X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


Арбівір-Здоров’я Форте – сучасний засіб проти вірусних інфекцій

Вступ. Зимово-весняний період часто стає небезпечним для людей через поширеність гострих респіраторних захворювань.

А своєчасно розпочате лікування здатне допомогти швидко одужати без ускладнень та хронізації інфекційного процесу.

 


Це особливо важливо у сьогоденні, коли сучасне суспільство зіткнулося з небезпечним та високо контагіозним респіраторним вірусом, що викликає COVID-19. Вся міжнародна наукова спільнота у сфері охорони здоров’я згуртована у пошуках оптимальних лікувальних стратегій та винайденні препаратів, які б дозволяли ефективно та безпечно лікувати захворювання, викликане SARS-CoV-2.

Більшість зусиль спрямовано на вивчення ефективності впливу вже відомих лікарських препаратів на новий короновірус, зважаючи на те, що існуючі препарати гарно вивчені: вже досліджені та відомі їх побічні ефекти та профіль безпеки, що дозволить швидко ввести їх до лікувальних стратегій проти COVID-19.

 

Уміфеновір — це відомий противірусний лікарсткий засіб, що успішно застосовується лікарями більше 10 років, ефективний у відношенні респіраторної групи вірусів, ентеровірусів та інших, який також гарно зарекомендував себе при спалахах атипової пневмонії, викликаної короновірусом SARS-CoV  [1].

 

Арбівір здатен блокувати ранню стадію розмноження вірусів, перешкоджає проникненню вірусу до клітини за рахунок блокування механізмів злиття вірусів з мембраною клітини господаря. Процес злиття зветься механізмом фузії  [2].

Механізм фузії є універсальним механізмом проникнення численних видів вірусів всередину клітин. Саме тому Арбівір має широкий спектр противірусної активності.
Діюча речовина препарату Арбівір (уміфеновір) широко застосовується у Китаї, у тому числі використовувався під час спалаху COVID-19. Іноземною групою дослідників було підтверджено його ефективність до широкого спектру вірусів  [1–3].

Уміфеновір застосовується у лікуванні як дорослих, так дітей. Має високий профіль безпеки, що дозволяє його використовувати дітям від 6 років  [4].

Вперше метод його хімічного синтезу було опубліковано в 1993 р. (Трофімов та ін., 1993), а згодом модифіковано в Miller and Bergeron (1994)  [2–3].

У 2006 році американська компанія «Good Earth Medicine» звернулася до Федеральної агенції з FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів) за дозволом на використання уміфеновіру на території США в екстрених випадках в зв’язку з епідемією пташиного грипу H5N1  [2–3].

А наприкінці 2013 року препарат був включений ВООЗ в групу противірусних препаратів прямої дії в міжнародному класифікаторі лікарських засобів АТС  [2–4].

У грудні 2020 року в Ірані було проведено рандомізоване клінічне дослідження, в якому було вивчено вплив уміфеновіру на тривалість госпіталізації та клінічне одужання (відсутність кашлю, задишки, лихоманки) через 7 днів після госпіталізації. У досліджені 100 учасників у 1-й день отримували гідроксихінолін, потім уміфеновір або калетру (лопінавір/ритонавір).

За результатами рандомізованого клінічного дослідження час госпіталізації в групі уміфеновіру був меншим, ніж в групі калетри на 2,4 доби (7,2 проти 9,6), крім того через 7 днів госпіталізації відрізнялася сатурація крові киснем (94 % в групі уміфеновіру проти 92 % в групі калетри)  [5–9].

 

 

Ефективність та безпечність препарату

Перші повідомлення про клінічну ефективність діючої речовини уміфеновіру були опубліковані у 1990-х роках під час епідемій грипу А та спалахів гострих респіраторних захворювань у групах студентів та промислових працівників (Гагарінова та ін., 1993, Обросова-Серова та ін., 1991). Китайські клінічні дослідження вказують на достатню ефективність та безпеку уміфеновіру (Wang et al., 2004) [6–7].

Дослідження, проведені під час пандемії пташиного грипу, продемонстрували, що ефективність препарату перевищує ефективність таких противірусних засобів, як ремантадин (Roflual), осельтамівір (Tamiflu), рибавірин та інтерферон-альфа (Gatich et al., 2008, Kolobukhina et al., 2008, Kolobukhina та ін., 2009, Лєнева та Шустер, 2006)  [5–7].
У комплексному застосуванні препарат посилював імуномодулюючі властивості протигрипозної вакцини Vaxigrip, що показало когортне дослідження у групі, яка складалась з 125 пацієнтів похилого віку (Semenenko et al., 2005). Препарат сприятливо впливав на течію захворювання на грип у пацієнтів з імунодефіцитними станами (Glushkov et al., 1999)  [5–7].

Також проводились дослідження у дітей, які хворіли на грип та інші гострі вірусні респіраторні захворювання (Beliaev et al., 1996, Drinevskiĭ et al., 1998). Найбільш задокументоване дослідження було проведено на 158 дітях віком від 1 до 14 років, що хворіли на грипп А і/або В чи інші респіраторні вірусні захворювання.

