X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


«ДГК-КАРДІО» – комплексний підхід для кращої роботи серця і судин

За даними ВООЗ, Україна є країною номер один у Європі та номер два в світі за рівнем смертності від серцево-судинних захворювань. Якщо в європейських країнах спостерігається зниження даної тенденції, то в Україні це, як і раніше, причина 70 % смертей. На сьогодні з серцево-судинною патологією стикається кожен другий українець.

 

В структурі серцево-судинних захворювань одне із провідних місць займає саме артеріальна гіпер-тензія, оскільки призводить до тяжких ускладнень, сприяє розвитку інфаркту головного мозку та ішемічної хвороби серця (інфаркту міокарда та стенокардії), що нерідко стає причиною інвалідизації та смертності населення. За даними ВООЗ на артеріальну гіпертензію страждає близько 35 % всіх жителів на планеті, причому цей показник з кожним роком росте. В Україні на гіпертонічну хворобу страждає 39 %, на інфаркт міокарда — 32 %.

Незважаючи на суттєві досягнення останніх років у діагностиці та лікуванні інфаркту міокарда, спостерігається тенденція до помолодшання контингенту пацієнтів, несприятливого перебігу і, як наслідок, зростання кількості випадків ранньої інвалідизації осіб працездатного віку. Щороку в Україні реєструється близько 50 тисяч випадків інфаркту міокарда, з них частина працездатного населення становить 29 %.

Першорядне значення у виникненні гіпертонічної хвороби має нервово-психічне перенапруження, яке виникає під дією негативних психоемоційних впливів. До факторів ризику відносять: обтяжену по гіпертонічній хворобі спадковість, надмірне вживання з їжею кухонної солі, нервово-психічні перенапруження і професійну діяльність, пов’язану з тяжкими і частими нервово-психічними перевантаженнями, проживання в сучасних містах-гігантах, надмірну масу тіла, роботу або проживання в умовах підвищеного шуму, вікову перебудову деяких структур в період клімаксу у жінок, надмірне вживання алкоголю.


НА ЗАМІТКУ!!!

Гіпертонічна хвороба – хронічне захворювання, головною клінічною ознакою якого є стійке і тривале підвищення артеріального тиску (вище 140 і 90 мм рт.ст.).

Інфаркт міокарда – гостре захворювання серця, викликане недостатністю його кровопостачання, що супроводжується вогнищевим некрозом (змертвінням) серцевого м’яза (міокарда).


Важливу роль у патогенезі артеріальної гіпертензії відіграє оксидантний фактор. У тканинах відбувається накопичення вільних радикалів, що обумовлюють вільне перекисне окислення ліпідів мембран різних клітин, особливо нейронів головного мозку. Тривала активація перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) призводить до накопичення кінцевих токсичних продуктів (вільних радикалів жирних кислот, альдегідів, кетонів, оксикислот). При цьому в центральній нервовій системі відбувається підвищення чутливості нейронів до нейромедіатора. Це в свою чергу призводить до формування «застійного» емоційного збудження в корі головного мозку і до стійкого порушення механізмів саморегуляції АД.

У нормальних умовах ПОЛ протікає у вигляді керованої реакції. Антиоксидантна система контролює окиснювальні процеси. Однак не завжди організм здатний їх контролювати. І тоді розвивається шкідлива дія токсичних продуктів ПОЛ на тканини, і як наслідок — хвороба.

Як вже було сказано, основним симптомом гіпертонічної хвороби є стійке підвищення артеріального тиску. Може спостерігатися головний біль, запаморочення, шум у вухах, порушення зору (мелькання «мушок» перед очима) та ін.

Головною причиною виникнення інфаркту міокарда є закупорка коронарних артерій атеросклеротичною бляшкою, тобто — атеросклероз. Окрім цього, додатково виділяють фактори ризику, серед яких чоловіча стать, підвищення артеріального тиску, спадковість, підвищення рівня холестерину в крові, паління, надлишкова маса тіла та малорухливий спосіб життя, цукровий діабет. Наявність хоча б одного із цих факторів дійсно підвищує ризик розвитку інфаркту міокарда!

