ваше имя


Введите вашу фамилию


Введите вашу специальность


Введите вашу специализацию















Введите вашу почту


Введите ваш телефон

Телефон должен содержать код страны

пример: +380 99 999 9999


Введите Область/город/посёлок где вы проживаете


Введите ваше место работы


РЕСПИКС® СИНУС — щоб нежить та застуда не водили за ніс

Зимово-весняний період характеризується різким підвищенням випадків гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВЗ). Це вже аксіома: щороку ГРВЗ — лідер з причин тимчасової непрацездатності населення. Даний феномен має логічне пояснення: зниження температур, вітер, підвищена вологість, гіповітаміноз призводять до зниження імунітету, що в свою чергу призводить до більш легкого «чіпляння» збудників до слизових оболонок людини, та, як висновок, розвивається ГРВЗ.

 

Познайомимося ближче з «винуватцями» ГРВЗ

Існує велика кількість збудників ГРВЗ, кожен з них має свої особливості: починаючи будовою та закінчуючи місцем ураження. Найчастіше ГРВЗ викликають риновірус (30–50 %), коронавірус (10–15 %), віруси грипу та парагрипу, респіраторно-синтиціальний вірус, аденовірус та ентеровіруси [1].

 

Клінічні форми найпоширеніших респіраторних вірусних інфекцій

ГРВЗ мають низку спільних (неспецифічних) симптомів, пов’язаних з загальним запальним процесом в організмі. Серед них: субфебрильні (частіше) цифри температури тіла, головний біль, загальна слабкість, швидка втома.

 

Отже, клінічні особливості залежно від збудника:

Риновірусна інфекція — на початку захворювання відчуття сухості у носі, потім — рясна ринорея, сльозотеча, чхання (риніт), дискомфорт та «дряпання» в горлі (фарингіт), при цьому нормальна або субфебрильна температура.

Коронавірусна інфекція — лихоманка, озноб, біль в тілі та головний біль, швидка втома, втрата нюху та смаку, можливі розлади травлення, в тяжких випадках — задишка.

Грип — в перші дні гарячка, озноб, міалгії, головний біль, діарея та/або блювання, після чого з’являються закладеність носа, ринорея та тривала втома.

Парагрип — частіше вражає дітей та викликає частий нав’язливий «гавкаючий» кашель, біль у горлі, осиплість голосу (ларингіт) та синдром «несправжнього крупа» — розвивається у дітей від 6 місяців до 6 років та характеризується «гавкаючим» кашлем, стрідором (свистячий дзвінкий шум частіше всього при вдиху), захриплістю та задишкою, які зазвичай погіршуються вночі, неспокій, іноді явне збудження. «Гавкаючий» кашель часто порівнюють з криком тюленя чи морського лева. Плач може посилити задишку, а задишка може свідчити про звуження дихальних шляхів. При погіршенні стану хворого задишка може наростати.

Респіраторно-синтиціальна інфекція — викликає явища ринореї, бронхіту та бронхіоліту (у дітей) — експіраторна задишка, кашель, свистяче дихання. Тривалий (до 3 тижнів) перебіг.
Аденовірусна інфекція — явища фарингіту, тонзиліту, риніту, лімфаденопатія, кон’юнктивіт, можливо, діарея, гепатомегалія, помірна інтоксикація. Перебіг також тривалий (до 3 тижнів) [2].

 

 

Яка ж лікувальна тактика?

Зазвичай ГРВЗ при легкому перебігу не потребують специфічних методів лікування. Етіотропної терапії не існує, крім грипу (озельтамівір та занамівір за показаннями). Тому підхід то терапії ГРВЗ починається з базових заходів: постільний режим до нормалізації температури, молочно-рослинна, збагачена вітамінами, дієта; вживання великої кількості теплої рідини; провітрювання та зволоження приміщень. Патогенетична та симптоматична терапія залежить від основних скарг хворого: при гарячкових станах рекомендують жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен); при закладеності носа та ринореї — місцеві судиннозвужуючі препарати (ксилометазолін), сольові розчини; при болю в горлі — пероральні антисептики та знеболюючі лікарські засоби для розсмоктування або у вигляді спрею (бензидаміну гідрохлорид, бензалконію хлорид, хлоргексидин, тощо) [1, 2].

