18-апр-2024
Нейротропна дія Мілдронат® при синдромі професійного вигорання
В умовах сучасного суспільства підвищуються вимоги до кваліфікації працівників, продуктивності їх професійної діяльності та якості роботи. Це можливо при умові професійної компетентності працівника, його психологічного та фізичного здоров’я і психічної стійкості.
Синдром професійного (емоційного) вигорання (СПВ) — одна з ключових проблем медичної психології щодо психологічного статусу працівників усіх професій. Згідно з МКХ-11, вигорання — це синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці (МОЗ, 2019). В наш час більше ніж 35 млн людей у всьому світі страждають клінічною формою синдрому хронічної втоми. На початку 70 років XX ст. цей стан було визначено як синдром «емоційного вигорання».
Термін «емоційне (професійне) вигорання» з’явився у психологічній літературі відносно недавно. Його ввів американський психіатр Х.Дж. Фрейденбергер у 1974 році для характеристики психічного стану здорових людей, які інтенсивно спілкуються з клієнтами, пацієнтами, постійно перебувають в емоційно завантаженій атмосфері під час професійної діяльності.
За результатами досліджень вітчизняних науковців в професіях системи «людина-людина» ознаки синдрому вигорання мають:
-
-
- 80 % лікарів;
- 65 % педагогів;
- 85 % соціальних працівників;
- 60 % працівників органів внутрішніх справ.
-
За даними опитування, проведеного у США в 2019 р., близько 44 % лікарів пережили СПВ на роботі, а 15 % перебувають у стані депресії. Основні причини СПВ лікарів — занадто велика кількість адміністративних завдань і тривале перебування на робочому місці. Серед інших чинників лікарі називали електронні медичні картки, недостатню матеріальну компенсацію і відчуття того, що робота не приносить визнання.
За результами опитування 15069 лікарів із 29 спеціальностей (2018 р.), професійне вигорання більш поширене серед жінок в порівнянні з чоловіками. Це може бути пов’язане із додатковим навантаженням домашніми справами та вихованням дітей.
Найбільш розповсюджене емоційне вигорання серед лікарів наступних спеціальностей:
- неврологія — 55 %;
- сімейна медицина — 50 %;
- хірургія — 49 %;
- педіатрія — 45 %.
Цікаво, що рівень професійного вигорання у опитуваних не залежав від типу закладу охорони здоров’я, в якому вони працюють. Дещо нижчим він був лише у тих, хто займається приватною практикою — 41 %.
Які причини синдрому вигорання?
Причинами вигорання є тривалі процеси емоційного виснаження під впливом довготривалого стресу, без можливості адекватного відновлення ресурсів. Емоційне виснаження призводить до зростання стресу, а стрес призводить до зростання емоційного виснаження, формується «замкнуте коло».
До основних причин, що призводять до формування синдрому вигорання, відносять:
- комунікативне перенавантаження;
- емоційно напружені умови праці (робота з людьми, висока відповідальність);
- відсутність гідної фінансової та моральної винагороди;
- надмірна скупченість колективу, відсутність власного простору;
- повне «занурення» у роботу, коли на себе не залишається часу;
- низка психологічних факторів (відсутність порозуміння в команді; робота, що не відповідає психотипу чи біоритму);
- надвисокі професійні вимоги — необхідність «завжди бути молодчинкою» — прекрасно виглядати, випромінювати професіоналізм, ентузіазм та енергійність.
Основні складові синдрому вигорання:
Емоційна виснаженість — відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою.
Деперсоналізація — цинічне відношення до роботи та до її об’єктів. Зокрема, в соціальній сфері при деперсоналізації виникає байдуже, негуманне, цинічне відношення до людей, з якими працюють.
Редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній.
Які симптоми синдрому вигорання?
Синдром емоційного вигорання має мультисимптомний характер та включає психофізичні, соціально-психологічні та поведінкові симптоми. Провідними ознаками емоційного вигорання є відчуття емоційної спустошеності, тривога, зниження настрою, психоемоційна та особистісна відстороненість, зниження продуктивності праці, незадоволення собою, дистанціювання від оточуючих. Характерним для таких людей є загальна астенізація (слабкість, зниження активності та енергійності, погіршення біохімії крові і гормональних показників) та частий безпричинний головний біль. Нерідко пацієнти з емоційним вигоранням схильні до зловживання алкоголем, наркотичними засобами. Також може спостерігатися порушення харчової поведінки та сну.
Як боротися з синдромом вигорання?
Основні способи подолання емоційного перевантаження:
- чітко розділяти особистий і професійний простір життя;
- не відмовлятися від хобі;
- знаходити в собі сили для тісного спілкування з близькими — сім’я, родина — ваша фортеця;
- не збирати негативні емоції;
- навчання, створення спільнот по інтересам;
- турбота про свій фізичний стан.
Сучасними психологами та лікарями розроблено чимало технік, прийомів та програм психологічної саморегуляції. До них належать програми особистісного розвитку, психотерапевтичні методи (арт-терапія, музикотерапія тощо), медитація та глибоке дихання і безліч іншого.
Основним інструментом фармакологічної корекції в такій ситуації варто вважати препарати нейротропного типу дії. Мельдоній — один з перших показав високу ефективність для покращення психічної та фізичної витривалості в екстремальних умовах. В Україні оригінальний мельдоній представлений препаратом Мілдронат® від компанії «Гріндекс».
