X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


НЕЙРАКСИН – збалансоване джерело вiтамiнiв для нервової системи!

Вiтамiни (вiд лат. Vita — життя та аmin — азотовмiсна сполука) — низькомолекулярнi органiчнi речовини, якi не синтезуються в органiзмi, але необхiднi для життєдiяльностi кожної клiтини всiх без виключення систем. Вiтамiни потрапляють в органiзм у дуже малiй кiлькостi, але є життєво необхiдними для нормального перебiгу великої кiлькостi бiохiмiчних процесiв, що забезпечують життя. Людина щодня повинна отримувати вiтамiни iз продуктами харчування, тому що бiльшiсть вiтамiнiв не синтезуються та не накопичуються в органiзмi. Але, враховуючи ритм сучасного життя, незбалансований рацiон та часто низьку якiсть харчових продуктiв, досить поширеною проблемою є гiповiтамiноз. Варто пам’ятати, що продукти харчування не можуть повнiстю забезпечити органiзм необхiдними вiтамiнами. За статистикою 40 % населення США та Канади щодня приймають полiвiтамiни в якостi бiодобавок не лише з лiкувальною метою, але й для нормального функцiонування багатьох ланок обмiну речовин в якостi превентивних заходiв.

 

Вiтамiни — провiдне джерело коферментiв

Вiдкриття вiтамiнiв було пов’язано iз вивченням хвороб, якi виникають при гiпо- або авiтамiнозi. Наприклад, такi захворювання як цинга, хвороба берi-берi, рахiт в своїй основi мають недостатнiсть вiтамiнiв С, В1 та D вiдповiдно. Спочатку хiмiчнi назви вiтамiнiв не були вiдомi, тому їх називали за лiтерами латинського алфавiту (А, В1, С тощо), пiзнiше з детальним вивченням вiтамiнiв їх почали також називати вiдповiдно до їх хiмiчної структури (ретинол — вiтамiн А, тiамiн — вiтамiн В1, аскорбiнова кислота — вiтамiн С) та функцiї (антиксерофтальмiчний або вiтамiн краси — А, протирахiтний — D).

 

Традицiйно всi вiтамiни подiляють на 2 групи:

  • жиророзчиннi (К, Е, D, A);
  • водорозчиннi (група В, С, бiотин, фолiєва кислота та пантотенова кислота).

 

Водорозчиннi вiтамiни не накопичуються в органiзмi та практично всi за своєю функцiєю є коферментами. За цим словом «кофермент» ховається величезна бiологiчна роль групи вiтамiнiв В. Чому саме так та що таке «кофермент»? Для розумiння термiну «кофермент» необхiдно зрозумiти, що таке фермент.

Ферменти — це бiлки, що вiдповiдають за перебiг бiохiмiчних процесiв в органiзмi. Тобто кожна бiологiчна реакцiя, яких щосекунди вiдбуваються тисячi, перебiгає за обов’язковою участю фермента. Тому, розумiючи природу ферментiв, коферменти є небiлковою складовою фермента, якi необхiднi для його нормального функцiонування. Складно? Тодi уявимо: новий прекрасний автомобiль — це фермент. В такiй ситуацiї коферментом є пальне. Тепер ми можемо
уявити собi всю важливiсть коферментiв!

 

Вiтамiни групи В — рiзноманiття бiологiчних функцiй

Вiтамiн В1 — тiамiн. Його бiологiчна дiя — участь в енергетичному обмiнi за рахунок того, що вiн є коферментом (згадуємо про «пальне») у реакцiях обмiну вуглеводiв. Практично це означає, що тiамiн особ-
ливо важливий для функцiонування органiв, якi потребують найбiльше енергiї. Звичайно, що це є нервова тканина (до прикладу, головний мозок становить 2  % вiд маси тiла, але використовує 20  % усiєї енергiї) та тканина серцевого м’яза. Тому нестача вiтамiну Вособливо впливає на нервову систему.

Дефiцит вiтамiну В1 проявляється накопиченням недоокислених продуктiв вуглеводного обмiну (пiровиноградна кислота) в кровi та внутрiшнiх органах.

Вiтамiн В6 — пiридоксин. Вiн є коферментом реакцiй обмiну амiнокислот (перенесення амiногрупи, карбоксильної групи тощо). Однiєю з таких реакцiй є декарбоксилювання глутамiнової кислоти з утворенням ГАМК (гамма-амiномасляної кислоти), яка є основною пригнiчуючою сполукою у нервовiй системi тобто гальмiвним нейромедiатором. Нестача пiридоксину призводить до дефiциту ГАМК та розвитку судом. Також дуже важливою функцiєю пiридоксину є участь в утвореннi гему — це є кофермент (пам’ятаємо про автомобiль) глобiну. Гемоглобiн — сполука, яка зв’язує та переносить кисень кровi.