Протягом 5-денного лікування діюча речовина препарату уміфеновір ефективно знижувала тривалість інфекції та виникнення ускладнень, і знову було означено його імуномодулюючу дію. У 2002 році було спонсовано велике клінічне випробування, проведене за участі 500 дітей від 6 до 12 років. Препарат діти отримували в профілактичних цілях двічі на тиждень протягом 3 тижнів або один раз на день протягом 12 днів; i при лікуванні тричі на день протягом 3 днів. У всіх випадках лікування уміфеновіром призводило до значного скорочення тривалості клінічних ознак, у маленьких пацієнтів не спостерігалося побічних ефектів або ускладнень  [7, 8].

Цікаво, що в дослідженнях, які порівнювали противірусні препарати, більшість вірусних штамів були чутливими до діючої речовини препарату уміфеновір, тоді як було виявлено кілька стійких варіантів до ремантадину (див. також недавні Iatsyshina et al., 2010, Lvov et al., 2013)  [7–9].

З 2004 р. діюча речовина уміфеновіру була запатентована для лікарського застосування як противірусного засобу проти атипової пневмонії, викликаної важким гострим респіраторним синдромом коронавірусу (SARS-CoV)  [8–10].

 

 

Фармакологічна активність уміфеновіру

Уміфеновір — це противірусний та імуномодулюючий препарат. Він специфічно пригнічує in vitro віруси грипу А і В (Influenza virus А, В), включаючи високопатогенні підтипи A (H1N1) pdm09 і A (H5N1), а також інші віруси — збудники ГРВІ (коронавірус (Coronavirus), асоційований з важким гострим респіраторним синдромом (SARS), риновіруси (Rhinovirus), аденовірус (Adenovirus), респіраторно-синцитіальний вірус (Pneumovirus) і вірус парагрипу (Paramyxovirus)). За механізмом противірусної дії відноситься до інгібіторів злиття (фузії), взаємодіє з гемаглютинином вірусу та перешкоджає злиттю ліпідної оболонки віріона та клітинних мембран  [2, 4–8].

Має помірну імуномодулюючу дію, підвищує стійкість організму до вірусних інфекцій. Володіє інтерферон-індукуючою активністю — в дослідженні на мишах індукція інтерферонів відзначалася вже через 16 год., а високі титри інтерферонів зберігалися в крові до 48 годин після введення. Стимулює клітинні та гуморальні реакції імунітету: підвищує число лімфоцитів у крові, особливо Т-клітин (CD3), підвищує число Т-хелперів (CD4), не впливаючи на рівень Т-супресорів (CD8), нормалізує імунорегуляторний індекс, стимулює фагоцитарну функцію макрофагів і підвищує число природних кілерів (NK-клітин)  [5–7].

 

 

Терапевтична ефективність при вірусних інфекціях проявляється в зменшенні тривалості та тяжкості перебігу хвороби та її основних симптомів, а також у зниженні частоти розвитку ускладнень, пов’язаних з вірусною інфекцією, і загострень хронічних бактеріальних захворювань  [9–11].

Належить до малотоксичних препаратів (LD50> 4 г / кг) та не спричиняє жодного негативного впливу на організм людини при пероральному застосуванні в рекомендованих дозах  [1–4].

 

Фармакокінетика

  • Швидко абсорбується зі шлунково-кишкового тракту.
  • Сmax в плазмі крові досягається через 1,5 год.
  • Уміфеновір швидко розподіляється по органам і тканинам організму.

 

Метаболізм і виведення

Дослідження показали, що головним місцем метаболізму уміфеновіру є печінка. T1/2 складає 17–21 год. Близько 40 % виводиться в незміненому вигляді, в основному із жовчю (38,9 %) і в незначній кількості — нирками (0,12 %). Протягом першої доби виводиться 90 % прийнятої дози. Уміфеновір швидко розподіляється по тканинам та органам з максимальним накопиченням у печінці, гіпофізі, нирках, лімфатичних вузлах та щитовидній залозі, надниркових залозах, кістковому мозку, легенях, плазмі, тимусі та селезінці (Глушков, 1992)  [4–8].

Показано, що уміфеновір виявляє противірусну активність in vitro та in vivo щодо доволі широкого ряду оболонкових і безоболонкових РНК та ДНК вірусів, включаючи віруси грипу A, B і C (Leneva et al., 2005), респіраторно-синцитіальний вірус, SARS-CoV, аденовірус, парагрип 5 типу, поліовірус 1 типу, риновірус 14 типу, вірус Коксакі, вірус Хантаан, вірус Chikungunya, віруси гепатитів B та C (Борискін та ін., 2008, Брукс та ін., 2004, Брукс та ін., 2012, Liu et al., 2013a).

 

Молекулярні механізми противірусної дії уміфеновіру

Уміфеновір блокує ранню стадію розмноження вірусів, перешкоджаючи проникненню вірусу до клітини за рахунок блокування злиття віріонів з мембраною клітини. Механізм фузії — універсальний механізм проникнення численних видів вірусів у клітини.