Як працює Мілдронат®?
Організм отримує енергію завдяки окисненню глюкози або жирів. Для окислення цих речовин йому необхідна достатня кількість кисню. В умовах підвищених навантажень або гіпоксії до клітин надходить недостатня кількість кисню, що може призводити до зниження працездатності, слабкості, нездужання, стомлюваності, занепаду сил та ін.
Цитопротекторний ефект реалізується шляхом оптимізації процесів утворення і витрати енергії. Мельдоній — це структурний аналог гамма-бутиробетаїну. Гамма-бутиробетаїн присутній у всіх клітинах організму. Коли організм перебуває в стресовому стані, природний рівень цієї речовини підвищується. У процесі метаболізму гамма-бутиробетаїн перетворюється в карнітин, який бере участь в окисленні жирних кислот. Тому в умовах підвищення навантажень, фізичного і психоемоційного перенапруження або стресових станах, коли необхідність в енергії підвищується, необхідне зниження біосинтезу карнітину, який впливає на окиснення жирних кислот.
Таким чином, попереджається ушкодження клітинних мембран, затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окислення глюкози та відновлюється транспортування аденозинтрифосфату (АТФ) від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль).
Крім того, доведено, що Мілдронат® здатний активізувати гени, які захищають організм від стресу. Активізація антистресорних генів призводить до збільшення додаткової кількістї макроергічних з’єднань, цим самим підвищуючи працездатність, дозволяє організму легше справлятися з підвищеним навантаженням. Завдяки своєму механізму дії Мілдронат® незамінний при підвищеному розумовому напруженні та роботі в екстремальних ситуаціях.
Останніми роками в проведених дослідженнях була продемонстрована значна роль запальних реакцій у патофізіології розвитку депресивних розладів. Так, у хворих на депресію були виявлені високі рівні в крові та ЦНС прозапальних цитокінів (ІL-1, IL-6, TNF-α), білків гострої фази (C-реактивний білок, гаптоглобін, α-1-acid glycoprotein, α-1- antichymotrypsin), хемокінів і молекул адгезії (human macrophage chemoattractant protein-1 (MCP-1), soluble intra cellular adhesion molecule-1 (sICAM-1) і Е-селектин). В одному з досліджень було показано протизапальний ефект мельдонію, порівняний з індометацином [1]. Зважаючи на даний механізми дії мельдонію, значний інтерес викликає можливість його впливу на емоційне вигорання при тривожно-депресивних розладах. В клінічних умовах було доведено, що Мілдронат® сприяє підвищенню загальної активності і уваги. Проведені нейропсихологічні дослідження дають підставу припускати, що терапія Мілдронатом® надає певний позитивний вплив на психічні процеси. У хворих збільшується темп виконання завдань, поліпшується пам’ять, спостерігалось покращення настрою, зменшення нудьги, тривоги та поліпшення сну.
Покращення виявлялось також з боку зменшення вегетативної симптоматики, що проявлялось стабілізацією артеріального тиску і частоти серцевих скорочень, зменшенням проявів соматоформних розладів, а також частоти та вираженості головного болю.
Під час застосування препарат Мілдронат®:
- покращує мозковий кровообіг та має позитивну дію на інтелектуальні функції;
- підвищує рухову активність та фізичну витривалість;
- підвищує здатність організму витримувати великі навантаження;
- підвищує енергетичний потенціал організму в стресових ситуаціях, захищаючи внутрішні органи від змін внаслідок стресу.
Коли необхідно застосовувати Мілдронат®?
Мілдронат® рекомендовано застосовувати в комплексній терапії у випадках:
- зниження працездатності, фізичне та психоемоційне перенапруження;
- при підвищених розумових і фізичних навантаженнях;
- при зниженні концентрації та уваги, зниженні пам’яті;
- під час зниження фізичної витривалості;
- при слабкості і втомлюваності після фізичних та розумових перевантажень.
Як приймати Мілдронат®?
Добова доза препарату Мілдронат® для дорослої людини становить 500 мг (2 капсули по 250 мг). Дозу можна розділити на 2 прийоми або застосувати всю одразу. Тривалість курсу лікування — від 4 до 6 тижнів. Препарат можна застосовувати курсами 2–3 рази на рік. У зв’язку з можливим тонізуючим ефектом препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня.
Сучасний темп життя потребує сучасних рішень! При зниженій працездатності, фізичному та психоемоційному перенапружені Мілдронат® є незамінним, ефективним і безпечним засобом, який допоможе вашому організму швидко відновити рівновагу. Використання препарату Мілдронат® завдяки його нейрометаболічній дії та впливу на нейромедіаторні процеси приводить до швидкого регресу симптомів емоційного вигорання, сприяє зменшенню соматичних та вегетативних проявів.
Більш детальну інформацію про бренд МІЛДРОНАТ® Ви можете знайти на сайті www.mildronat.ua
Використана література
- Mildronate’s protective effects in the peripheralnervous system: stavudine-induced neuropathyand formalin-induced inflammation / J. Pupure, J. Rumaks, S. Isajevs [et al.] // Proc.Latvian Acad. Sci., Section B. — 2010. — Vol. 64, № 3/4. —Р. 114-118.
Михайло Орос, доктор медичних наук, завідувач кафедри неврології,
нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету
