X

Для доступа к архивному номеру журнала введите, пожалуйста, Ваш электронный адрес

Введите вашу почту

X

Подписка на электронную версию журнала "Современная фармация"


Введите ваше имя


Введите вашу фамилию


Введите вашу специальность


Введите вашу специализацию















Введите вашу почту


Введите ваш телефон

Телефон должен содержать код страны

пример: +380 99 999 9999


Введите Область/город/посёлок где вы проживаете


Введите ваше место работы


ЧОЛОВІЧИЙ СЕКРЕТ, про який не можна мовчати

Мова йде про доволі делікатну, але серйозну проблему, яка псує життя тисячам чоловіків, а саме — про еректильну дисфункцію (ЕД). Еректильна дисфункція (також відома під терміном імпотенція) — це тривала нездатність досягти та підтримувати ерекцію, якої було б достатньо для отримання сексуального задоволення. Статистичні дані невтішні: кожен другий чоловік старше 40 років стикається з проявами ЕД [1]. Треба зазначити, що 1–2 випадки невдач в інтимному житті ще не є ЕД, але якщо як мінімум чверть статевих актів не закінчуються відчуттям вдоволення — необхідно звернутися до лікаря. Сексуальні невдачі мають вплив не тільки на фізичне здоров’я, але й на психологічне — у таких чоловіків нерідко виникають проблеми всередині сім’ї, що в подальшому супроводжуються розвитком депресії та тривожних станів, які додатково посилюють негативний психологічний компонент ЕД. Через значну поширеність еректильних розладів лікарі первинної ланки також зустрічаються з такими пацієнтами і треба мати на увазі, що ЕД у молодих людей може бути першим проявом серцево-судинних захворювань, тому пацієнт має пройти комплексне обстеження з метою підтвердження або виключення наявності кардіологічної патології.

 


ЦЕ ЦІКАВО!
Вчені з Сінгапуру розробили шкалу самостійного обстеження для виявлення проблем з серцем через оцінку якості ерекції на дотик: огірок, банан, банан без шкірки та тофу. Рівень м’якості сильніший, за «банан без шкірки» потребує консультації не лише уролога, але й кардіолога.


 

Декілька слів про чоловічу репродуктивну систему

Чоловіча статева система складається з яєчок, придатків яєчок, сім’яного канатику, статевого члена, бульбоуретральних залоз та передміхурової залози. Яєчка відповідають за процес виробки сперми та синтез тестостерону. У придатках яєчок відбувається дозрівання сперматозоїдів, їх накопичення та транспортування далі у сім’явивідну протоку (входить до складу сім’яного канатику). Далі сім’явивідна протока зливається з протоками простати та формує сім’явикидну протоку, яка вже безпосередньо бере участь у процесі еякуляції. Передміхурова залоза, разом з бульбоуретральними залозами, формує рідку складову сперми; також простата виконує функцію м’яза, перешкоджаючи потраплянню сечі у еякулят.


ЦЕ ЦІКАВО!
Через величезний вплив передміхурової залози на функціонування статевої системи та всього організму чоловіка її нерідко називають «другим серцем чоловіка», підкреслюючи важливість цього органа.


Фізіологія чоловічої репродуктивної системи складається з комплексу нервової, судинної, гуморальної та м’язової систем. У відповідь на будь-який стимул або спонтанно під час сну виникають нервові імпульси, що приводять статевий член у ерегований стан: печеристі тіла заповнюються кров’ю, що призводить до зміни його положення та розмірів. Спеціальні м’язи (цибулинно-печеристий та сіднично-печеристий) випрямляють статевий член та пережимають вени, зменшуючи обсяг активного кровообігу. Разом з кавернозними тілами набрякає й сім’яний горбик, який перешкоджає сполучення уретри з сечовим міхуром, що попереджає потрапляння сечі у сперму. Також в акті ерекції беруть участь стероїдні гормони яєчок, основним з яких є тестостерон. Тестостерон впливає на головний мозок, викликаючи статевий потяг; також під його дією відбувається розслаблення печеристих тіл, що сприяє кращому кровонаповненню останніх [2].

 

Чому виникає еректильна дисфункція
У більшості випадків ЕД є поліетіологічним захворюванням, в основі якого дуже часто, крім органічного патофізіологічного елементу, присутній і психологічний компонент. Виділяють такі механізми виникнення ЕД:

Судинний (шкідливі звички, наприклад, куріння сигарет; відсутність регулярних фізичних вправ; ожиріння; серцево-судинні захворювання (гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, облітеруючий ендартеріїт тощо); цукровий діабет 1 і 2 типу; гіперліпідемія; метаболічний синдром; гіпергомоцистеїнемія тощо; великі хірургічні втручання на органах малого тазу (радикальна простатектомія) або променева терапія в цій ділянці);

Нейрогенний: центральні причини (дегенеративні розлади (наприклад, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона тощо), травми або інші захворювання спинного мозку, інсульт, пухлини центральної нервової системи); периферичні причини (цукровий діабет 1 і 2 типу, хронічна ниркова недостатність, хронічна печінкова недостатність, полінейропатія, хірургічні втручання в ділянці малого тазу, заочеревинного простору або променева терапія в цих ділянках; хірургічні втручання на сечівнику (стриктура уретри, уретропластика тощо);

Анатомічні або структурні аномалії (гіпоспадія, епіспадія, мікропеніс, фімоз, хвороба Пейрон’є, рак статевого члена (інші пухлини зовнішніх статевих органів); Гормональні (цукровий діабет, метаболічний синдром, гіпогонадизм (будь-якого типу), гіперпролактинемія, гіпер- та гіпотиреоз, гіпер- та гіпокортицизм (хвороба Кушинга тощо), пангіпопітуїтаризм та інші множинні
ендокринні розлади);

Ятрогенні (наприклад, внаслідок біопсії передміхурової залози під час трансуретрального ультразвукового дослідження); прийом деяких антигіпертензивних засобів (тіазидні діуретики, бета-блокатори тощо), антидепресантів (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти), антипсихотичних засобів (нейролептики тощо), антиандрогенів, наркотичних препаратів (наприклад, алкоголь, героїн, кокаїн, марихуана, метадон, синтетичні наркотики, анаболічні стероїди, тощо);

Психогенні: узагальнений тип (наприклад, відсутність збудливості або порушення сексуального потягу); ситуаційні (наприклад, проблеми, пов’язані з партнерами, оточенням або через лихо) [3].

 

Діагностичний шлях при еректильних порушеннях
Діагностикою та лікуванням проблем з ерекцією має займатися лікар уролог-андролог. Перш за все, треба відповісти на питання: еректильна дисфункція викликана органічними чи психологічними причинами? На психологічний генез хвороби у пацієнта лікаря мають навести такі фактори: раптовий початок; збереження ерекції під час сну та пробудження; наявність ерекції при мастурбації; послаблення ерекції, що виникла внаслідок прелюдій, під час статевого акту; зв’язок імпотенції з певними умовами або партнерами; повернення потенції після завершення стресового періоду. Також необхідно дізнатися про наявність у пацієнта шкідливих звичок (зокрема, куріння сигарет та зловживання алкоголем), супутніх захворювань, скарг на будь-які інші проблеми зі здоров’ям та уточнити медикаментозну терапію відносно інших станів.

Після детального збору анамнезу уролог виконує огляд зовнішніх статевих органів для виключення анатомічних або структурних аномалій статевого члена, далі обов’язковим є пальцеве ректальне дослідження для виявлення патології передміхурової залози. Через великий спектр причин ЕД можуть знадобитися консультації кардіолога, невролога, ендокринолога та психотерапевта.

Серед лабораторних методів дослідження проводять загальноклінічні тести: клінічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, визначення рівня загального холестерину та його фракцій, печінкові та ниркові проби, рівень глюкози та глікованого гемоглобіну. Обов’язково визначається рівень тестостерону. Додатково можуть бути призначені аналізи на простатспецифічний антиген, пролактин, гормони щитоподібної залози та наднирників.

Інструментально призначаються електрокардіографія, ультразвукове дослідження передміхурової залози, серця, можливо, судин нижніх кінцівок. При підозрі на новоутворення в ділянці малого тазу та заочеревинного простору виконується комп’ютерна томографія цих ділянок з подальшою біопсією.

Існують також специфічні тести для виявлення причин ЕД: визначення нічної пенільної тумесценції та ригідності статевого члена, вазоактивний тест (з внутрішньокавернозним введенням папаверину), дуплексне ультразвукове сканування пенільних судин, динамічна інфузійна кавернозометрія та кавернозографія, пудендальна артеріографія.

Показаннями для їх проведення є:

  • П ервинна ЕД (не викликана органічним захворюванням або психогенним розладом);
  • Пацієнти молодого віку з травмами в ділянці тазу або промежини, яким разом з ангіографічним дослідженням можливе виконання реваскуляризації або ангіопластики;
  • Пацієнти з деформаціями статевого члена, які можуть потребувати хірургічної корекції (хвороба Пейрон’є, кривизна статевого члена);
  • Пацієнти з важкими психічними або психосексуальними розладами;
  • Пацієнти з важкими ендокринними порушеннями;
  • Конкретні тести можуть бути виконані за бажанням пацієнта або його партнера;
  • Медико-правові аспекти (наприклад, імплантація протеза статевого члена для підтвердження ЕД термінальної стадії при розслідуванні сексуального насильства) [4]

 

 


 

ЛІБЕДОР дозволено вживати з 16 років.
Призначається по 1 капсулі за годину до статевого
акту, ефект починається вже через 0,5–1 годину
і продовжується приблизно 12 годин. ЛІБЕДОР
можна приймати не більше одного разу на добу.
Якщо препарат не сприяє настанню ерекції або
ерекція зберігається недостатньо довго для
завершення статевого акту, то слід звернутися до
лікаря. Не викликає звикання.