Патогенетично інфаркт міокарда супроводжується локальним та системним запальним процесом, при якому відбувається активація білків гострої фази. Окрім цього, на стадії незворотної ішемії та наступного некрозу міокарда відбувається збільшення утворення активних форм кисню, що на фоні незворотного інгібування активності антитоксичних ферментів призводить до розвитку окиснювального стресу. Доведена роль ПОЛ в механізмі розвитку ішемії міокарда і реперфузії (відновлення току крові) ішемізованих клітин серця (кардіоміоцитів), що супроводжується «сплеском» вільно-радикальних процесів та обтяженням цих симптомів. Одним із механізмів збільшення вмісту ПОЛ при ішемії міокарду є інгібування активності антиоксидантних ферментів (глутатіонпероксидази і супероксид дисмутази) в  ішемізованій тканині. При виснаженні пулу антиоксидантів ПОЛ набуває неконтрольованого  характеру та викликає прогресування пошкодження кардіоміоцитів і, як наслідок, їх загибель. При розвитку ішемії міокарда відбувається порушення процесу β-окиснення жирних кислот в мітохондріях, в результаті чого накопичуються недоокиснені активовані форми жирних кислот, що обумовлюють токсичний вплив на мембрани кардіоміоцитів.


ЦЕ ВАЖЛИВО!!!

Хронічна стресова дія відіграє найважливішу роль в патогенезі артеріальної гіпертензії, особливо на ранніх стадіях.


Початком інфаркту міокарда вважають появу інтенсивного та тривалого (понад 30 хвилин, часто багатогодинного) болю за грудиною, що не знімається прийомом нітрогліцерину. Больовий напад супроводжується страхом смерті. В гострому періоді інфаркта міокарда спостерігається артеріальна гіпертонія, почастішання пульсу, підвищення температури тіла, холодний липкий піт. В деяких випадках симптоми інфаркту можуть мати атиповий характер: абдомінальна форма — біль у верхній частині живота, блювота, гикавка, метеоризм; атиповий больовий синдром — біль локалізована в руці, плечі, нижній щелепі; безболісна форма; церебральна форма — запаморочення, порушення свідомості, неврологічні симптоми.

На сьогодні для населення всього світу залишається актуальною проблема не тільки удосконалення терапії серцево-судинних захворювань, але й профілактики та попередження розвитку серцево-судинних подій.

Превентивні заходи захворювань серцево-судинної системи, а саме гіпертонічної хвороби та інфаркту міокарда, є найбільш ефективною стратегією боротьби з даною групою хвороб. До таких заходів відносять дієтичне харчування, боротьбу з малорухливим способом життя, зниження маси тіла, а також застосування дієтичних добавок (антиоксидантів), що сприяють нормалізації артеріального тиску та покращенню роботи серцевого м’язу. Дієтичні добавки саме природного походження мають цілу низку переваг: вони є більш безпечними та доступними у порівнянні із синтетичними препаратами, добре переносяться хворими, не викликають побічних реакцій, не становлять небезпеки по відношенню до розвитку звикання, психофізіологічної і фізичної залежності, тому можуть використовуватися протягом тривалого часу.

В останні роки досить активно застосовуються комплексні дієтичні добавки, що містять біофлавоноїди (рутин, кверцетин, дигідрокверцетин та ін.). Флавоноїди гальмують вільно-радикальні процеси на рівні ініціації, взаємодіють з активними радикалами. Антиоксидантна активність флавоноїдів природного походження обумовлена їх здатністю нейтралізувати радикали ОН та О2. Одними із найбільш відомих флавоноїдів, що застосовуються на фармацевтичному ринку України, є рутин, кверцетин і дигідрокверцетин.

Рутин зв’язує вільні радикали, обумовлюючи захисну дію при реперфузійному пошкодженні ішемізованих тканин. Також рутин може використовуватися як протизапальний засіб, попереджуючи ініціацію факторів синтезу цитокінів запалення (ефективний при лікуванні хронічних запальних захворювань). Рутин має інгібуючу дію на реакції ПОЛ, які є одним із  ключових  механізмів  розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема, атеросклерозу.

