X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


Магнікор – захищає судини та серце!

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) впевнено посідають перші місця серед причин смертності населення та за прогнозами науковців найближчий час залишатимуться «лідерами» серед хвороб, що скорочують тривалість життя.

* * *

В Україні статистика смертності від ССЗ впродовж останніх років виглядає ще сумніше, адже ці хвороби є причиною смерті більше ніж половини мешканців країни.

Важливим аспектом розвитку тромботичних ускладнень сьогодні виступають не тільки звичні цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, шкідливі звички та інш., а й «медична сенсація» 2020 року — коронавірусна інфекція COVID-19, яка вже є незаперечним фактором ризику розвитку інфарктів, інсультів та тромбоемболій.

Таким чином, постають нові цілі серед медичної спільноти: якщо у випадку з ССЗ є доказані та дієві методи профілактики з високими рівнями доказовості, що містять у собі засоби первинної та вторинної профілактики розвитку ССЗ (медикаментозні та немедикаментозні), то з COVID-19 є велика кількість запитань, відповідь на які шукають вчені зі всього світу. А саме: детальні ланки патогенезу, завдяки вивченню яких можна буде ефективно лікувати та попереджати виникнення цієї смертельної інфекції та її ускладнень.

 

Головні напрямки профілактики інфаркту міокарда та інсульту

Заходи з профілактики ССЗ включають немедикаментозні методи профілактики та використання лікарських засобів.

Загальний комплекс профілактичних дій щодо запобігання хвороб серця і судин повинен включати:

  • правильний раціон харчування;
  • регулярну фізичну активність;
  • відмову від вживання тютюну;
  • зменшення вживання алкоголю;
  • регулярну оцінку ризику серцево-судинних захворювань — зокрема контроль рівня артеріального тиску, рівня ліпідів та глікемії.

Для людей, які вже страждають на ССЗ або мають високий ризик їх розвитку (наприклад — за наявності декількох факторів ризику, таких як підвищений артеріальний тиск, гіперліпідемія, цукровий діабет), однією з умов ефективного запобігання ускладнень є ретельна оцінка стану та, за необхідності, використання лікарських засобів з метою первинної та вторинної профілактики. Нагадуємо вам, що первинна профілактика спрямована на попередження виникнення захворювань, в той час як вторинна сприяє запобіганню ускладнень вже існуючих хвороб.

 


Важливо знати!

Найбільший профілактичний ефект досягається при застосуванні комплексного підходу. За умови обов’язкової відмови від паління тютюну, повний комплекс профілактичних заходів з використанням медикаментозної профілактики дозволить уникнути 75 % повторних судинних катастроф.

Нагадуємо!

Люди, що мають супутні хронічні захворювання (цукровий діабет, ішемічну хворобу серця, артеріальну гіпертензію, тромбози в анамнезі та інш.), мають підвищений ризик розвитку тяжкого перебігу COVID-19!


 

Лікарські засоби у рекомендаціях ВООЗ

Інформаційні бюлетені ВООЗ щодо профілактики ускладнень хвороб серця і судин ґрунтуються на ретельному аналізі численних клінічних даних з позицій доказової медицини та з урахуванням співвідношення між можливою користю та ризиками використання лікарських засобів.

У якості медикаментозних засобів для вторинної профілактики ССЗ в цих рекомендаціях перелічуються наступні лікарські засоби та групи фармакологічних препаратів:

  • ацетилсаліцилова кислота;
  • бета-адреноблокатори;
  • інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента;
  • статини.

Перелічені препарати впливають на два головних чинники прогресування судинної патології — на рівень артеріального тиску та прохідність судин, яка може порушуватись внаслідок прогресування атеросклерозу та утворення тромбів. Більшість цих засобів відносяться до категорії рецептурних, тобто використовуються лише за призначенням лікаря.

 

Роль тромбоутворення у розвитку серцево-судинних катастроф

Тромбоутворення відіграє суттєву роль в патогенезі серцево-судинних ускладнень. Запальні та атеросклеротичні ушкодження судин, що супроводжуються порушенням цілісності їх внутрішньої оболонки, а також уповільнення кровотоку, порушення реологічних властивостей крові та процесів зсідання крові сприяють підвищеному тромбоутворенню і прогресуванню ішемічних уражень серця та головного мозку.

Найбільше значення в змінах реологічних властивостей крові належить агрегації тромбоцитів та еритроцитів, які складають основу тромбів, утворених внаслідок пошкодження ендотелію (внутрішньої оболонки) судин. Через формування тромбів відбувається значне звуження судини або її повне перекриття, що призводить до порушення живлення та оксигенації (забезпечення киснем) всього органу чи його окремої ділянки і подальшого розвитку ішемічного некрозу.

Для профілактики тромбоутворення можуть застосовуватись антиагреганти, дія яких спрямована на тромбоцити, а також антикоагулянти, які впливають на гуморальний гемостаз. Завдяки м’якій дії та відсутності необхідності постійного лабораторного контролю показників згортаємості крові, у повсякденній клінічній практиці найчастіше використовуються саме антиагрегантні препарати.