Якщо неможливо подіяти на інфекційний агент, то можна діяти з іншого боку, а саме — підвищувати захисні сили організму через стимуляцію вироблення інтерферонів. Інтерферони — це глікопротеїди, що виробляються клітинами у відповідь на зараження вірусами. Слід обумовити, що ніякий імуномодулятор не має високого рівня доказовості, тому раціональніше та безпечніше використовувати препарати природнього походження. Існує великий перелік лікарських рослин, які сприятливо діють під час застуди: ромашка, ехінацея, імбир, шавлія, бузина, корінь алтея та багато інших. Зважаючи на основні рекомендації з лікування ГРВЗ, додатковим позитивним моментом використання лікарських трав, безумовно, є споживання разом з ними великої кількості рідини, що також сприяє швидкому одужанню.

 

РЕСПИКС® СИНУС — зігріває та дихання звільняє!

Унікальна комбінація фітоекстрактів лікарських трав у РЕСПИКС® СИНУС ефективно допомагає у боротьбі з нежиттю, зменшує прояви захворювань горла, параназальних синусів, порожнини носа та має позитивний вплив на загальний стан хворого. РЕСПИКС® СИНУС вигідно відрізняється від інших рослинних препаратів не тільки складом, а й формою вживання — у вигляді гарячого зігріваючого напою.

Складовими РЕСПИКС® СИНУС є відомі традиційні засоби, які рекомендовані до вживання при проявах захворювань верхніх дихальних шляхів (горла, придаткових пазух носа та порожнини носа). РЕСПИКС® СИНУС являє собою складну суміш натуральних фітоекстрактів рослин: дивини, вербени, бузини, пеларгонії та імбиру [4].

 

Детальніше про діючі речовини:

Сухий екстракт кореню пеларгонії полегшує симптоми гострого риносинуситу [5]. Крім того, у ряді досліджень були продемонстровані противірусні (в т.ч. проти вірусу грипу H1N1, НЗN2, паpагрипу) та помірні антибактеріальні властивості екстракту пеларгонії щодо спектру бактерій [6].

Дивина звичайна (ведмеже вухо) (Verbascum thapsus L.) — рослина, яка здавна застосовується у народній медицині як обволікаючий, знеболюючий і відхаркувальний засіб. Ефірна олія дивини звичайної продемонструвала анальгетичну, антибактеріальну активність. Дивину звичайну використовують при запаленнях слизових оболонок верхніx дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхiальній астмі, емфіземі та запаленні легень в якості допоміжного засобу [7–9].

Сухий екстракт трави вербени лікарської проявляє протизапальну активність та антимікробну дію, сприяє покращенню дренажу навколоносових пазух. Результати антимікробних досліджень свідчать, що екстракт затримує pіст паличкоподібної та кокоподібної мікрофлори, які часто бувають збудниками госпітальних інфекцій та збудниками вторинного інфікування. Найчутливішими до дії екстрактів є штами стафілококу [10].

Сухий екстракт імбиру має антимікробні, протигрибкові, антитоксичні, седативні, протизапальні властивості, поліпшує кровообіг, надає зігріваючий та загальнозміцнюючий ефект. До його складу входить цингиберен (зингиберен), який надає пекучий смак кореню, цукор та жир. У корені наявні незамінні амінокислоти: треонін, триптофан, лізин, фенілаланін, метіонін та валін. Серед мікро- та макроелементів наявні Са, Fe, Mg, F, K, Na, Zn, Cu, Mn. Koрінь імбиру є джерелом водорозчинних вітамінів, таких як С, В2, до його складу входять також вітаміни А, Е [11].

Екстракт квіток бузини чорної використовується як протизапальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів: застуді та грипі [12]. Настій із квіток бузини чорної також вживають при застудних захворюваннях, хронічному бронхіті, емфіземі легенів, коклюші, бронхоектазах, бронхіальній астмі, грипі, ангіні, ревматизмі, фарингіті [12].

Випускається РЕСПИКС® СИНУС у вигляді саше зі смаком апельсину або суниці, що додатково підвищує прихильність пацієнтів до використання препарату. Вміст пакетика слід розчинити в 150 мл гарячої води та перемішати до повного розчинення. Отриманий розчин слід пити відразу після приготування. Рекомендований обсяг споживання для дорослих — по 1 саше 2–3 рази на день. Дітям від 6 до 14 років по 1 саше 1–2 рази на день. Дітям з 14 років по 1 саше 2 рази на день.

 

Отже, загальними перевагами РЕСПИКС® СИНУС у боротьбі з проявами ГРВЗ є:

  • відновлення дренажу та вентиляції параназальних синусів;
  • зменшення закладеності носа, нормалізація захисної функції епітелію дихальних шляхів;
  • підвищення місцевого імунітету та ефективності антибактеріальної терапії;
  • добре поєднується з іншими методами лікування (назальними деконгестантами, препаратами цикламена) закладеності носа;
  • завдяки доступній вартості виступає більш вигідною альтернативою іншим препаратам рослинного походження подібної дії.

 

Таким чином, РЕСПИКС® СИНУС сприяє зменшенню проявів захворювань горла, навколоносових пазух та порожнини носа, забезпечує секретолітичну, протизапальну дію, підвищує ефективність антибактеріальної та противірусної терапії; відновлює дренаж та вентиляцію параназальних синусів, нормалізує захисну функцію дихальних шляхів.


Література:

  1. Внутрішні хвороби. Підручник, заснований на принципах доказової медицини. Практична медицина, Краків, Польша 2018. — 1632 с.
  2. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії. Аналізи: нормативні показники, трактування змін / За ред. Ю.М. Мостового. — 27-ме вид., змін. — Київ: Центр ДЗК, 2020. — 800 с.
  3. Сайт МОЗ України — https://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/likuvannja-j-profilaktika-respiratornih-virusnih-infekcij---rekomendacii-likarjam
  4. Інструкція до препарату «РЕСПИКС® СИНУС».
  5. Csupor D. Assessment report on Pelargonium sidoides DC and/or Pelargonium renifome Curt., radix. European Мedicines Agency, Commitee on Herbal Medicinal Products (HMPC) 2018. Р.1-90.
  6. Kolodziej H. Antimicrobial, antiviral and immunоmоdulatory activity studies of Pelargonium sidoides (EPs 7630) in the context of health promotion. Pharmaceuticals. 2011. Vol. 4. № 10. P. 1295-1314.
  7. Kисличенко В.С. «Дивина Звичайна» / Фармацевтична енциклопедія. Гол. ред. та автор передмови В.П. Черних. — K.: «МОРIОН».
  8. Волошина А.А. та ін. Дослідження компонентного складу летких фракцій трави і квіток коров’яку звичайного. Український медичний альманах. — 2013. — Т. 16, № 2. — С. 19-21.
  9. Гродзінський А.М. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. — К.: Олімп, 1992. — 544 с.
  10. Грицик А.Р., Посацька Н.М., Клименко А.О. Одержання і дослідження властивостей екстрактів вербени лікарської // Фармацевтичний часoпис. — 2016. — № 3. — С. 39-44. 7.
  11. Рубанка К.В., Терлецька В.А., Абрамова А.Г. Дослідження якості сухого екстракту кореня імбиру // Прогресивні техніка та технологї харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. — 2017. — №. 2. — C. 301-310.
  12. Но G.T.T., Wangensteen H., Barsett H. Ederbermy and elderfower extracts, phenolic compounds, and metabolites and their effect on complement, RAW 264.7 macrophages and dendntic сels. Intermational joumal of molecular sciences. 2017. Vol. 18. № 3. P 584.
  13. Кисличенко В.С., Вельма В.В. «Бузина» / Фармацевтична енциклопедія. Гол. ред. та автор передмови В.П. Черних. — К.: «МОРIОН».

Амалія Арутюнян,
лікар загальної практики

 

Поделитесь статьей с друзьями

Выберите вашу профессию