Кверцетин нейтралізує вільні радикали, переводячи їх в більш стабільні форми, а також проявляє опосередковану антиоксидантну активність за рахунок зв’язування з іонами металів, які здатні ініціювати процеси ПОЛ. Кверцетин інгібує фермент ксантиноксидазу, зменшуючи оксидантне пошкодження органів і тканин. Також він сприяє зниженню запальної реакції та активності прозапальних ферментів.

 


Дигідрокверцетин екстрагований з модрини сибірської, яка  росте в екологічно чистих районах Сибіру


Одним із найбільш ефективних антиоксидантів флавоноїдів є дигідрокверцетин (ДГК), на основі якого створено єдину на фармацевтичному ринку України, принципово нову комбіновану дієтичну добавку «ДГК-КАРДІО». Окрім ДГК, у своєму складі вона містить 2 компоненти: коензим Q10 і сухий екстракт шоломниці байкальської, таке поєднання утворює ефект синергізму (посилення дії один одного) та забезпечує надійний антиоксидантний захист організму. Внаслідок нейтралізації вільних радикалів

«ДГК-КАРДІО» захищає клітинні мембрани і ДНК від вільно-радикального пошкодження.

Ретельно вивчені антиоксидантні, гіпотензивні, седативні, капілярота мембраностабілізуючі властивості природних компонентів було покладено в основу при створенні нового препарату «ДГК-КАРДІО».

Дигідрокверцетин відносять до класу біофлавоноїдів з Р-вітамінною активністю натурального природного походження. Є одним із найсильніших антиоксидантів. Дигідрокверцетин отримують з деревини модрини сибірської (Larix sibirica Ledeb.) і модрини даурської (L. dahurica Turcz.). Як сильний антиоксидант — захищає клітини від пошкодження вільними радикалами. ДГК знижує в’язкість крові, сприяє підвищенню міцності і еластичності судин і капілярів, нормалізує проникність судинної стінки, покращує мікроциркуляцію з підвищенням резервних можливостей капілярного русла, нормалізує обмін речовин. Також ДГК підвищує стійкість тканин організму до пошкоджуючої дії підвищеного вмісту цукру в крові, зменшує прогресування мікрота макроангіопатій при цукровому діабеті, проявляє мембраностабілізуючу, гепатоі радіопротекторну дію. Застосовується в профілактиці, в комплексному лікуванні та в період реабілітації серцево-судинних, неврологічних, імунологічних та ендокринних патологій.

Коензим Q10 (убіхінон) – це жиророзчинний кофермент, який представлений переважно в мітохондріях еукаріотичних клітин, має сильні антиоксидантні властивості та проявляє захисну дію по відношенню до вільних радикалів. Коензим Q10 відповідає за вироблення 95 % всієї клітинної енергії організму, він особливо необхідний для функціонування тканин з високим рівнем енергетичного обміну. Найбільша його кількість міститься в мітохондріях клітин серця, печінки, нирок. З віком вироблення Коензиму Q10 в організмі зменшується, тому необхідно вживати продукти або препарати (в тому числі і дієтичні добавки), що містять в своєму складі Коензим для підтримання балансу, нормальної роботи органів та життєдіяльності організму.


Шоломниця байкальська


Сухий екстракт шоломниці байкальської сприяє зниженню збудливості центральної нервової системи, знижує напруження при психічному та розумовому перенавантаженні; проявляє гіпотензивну дію, зумовлену з одного боку пригніченням проведення збудження в симпатичних гангліях, з іншого — помітним седативним, судинорозширювальним та спазмолітичним ефектами. Препарати на основі шоломниці байкальської застосовують для лікування пацієнтів при астено-невротичних станах і з артеріальною гіпертензією.

Вищезазначені компоненти обумовлюють дію «ДГК-КАРДІО», а саме: потужний антиоксидантний захист, нормалізацію артеріального тиску, зміцнення судинної та капілярної стінки, покращення вироблення енергетичного забезпечення клітин, нормалізацію проникності судинної стінки, зменшення в’язкості крові, відновлення мікроциркуляції, зниження тромбоутворення, покращення обміну речовин в клітинах, нормалізацію коронарного кровотоку, зменшення ймовірності виникнення інфаркту міокарда та інфаркту головного мозку, підвищення працездатності та фізичної витривалості.