 

Антиагреганти в лікуванні та профілактиці серцево-судинної патології

Антиагрегантні засоби перешкоджають процесу агрегації (склеювання) еритроцитів та тромбоцитів, зменшуючи їх здатність до утворення скупчень та прилипання до судинної стінки, уповільнюючи таким чином процес утворення тромба.

Розрізняють декілька груп антиагрегантів, які відрізняються за механізмом дії та мають різні сфери застосування:

  • неселективні інгібітори циклооксигенази: АСК, індобуфен;
  • блокатори індукторів агрегації тромбоцитів: клопідогрель, тиклопідин;
  • інгібітори фосфодіестерази: дипіридамол;
  • стимулятори аденілатциклази: ілопрост;
  • антагоністи глікопротеїнових рецепторів: абциксимаб, тирофібан.

 

Більшість з перелічених препаратів не підходять для широкого використання в кардіологічній практиці.

Для профілактики ССЗ здебільшого використовується ацетилсаліцилова кислота, яку іноді називають «золотим стандартом» антиагрегантної терапії. Клопідогрель використовується рідше. За необхідності обидва ці препарати можуть призначатись одночасно.

 

Особливості механізму дії ацетилсаліцилової кислоти

Ацетилсаліцилова кислота належить до групи неселективних протизапальних засобів (НПЗЗ). Вона проявляє знеболюючу, протизапальну, жарознижуючу та антиагрегантну дію.

Головним механізмом дії АСК, який забезпечує антиагрегантний ефект препарату, є вибіркове блокування фермента циклоосигенази (ЦОГ), який забезпечує синтез простагландинів з арахідонової кислоти, зокрема тромбоксана А2. Блокування ЦОГ під дією АСК є незворотнім. А оскільки тромбоцити не мають ядра, вони не можуть синтезувати нові молекули ферментів, тому ЦОГ лишаться заблокованою впродовж усього періоду життя тромбоцитів, який складає 7–10 днів. Тому після одноразового вживання АСК її антиагрегантна дія може спостерігатись до 5–7 діб, поступово зменшуючись по мірі утворення нових кров’яних пластинок, які містять активну ЦОГ.

Встановлено, що зниження ризику тромбоутворення при застосуванні АСК досягається не лише за рахунок антиагрегантної дії. Також виявлено вплив на утворення фібрину й фібриноліз. Утворення фібрину зменшується внаслідок зниження синтезу тромбіну. Зміни в структурі волокон фібрину й вивільнення активаторів плазміногену, що відбуваються під дією АСК, сприяють активації фібринолізу — механізму розчинення тромбів.

Внаслідок поєднання усіх зазначених ефектів АСК відбувається уповільнення агрегації тромбоцитів та, як наслідок, зменшення ризику тромбоутворення. Ці явища спостерігається навіть після одноразового вживання препарату.

АСК для запобігання інфаркту міокарда та інсульту з позицій доказової медицини
У якості антиагреганта ацетилсаліцилову кислоту використовують впродовж останніх 50 років, після того як Велс та Аледорт відкрили її антиагрегантну дію у 1967 році. Від того часу були проведені численні клінічні дослідження, які підтвердили ефективність АСК у профілактиці хвороб серця та судин та дозволили визначити оптимальні профілактичні дози препарату.

Антиагрегантна дія АСК та інші її клінічно значимі протизсідальні ефекти були підтверджені при застосуванні препарату як в стандартних, так і в низьких дозах (75–150 мг). Мета-аналіз клінічних досліджень вказує на відсутність суттєвих переваг антиагрегантної терапії при застосуванні більших доз АСК, при цьому застосування малих доз препарату є найбільш безпечним.


Важливо знати!

У випадку розвитку серцевого нападу необхідно в найближчий час прийняти додаткову дозу АСК, збільшивши добову дозу до 325–500 мг. Для цього додатково потрібно прийняти 4 таблетки по 75 мг або 2 таблетки по 150 мг, які слід розжувати та запити водою.


Результати численних клінічних досліджень вказують на значну ефективність профілактування серцево-судинних захворювань при використанні АСК. Згідно даних мета-аналізу Antithrombotic Trialist’s Collaboration (АТС), в ході якого було проаналізовано 287 досліджень з вторинної профілактики, було отримано переконливі дані щодо зниження вірогідності розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту у пацієнтів високого ризику і доведено превалювання потенційної користі над можливою шкодою.

Отримано наступні дані щодо ефективності профілактичного призначення АСК:

  • зниження ризику ІМ та ішемічного інсульту на 30 %;
  • зниження ризику раптової коронарної смерті на 15 %.

Виходячи з цього, було зроблено висновок про доцільність використання АСК пацієнтами, що мають ССЗ, які зумовлені атеросклерозом, чи перенесли ішемічний інсульт або транзиторну ішемічну атаку. Але також підтвердились й опасіння щодо геморагічних ускладнень, тому рекомендується уникати використання АСК при порушеннях зсідання крові, високому ризику кровотеч або кровотечах в анамнезі.

