X

Для доступу до архівного номеру журналу введіть, будь ласка, Вашу електронну адресу

Введіть ваш Email

X

Підписка на електронну версію журналу "Сучасна фармація"


Введіть ваше ім'я


Введіть ваше прізвище


Введіть вашу спеціальність


Введіть вашу спеціалізацію















Введіть ваш Email


Введіть ваш телефон

Телефон повинен містити код країни

наприклад: +380 99 999 9999


Введіть Область/місто/селище, де ви проживаєте


Введіть ваше місце роботи


Невідкладна допомога: алгоритм надання та приклади

На ресурсі vlasno.info у 2016 році було опубліковано матеріал, в якому описується невеликий експеримент, журналістка заходила в аптеку як покупець, говорила, що їй стало зле, скаржилася на нудоту, запаморочення, біль у м’язах, просила води, якусь таблетку та поміряти тиск і очікувала реакції співробітників. В усіх трьох аптеках, які вона відвідала, фармацевти приділили дівчині увагу, викликали швидку і давали знеболювальне. Давайте покроково проаналізуємо, що було зроблено і чи всі дії були вірними.


Згідно ст. 12 «Закону України про екстрену медичну допомогу» фармацевтичні працівники належать до переліку осіб, які зобов’язані надавати невідкладну допомогу.


Для початку варто дати визначення поняттю «невідкладна допомога». Згідно «Закону України про екстрену медичну допомогу» домедична допомога — це невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.
Надання домедичної допомоги повинно здійснюватись згідно з міжнародними протоколами та рекомендаціями. Є кілька ключових етапів надання допомоги: огляд місця події, встановлення причини настання невідкладного стану в людини, забезпечення власної безпеки, заява рятівника, виклик швидкої та надання невідкладної допомоги.
Відповідно до цього поміркуймо, як мав би діяти фармацевт. Простір аптеки є безпечним для надання невідкладної допомоги. Фармацевт має певний кредит довіри, а це значно полегшує надання допомоги.
Якщо людина у свідомості, запитайте, що сталось і чим Ви можете допомогти, якщо людина без свідомості, зробіть заяву рятівника «Я хочу надати допомогу цій людині» і підійдіть до постраждалого. Варто одягти гумові рукавички з метою забезпечення власної біологічної безпеки. Викличте швидку, будьте з постраждалим до приїзду швидкої, за необхідності надайте домедичну допомогу.
В міжнародних рекомендаціях фігурують лише декілька препаратів, які можна застосовувати в рамках надання невідкладної допомоги, це ацетилсаліцилова кислота при болю за грудиною, епінефринова ручка при важкій алергії та активоване вугілля при харчовому отруєнні. Ви можете допомогти людині прийняти ліки, які вона має при собі, але не маєте права пропонувати ліки з Вашої особистої чи корпоративної аптечки.

Отже, повернемось до вищеописаного експерименту. Фармацевти усвідомлювали безпечність надання допомоги, з’ясували, чим можуть допомогти й викликали швидку, про належне забезпечення біологічної безпеки з наведеного матеріалу судити не можна. Щодо помилок, думаю, ви здогадались, в чому була ключова проблема — всі фармацевти дали дівчині ліки зі своїх аптечок. Цього робити не можна, це може спровокувати погіршення стану, викликати алергію тощо.


Під час роботи в аптеці найчастіше можна зіштовхнутись з наступними невідкладними станами:

        • Короткотривала втрата свідомості.
        • Довготривала втрата свідомості.
        • Зупинка кровообігу.
        • Судомний напад.
        • Кровотеча внаслідок побутової травми.