Недостатнiсть В6 частiше зустрiчаються у дiтей при харчуваннi незбалансованими сумiшами та проявляється судомами, анемiєю та дерматитом. Цiкавим фактом є те, що пiридоксин (разом iз вiтамiном В12 та фолiєвою кислотою) знижує рiвень гомоцистеїну (амiнокислота) у кровi, внаслiдок чого знижується ризик захворювань серцево-судинної системи (гомоцистеїн уражає стiнки судин та сприяє розвитку атеросклерозу).

В12 та фолiєва кислота — будiвельник та художник!

Вiтамiн В12 та фолiєва кислота. Це два рiзнi вiтамiни, але їхня дiя дуже пов’язана, тому доцiльно розглядати їх разом. Вiтамiн В12 або кобаламiн має двi активнi форми. Перша — метилкобаламiн, є донором метильної групи для гомоцистеїну (про вплив якого на судини ми вже згадували) та вiдновлює його до метiонiну, що важливий для синтезу бiлка. Уявимо, що одна людина хотiла побудувати споруду, але не має транспорту для перевезення матерiалiв. Тодi сусiд позичив товаришу свiй прицеп. В даному випадку будiвельник — гомоцистеїн, його друг — кобаламiн, а прицеп — метильна група кобаламiну. При цьому фолiєва кислота є донором метильної групи для метилкобаламiну. Також фолiєва кислота дуже важлива для утворення ДНК, бо вiддає метильну групу уридину з утворенням тимiну. Це схоже на художника, який додає до червоного кольору синiй i утворюється новий колiр — фiолетовий. Так i з ДНК. При приєднаннi до уридину метильного залишку утворюється нова сполука — тимiн, а ця реакцiя визначає швидкiсть утворення ДНК i є дуже важливою.

Друга форма вiтамiну В12 є аденозилкобаламiн, що перетворює малонiл-коензим А у сукцинiл-коензим А. Суть цiєї реакцiї полягає в тому, що сукцинiл-Ко А «згорає» в циклi Кребса та дає енергiю. Якщо ж наявна нестача В12 та накопичується малонiл-Ко А, що має токсичний вплив на нервову систему — вiдбувається ураження нервової системи (уражаються стовпи спинного мозку — фунiкулярний мiєлоз вiд лат. funiculus — канатик та грец. myelos — спинний мозок).

Враховуючи функцiю кобаламiну та фолiєвої кислоти, їх дефiцит призводить до мегалобластної (вiд лат. megalos — великий, гiгантський) анемiї та ураження епiтелiю травної системи. Це можна пояснити тим, що клiтини кiсткового мозку та епiтелiю дуже часто дiляться.

 


ЦЕ ЦIКАВО!
Назва «фолiєва кислота» походить вiд лат. folium — листок, тому що вона мiститься у листi зелених рослин.

 


 

«Побутовий вiтамiнодефiцит»

Як уже було зазначено, в сучасних умовах класичнi форми вiтамiнодефiцитiв зустрiчаються рiдко, але такi стани як вiдносна вiтамiнна недостатнiсть або стертi форми, що проявляються неспецифiчними симптомами та супроводжуються порушенням метаболiзму та зниженням резистентностi органiзму, дають пiдстави говорити про гiповiтамiноз як одну з сучасних «хвороб, що не болять». З огляду на важливiсть вiтамiнiв як коферментiв енергетичного, вуглеводного та iнших видiв обмiну, їх нестача супроводжується негативними проявами з боку серцево-судинної, нервової, травної та системи кровотворення, яким досить часто не надають належної уваги.

 

Нейраксин — надiйний захист нервової системи!

Всi ефекти вiтамiнiв групи В дуже тiсно взаємодiють один з одним, тому задля досягнення оптимального ефекту вiд лiкування перевагу необхiдно надавати комбiнованим засобам. Таким препаратом є НЕЙРАКСИН вiд компанiї Грiндекс. Одна ампула (2 мл) Нейраксину мiстить комплекс тiамiну (В1) — 100 мг, пiридоксину (В6) — 100 мг та кобаламiну (В12) — 1мг. Таке дозування вiдповiдає сучасним рекомендацiям та забезпечує задоволення добової потреби, що становить: В1 — 1 мг/добу, В6 — 2 мг/добу, В12 — 1 мкг/добу. Крiм того, до складу НЕЙРАКСИНА входить лiдокаїн, що забезпечує зменшення вираженостi больових вiдчуттiв при внутрiшньо-м’язовому введеннi препарата.

 


ЦЕ ВАЖЛИВО!
Нейротропнi вiтамiни групи B чинять сприятливий вплив на перебiг запальних i дегенеративних захворювань нервової системи i рухового апарату.


 

Застосування НЕЙРАКСИНА може бути рекомендованим при ураженнях нервової системи рiзного походження:

  • неврити;
  • невралгiї;
  • полiнейропатiї (дiабетична, алкогольна);
  • корiнцевий синдром;
  • ретробульбарний неврит;
  • ураження черепних нервiв;
  • гострий розсiяний енцефаломiєлiт;
  • вiрусний енцефалiт;
  • мiєлiт.

Крiм того, НЕЙРАКСИН може бути рекомендований для корекцiї придбаних вiтамiнодефiцитних станiв (хвороба берi-берi, подагра, алкоголiзм, синдром мальабсорбцiї, муковiсцидоз та iн.), а також вроджених дефектiв метаболiзму вiтамiнiв.

Враховуючи те, що лiкування зазначених захворювань часто вимагає призначення цiлого комплексу лiкарських препаратiв, варто вiдзначити те, що вiтамiни групи В добре поєднуються з препаратами рiзних фармакологiчних класiв (антиконвульсантами, глюкокортикостероїдами, НПЗЗ), що дозволяє домогтися бiльш швидкої i вираженої анальгетичної дiї, використовуючи бiльш низькi дози препаратiв i зменшуючи ризик розвитку небажаних побiчних ефектiв.

 

 

Механiзм пригнiчення больових вiдчуттiв ри застосуваннi НЕЙРАКСИНА полягає в:

  • Пригнiченнi циклiв вироблення дiацилглiцерину, гексозамiну i протеїнкiназ, що сприяє зменшенню пошкодження нервового волокна.
  • Пригнiченнi синтезу глутамату i регуляцiї кальцiєвих каналiв, що знижує гiперальгезiю.
  • Активацiї супраспiнального та iнтраспiнального контролю, що сприяє вивiльненню ендогенних опiоїдiв i нейромедiаторiв (ГАМК, 5HT), запобiгаючи пошкодженню, пов’язаному з нейротоксичнiстю.
  • Наявностi моделюючої дiї на натрiєвi канали, що сприяє зниженню iнтенсивностi болю.
  • Пригнiченнi формування протоонкогенiв, зокрема, FN-kB та вiдповiдному зниженню iнтенсивностi запалення.
  • Активацiї розчинної гуанiлатциклази, що збiльшує синтез цГМФ в рiзних тканинах, забезпечуючи антигiпергальгiчний i антиаллодiнiчний ефекти.

 

Препарат позитивно впливає на перебiг запальних i дегенеративних захворювань нервiв та рухового апарату, вiдновлює адекватний кровообiг в уражених тканинах. Сприяє покращенню енергетичного обмiну нервових клiтин та нормалiзацiї метаболiзму вуглеводiв, що є необхiдними як для нормального функцiонування так i вiдновлення нервової системи. Поєднання одразу 3 вiтамiнiв групи В в одному препаратi є не тiльки рацiональним у терапевтичному планi, але й зручним для пацiєнтiв, НЕЙРАКСИН необхiдно застосовувати 1 раз на добу у гострий перiод та 2–3 рази на тиждень пiсля стихання гострої фази. Також перевагою препарату є форма випуску — внутрiшньом‘язове введення пiдвищує бiодоступнiсть та швидкiсть настання терапевтичного ефекту. Загалом, препарат добре переносится пацiєнтами, проте необхiдно пам’ятати про перелiк протипоказань, до якого входять гiперчутливiсть до активних речовин або до будь-якого з допомiжних компонентiв препарату (звернути увагу на наявнiсть лiдокаїну у складi засобу), серйознi порушення серцевої провiдностi i гостра декомпенсована серцева недостатнiсть, вагiтнiсть i годування груддю.

Таким чином, вiтамiни групи В є вкрай необхiдними компонентами перебiгу бiохiмiчних реакцiй. Такi процеси як обмiн амiнокислот, вуглеводiв, лiпiдiв та енергетичний обмiн вiдбуваються за обов’язкової присутностi вiтамiнiв групи В як «пального» даних реакцiй. В свою чергу НЕЙРАКСИН є сучасним та якiсним комплексом вiтамiнiв групи В з лiдокаїном, що характеризується зручнiстю застосування (5 ампул на 5 днiв), швидким настанням терапевтичного ефекту, високою європейською якiстю, що вiдповiдає стандартам EU GMP, а також доступною цiною.

 

Лiтература:

  1. «Integrated farmacology» Clive Page, Michael Curtis ELSEVIER, 2012;
  2. «Бiологiчна хiмiя» Губський Ю.I. Укрмедкнига, 2000.
  3. «Химия витаминов» Березовский В. М. Оксиметилпиридиновые витамины и коферменты, 1973.
  4. «Современные взгляды на назначение витаминов пациентам, получающим лечение программным гемодиализом», журнал «Нефрология и диализ». — Т. 12. — No4. — 2010.
  5. «Роль гомоцистеина в патогенезе некоторых заболеваний», журнал «Известия высших учебных заведений. Поволжский район. Медицинские науки». — 2016.
  6. «Стан вiтамiнної насиченостi у хворих з доброякiсної гiперплазiєю простати» журнал «Лечащий врач» А.Е. Вишневський, М.А. Ковлер 2003.

Богдан Гулiцький,
лiкар загальної практики