 


 

Лікування сексуальних розладів у чоловіків
В першу чергу спеціалісти рекомендують переглянути життєвий устрій чоловіка: мінімізувати вплив шкідливих звичок, а саме обмежити або повністю виключити алкоголь та куріння; переглянути терапію, яку пацієнт приймає на постійній основі (наприклад, серед бета-блокаторів найменший вплив на ерекцію має небівалол); лікування фонової патології (зокрема, лікування препаратами тестостерону в якості замісної терапії при доведеній його недостатності, але також тестостерон протипоказаний при будьяких серцево-судинних захворюваннях); проведення психотерапії. Серед медикаментозного лікування препаратами першої лінії є інгібітори фосфодіестерази 5 типу (силденафіл, тадалафіл, аванафіл). Пригнічення фосфодіестерази 5 типу призводить до розслаблення гладкої мускулатури зі збільшенням артеріального кровотоку, що призводить до здавлення венозного сплетення з подальшою ерекцією статевого члена [5].

За неефективності медикаментозної терапії лікаруролог може запропонувати пацієнту внутрішньоуретральне або інтракавернозне введення вазоактивних речовин. Кінцевим етапом лікування ЕД є встановлення фалопротезів, які, в свою чергу, як і будь-які інші сторонні тіла в організмі, здатні викликати загальну запальну реакцію або стають механічно неспроможними виконувати свої функції. 


ЦЕ ВАЖЛИВО!
Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази 5 типу разом з органічними нітратами (нітрогліцерин, ізосорбіда дінитрат, ізосорбіда мононітрат) протипоказано через розвиток тяжкої, іноді життєзагрозливої, гіпотонії.


Але все більшої прихильності пацієнтів та лікарів зазнають менш сильні, а отже безпечніші препарати біологічно активних речовин натурального походження. З давніх часів відома позитивна дія на потенцію таких адаптогенів, як: женьшень, кропива, звіробій, горіхова суміш, роги марала, бобровий струмінь та інші. Одним із таких запатентованих засобів є препарат ЛІБЕДОР виробника «Салюта», до складу якого входять 100 мг рогів марала (північного оленя). Екстракт з рогів марала — це комплекс амінокислот, мікроелементів (близько 20 найменувань) і фосфоліпідів. У клініці «Українського інституту сексопатології та андрології» м. Києва вивчалася клінічна ефективність препарату ЛІБЕДОР у пацієнтів з різним ступенем еректильної дисфункції. За результатами дослідження засіб продемонстрував досить високу ефективність — 84,4 % при одноразовому застосуванні у пацієнтів за 1 годину до передбачуваного статевого акту. ЛІБЕДОР покращує кровообіг у статевому члені, стимулює вироблення тестостерону та додатково чинить загальний позитивний ефект на імунну систему, покращує склад крові, нормалізує артеріальний тиск. Також роги марала відомі як природній антидепресант та адаптоген, який покращує розумову активність та фізичну витривалість [6]. В порівнянні з інгібіторами фосфодіестерази 5 типу, ЛІБЕДОР є повністю натуральним препаратом.

До переліку його безумовних переваг належать:

  • допустимість вживання алкоголю під час лікування;
  • можливість ситуаційного прийому;
  • відсутність потреби в курсовому прийомі.

ЛІБЕДОР може бути рекомендований в якості дієтичної добавки для поліпшення функціонального стану статевої функції у чоловіків і запобігання порушення потенції. У висновку можна зазначити, що препарати природного походження, такі як ЛІБЕДОР, є не тільки безпечними, але й ефективними стимуляторами чоловічої потенції.

 

Література

  1. The European Association of Urology (EAU) Clinical Guidelines 2018.
  2. Урологія. С.П. Пасєчніков, С.О. Возіанов, В.М. Лісовий та ін. / За ред. С.П. Пасєчнікова. — Вінниця: Нова Книга, 2013. — 432 с.
  3. Gratzke, C., et al. Anatomy, physiology, and pathophysiology of erectile dysfunction. J Sex Med, 2010. 7: 445.
  4. Hatzichristou, D., et al. Recommendations for the clinical evaluation of men and women with sexual dysfunction. J Sex Med, 2010. 7: 337.
  5. Hatzimouratidis, K., et al. Pharmacotherapy for Erectile Dysfunction: Recommendations From the Fourth International Consultation for Sexual Medicine (ICSM 2015). J Sex Med, 2016. 13: 465.
  6. Либедор — https://libedor-man.com

Амалія Арутюнян, лікар загальної практики

 

 

 

 

Поделитесь статьей с друзьями

Выберите вашу профессию