 

«ДГК-КАРДІО» має ряд переваг порівняно з іншими антиоксидантами:

  • лікарська форма – завдяки гладкій оболонці капсули значно легше ковтати, аніж таблетки. Окрім цього, матеріал самої капсули повністю виключає контакт між компонентами засоба та порожниною рота, що усуває гіркий смак і неприємний запах. Існує і ряд переваг капсул як лікарської форми з точки зору забезпечення біодоступності діючих речовин, оскільки оболонка забезпечує їх швидке та рівномірне вивільнення. «ДГК-КАРДІО» призначають у дозі 1 капсула 1–2 рази на добу протягом 1–2 місяців;
  • до складу добавки входять натуральні високоякісні компоненти. Дигідрокверцетин екстрагований з модрини сибірської, яка росте в екологічно чистих районах Сибіру;
  • за рахунок високої ефективності капсул «ДГККАРДІО» витрати на курс лікування будуть нижчими у порівнянні з аналогічними дієтичними добавками;
  • для виробництва дієтичної добавки «ДГККАРДІО» використовується високоочищена дигідрокверцетин-сировина (чистота не менше 98 %), що підтверджується високими показниками антиоксидантної активності.

 

 

 

Серце — орган, який працює цілу добу без відпочинку, а наше напружене життя та постійні стреси негативно впливають на нього. Варто пам’ятати, що самостійно впливати на роботу серця та судини небезпечно для здоров’я. Тому, якщо Ви маєте скарги на діяльність серцево-судинної системи, насамперед, зверніться до лікаря-кардіолога з метою отримання інформації щодо лікування або профілактики порушень роботи серця і судин, а також можливого застосування спеціально розробленої комплексної дієтичної добавки «ДГК-КАРДІО» на основі дигідрокверцетину, коензиму Q10 та сухого екстракту шоломниці байкальської.

 

Марина Остапець, к.мед.н., асистент кафедри патологічної фізіології Національного фармацевтичного університету, Харків

Сергій Бобокало, асистент кафедри косметології і аромології

 

 

Література

  1. С.В.Бобокало, Л. Г. Алмакаєва / Перспективи створення дієтичних добавок антиоксидантної і капіляропротекторної дії на основі високочистого біофлавоноїда дигідрокверцетина // Сучасні досягнення фармацевтичної технології та біотехнології: зб. наук. пр. – Х., 2016 – С. 90–93.
  2. Дигідрокверцетин – препарати нового покоління / С. В. Бобокало, Л. Г., Алмакаєва // Фармація ХХI століття: тенденції та перспективи: матеріали VIII Нац. з’їздуфармацевтів України, м. Харків, 13–16 верес. 2016 р. – Х., 2016 – Т. 1 – С. 324
  3. Mitochondrial dysfunction in stroke: implications of stem cell therapy / Sarmah, H. Kaur, J. Saraf [et al.] // Translational Stroke Research. 2019. Vol. 10 (2). P. 121-136.
  4. Коррекция окислительного стресса природными антиоксидантами / Н. В. Симонова, В. А. Доровских, О. Н. Ли [и др.] // Бюллетень. Вып. 53. С. 84-87.
  5. Механизмы фармакологического   действия   рутина (обзор) / И. В. Ковальский, И. И. Краснюк, И. И. Краснюк (мл.) // Химико-фармацевтический журнал. № 2, Т. 48. С. 3–6.
  6. Antioxidant and pro-oxidant  mechanisms  of  catechin  in microsomal CYP2E1-depend oxidative stress / A. A. Caro, A. Davis, S. Forare [et ] // Toxicology in Vitro. 2019. Vol. 54. P.1–9.
  7. Medical prospects of antioxidants: A review / K. Neha, Md. Haider, A. Pathak [et al.] // European Journal of Medical Chemistry. 2018. Vol. 178 (15). P. 687–704.
  8. Роговский В. С.,  Шимановский  Н.  Л.,  Матюшин  А.  И.   Антигипертензивная   и   нейропротектор ная активность кверцетина и его производных // Экспериментальная и клиническая фармакология. 2012. № 9, Т. С. 37–41.