Саме тому уміфеновір має широкий спектр противірусної активності.

Безумовно, призначення уміфеновіру на ранніх стадіях вірусної інфекції є найбільш ефективним, у зв’язку з тим, що у клітинах ще не виникло незворотніх цитопатичних змін!

Противірусна активність широкого спектру уміфеновіру свідчить про те, що молекула діє на загальних критичних етапах взаємодії вірусу та клітини. Докази вказують на те, що уміфеновір безпосередньо має вірусидну дію і може розглядатися як противірусний засіб прямої дії. Більшість досліджень також повідомляють про вплив діючої речовини уміфеновіру на одну або кілька стадій життєвого циклу вірусу, такі як потрапляння клітин (прикріплення, інтерналізація) та реплікація. Уміфеновір може також виступати в ролі агента націлювання на хост.

Уміфеновір зв’язується як з ліпідами, так і з залишками білка. Уміфеновір — це гідрофобна молекула на основі індолу, сприйнятлива до утворення надмолекулярних композицій шляхом взаємодії ароматичних зв’язків із селективними амінокислотними залишками білків (фенілаланін, тирозин, триптофан) (Teissier et al., 2011)  [5–10].

Уміфеновір блокує процес злиття ліпідної оболонки вірусу та плазматичної мембрани клітин, яке відбувається зовні клітини та індуковане рівнем рН 5,0, а також злиття ліпідної оболонки вірусу та мембрани ендосом, яке відбувається вже всередині клітини при проникненні віріона у фізіологічних умовах при рН 7,4.

Вірус-інгібуючий ефект уміфеновіру пов’язаний зі стадією репродукції вірусу у період вивільнення генетичного матеріалу вірусу всередині клітини від поверхневих білків та оболонки. Уміфеновір блокує вивільнення самого нуклеокапсиду  [6–9].

Припускають, що уміфеновір здатний локально концентруватися у вірусних або клітинних мембранах. Було також показано, що діюча речовина уміфеновіру взаємодіє з ароматичними залишками вірусного глікопротеїну, що бере участь у мембранних взаємодіях та дестабілізує умови, необхідні для злиття вірусу з клітиною (Leneva et al., 2009 для гемаглютиніну грипу; Teissier та ін., 2011). Отже, це є основою віруцидного ефекту уміфеновіру — взаємодія з ліпідами вірусної оболонки та/або з ключовими залишками в структурних білках віріонів (необхідних для розпізнавання клітинних рецепторів — капторів — для злиття мембран). Цей ефект був описаний для оболонки вірусу грипу A H1N1 (Shi et al., 2007); вірусу Хантаан (Deng et al., 2009); вірусу гепатиту (Haid et al., 2009, Pécheur et al., 2007) та для безоболонкових вірусів, наприклад, вірусу Коксакі (Zhong et al., 2009), що узгоджується з подвійними фізико-хімічними властивостями уміфеновіру  [7–12].

Уміфеновір також може локально погіршувати прикріплення вірусу до клітинної плазматичної мембрани, стабілізуючи мембрану та/або маскуючи ключові залишки вірусного білка, що бере участь у розпізнаванні рецепторів.

 

АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я —  противірусний препарат для системного застосування, що містить діючу речовину — уміфеновіру гідрохлорид. На українському фармацевтичному ринку АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я виробляє вітчизняний виробник ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я». Варто відзначити високу якість продуктів бренду «Здоров’я», яку гарантує дотримання суворих вимог GMP і міжнародних стандартів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, HACCP Food Safety Systems на виробництві. У 2020 р. компанія отримала сертифікат відповідності вимогам Належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP) Європейського Союзу. АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ є єдиним лікарським засобом на фармацевтичному ринку України, що містить 200 мг уміфеновіру гідрохлориду в якості разової дози.

 

Рекомендовані лікувальні схеми*

  • Застосовується дорослими внутрішньо до вживання їжі.
  • Разова доза становить 200 мг (1 капсула).

Для профілактики при безпосередньому контакті з хворими на грип: по 200 мг 1 раз на добу протягом 10-14 днів

У період епідемії грипу: по 200 мг 2 рази на тиждень протягом 3 тижнів.

Для лікування грипу: по 200 мг 4 рази на добу (кожні 6 годин) протягом 5 днів.

Максимальна добова доза: 800 мг (4 капсули)

*Інформація надана на підставі інструкції до медичного застосування лікарського засобу АРБІВІР-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ

Заключення

Під час епідемічних та пандемічних підйомів захворюваності на вірусні інфекції потрібен швидкий та безпечний засіб, що ефективно протидіє вірусам, посилює імунний захист та має високий профіль безпеки.

Арбівір-ЗДОРОВ’Я ФОРТЕ — сучасний противірусний препарат, який захищає.

Своєчасне та вірно призначене лікування — запорука швидкого одужання та подальшого здоров’я людини!

Будьте здорові!

Список літератури знаходиться в редакції

 

Давидова Т.В., канд. мед. наук, імунолог,
старший науковий співробітник лабораторії імунореабілітології
ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова
Національної академії медичних наук України»