Щодо використання АСК для первинної профілактики ССЗ єдиної думки експертів поки що не досягнуто. Так, мета-аналізом АТС, в ході якого дослідники проаналізували 5 досліджень з первинної профілактики, для пацієнтів групи високого ризику було визначено зменшення вірогідності розвитку первинного інфаркту міокарда майже на третину. Інше дослідження за участі 165 тисяч пацієнтів (ААА study) показало, що для пацієнтів з груп середнього та низького ризику АСК не дає значних переваг в профілактиці ССЗ.

Зважаючи на сьогодення, в листопаді 2020 року у Великобританії стартувало дослідження THE RECOVERY, що вивчає ефективність застосування ацетилсаліцилової кислоти у дозуванні 150 мг у хворих коронавірусною хворобою та охоплює 16 000 пацієнтів. При COVID-19 відмічається гіперреактивність тромбоцитів: виникає гіперагрегація, гіперкоагуляція, які закінчуються мікроваскулярними тромбозами. Очевидними перевагами саме АСК є доступність та безпека. Будуть оцінюватися кількості госпіталізацій, потреб у штучній вентиляції легень та, звісно, летальність. Можливо, вже в 2021 році аспірин включать у міжнародні рекомендації лікування та профілактики коронавірусної хвороби.

Рекомендації Європейського товариства кардіологів вказують, що АСК не застосовують в якості засобу для рутинної первинної профілактики ССЗ. Вважається доцільним застосування АСК для первинної профілактики лише для пацієнтів з серцево-судинним ризиком від 10 % за шкалою SCORE і лише за відсутності ризику розвитку кровотеч. Подальші дослідження із застосування АСК в напрямку первинної профілактики ще тривають.

Головними проблемами при використанні АСК є збільшення ризику кровотеч та гастротоксичність, які притаманні усім НПЗЗ.

Для їх попередження використовують декілька підходів, спрямованих на зменшення частоти побічних дій АСК:

  • застосування мінімальних ефективних доз препарату,
  • оцінка ризику кровотеч,
  • контроль показників зсідання крові,
  • регулярна оцінка стану ШКТ (включаючи ендоскопічний контроль),
  • призначення гастропротективних препаратів,
  • своєчасна ерадікація H. Pilori при хронічному гастриті та виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки.

 

Магнікор — надійна тромбопрофілактика і турбота про шлунок

В клінічному арсеналі сучасних українських медиків сьогодні є доступний якісний препарат ацетилсаліцилової кислоти — Магнікор, який виготовляється вітчизняною фармацевтичною компанією «Київський вітамінний завод» з дотриманням сучасних вимог до лікарських засобів та стандартів виробництва GMP. Субстанція препарату Магнікор-АСК компанії Novacyl, Франція, тобто Магнікор, є лікарським засобом європейської якості.

Магнікор виготовляється в формі таблеток, вкритих оболонкою, які містять 75 або 150 мг АСК. Такий вибір дозування не є випадковим, оскільки дозволяє досягти необхідного антиагрегантного ефекту, не викликаючи значного збільшення ризику ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту. Також наявність двох дозувань дає можливість зробити режим дозування препарату максимально простим і зручним для пацієнта — 150 мг на початкову етапі терапії та 75 мг в якості підтримувальної дози.

Таким чином, застосування препарату Магнікор може бути рекомендовано у наступних випадках:

  • Гостра та хронічна ІХС.
  • Профілактика повторного тромбоутворення.

 

Первинна профілактика тромбозів, серцево-судинних захворювань, таких як гострий коронарний синдром у пацієнтів віком від 50 років, у яких наявні фактори ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи:

  • АГ;
  • гіперхолестеринемія;
  • цукровий діабет;
  • ожиріння;
  • ускладнений спадковий анамнез (інфаркт міокарда принаймні у одного з батьків, брата чи сестри у пацієнтів віком до 55 років).

Після перорального прийому Магнікор швидко всмоктується та забезпечує ефективну концентрацію АСК в крові, що гарантує надійний захист серця і судин від утворення тромбів. Проведені дослідження підтверджують ефективність Магнікору та його безпечність. Гарна переносимість, зручність використання, оптимальне співвідношення якості та ціни, а також наявність у препарата у більшості аптек сприяють зростанню прихильності споживачів до використання Магнікору в якості препарату вибору.

* * *

Звісно ж, одні лише антиагреганти не можуть замінити усього комплексу заходів з профілактики інфаркту міокарду та інсульту, але вони значною мірою підсилюють зусилля з їх запобігання. Тому застосування Магнікору при ретельному дотриманні усіх інших рекомендацій з профілактики серцево-судинних захворювань дозволить забезпечити суттєве зниження ризику розвитку тяжких ускладнень цих хвороб та зробити здоров’я людей міцнішим, а життя — довшим!

 

 

 Олена Черняєва, 
провізор, спеціаліст з клінічних
випробувань і фармаконадзору