Ми підготували для вас чіткий алгоритм при кожному з цих станів:


Судомний напад: пересвідчитись, що Вам нічого не загрожує, одягнути рукавички, зробити заяву рятівника «Я вмію надавати допомогу. Я хочу допомогти цій людині». Підійдіть до постраждалого. Підкладіть під голову щось м’яке (сумка, светр, свої долоні чи коліна тощо). Дочекайтесь закінчення нападу. Поверніть людину на бік (див. вище). Слідкуйте за диханням і дочекайтесь, поки вона прийде до тями. Допоможіть викликати таксі, зателефонуйте родичам. Викличте швидку лише у випадку, якщо судомний напад стався вперше або підряд було два і більше напади. Зніміть рукавички, обробіть руки.
Кровотеча: пересвідчитись, що вам нічого не загрожує, одягнути рукавички, зробити заяву рятівника «Я вмію надавати допомогу. Я хочу допомогти цій людині». Підійдіть до постраждалого. Виконайте пряме притиснення рани. Накладіть тиснучу пов’язку. Якщо цього не достатньо і кровотеча триває, використайте джгут. За необхідністю викличте швидку. Зніміть рукавички та обробіть руки.


Наша інструкторка Канчура Тетяна в роки навчання в медичній академії працювала нічним фармацевтом в одній з аптек міста Дніпро. На одній зі змін трапилось наступне. В аптеку зайшли хлопець і дівчина, ліва долоня хлопця була закривавлена. Вони попросили про допомогу. Поведінка молодих людей була врівноважена, ознаки алкогольного чи наркотичного сп’яніння – відсутні. Тетяна прийняла рішення, що надання допомоги не зашкодить їй. Вона одягла рукавички. Швидко оглянула долоню. Пошкодження були незначні, сторонні тіла в рані відсутні. Тетяна наклала тиснучу пов’язку, порекомендувала обробити місце порізу антисептичним розчином на водній основі після приходу додому, за необхідністю знов накласти тиснучу пов’язку. Після чого зняла рукавички та обробила руки.
Наш інший інструктор - Фомченко Кирило банально зайшовши в аптеку за мінеральною водою раптом побачив молоду дівчину, котра скаржилася на слабкість, потемніння в очах, нудоту. Шкіра була волога від поту.
З її слів, вона досить довго перебувала на відкритому сонці, та майже нічого не їла зранку. Наступні дії інструктора були виконані суто за алгоритмом надання допомоги при тепловому ударі, та враховували можливу комбінацію з низьким рівнем глюкозі крові.

1) Оцінка обставин – безпечно.
2) Самозахист – нітрилові рукавички (постійно зі мною).
3) Зробив заяву рятувальника, назвався лікарем, надав адресну вказівку викликати швидку (неможливо виключити серйозні причини погіршення стану: тромбоемболію, порушення мозкового кровообігу, гострий коронарний синдром, порушення серцевого ритму).
4) Поклав дівчину у горизонтальне положення та підняв їй ноги під кутом 45° (це збільшує приплив крові до мозку).
5) Попросив збільшити потік холодного повітря з кондиціонеру, дав їй прохолодну солодку рідину (колу, для виключення гіпоглікемії), потім мінеральну прохолодну воду (вміст електролітів обов’язковий).
6) Давати пити можна, тільки якщо людина у свідомості.

Якщо свідомості немає або вона не відновлюється через 20–30 секунд після підняття ніг — людина повертається на бік задля запобігання потраплянню їжі у дихальні шляхи та більш вільного дихання.


На щастя, вище перелічені дії дали позитивний результат та за 10 хвилин прибула швидка. Не складно, вірно?
Наприкінці хочеться сказати, що заходи невідкладної допомоги — це не складно, круто, сучасно та професійно.


Це важливо!
Склад аптечки:

            • бинти марлеві — 4 шт;
            • бинти еластичні — 2 шт;
            • пластир бактеріцидний;
            • пластир широкий;
            • фольга для оклюзійної пов’язки;
            • катетер білий;
            • клапан-маска для СЛР;
            • рукавички нітрилові — 5 пар;
            • аспірин;
            • хлоргексидин — 1 флакон;
            • ножиці атравматичні;
            • АЗД.

Реєстрація на практикум за посиланням: http://surl.li/eezt


Кирило Фомченко , лікарь анестезіолог - інструктор в UniSafe Україна, та Emergency First Response UK, лікарня Мечникова, Дніпро.
Тетяна Канчура, лікар анестезіолог, інструктор в UniSafe, лікарня Мечникова, Дніпро.

Поділитися статтею з друзями