ПІКОЛАКС® — надійне рішення делікатної проблеми

Епоха Декадансу давно вже знаходиться за лінією горизонту і дама з цигаркою, також як і чоловік зі склянкою бурштинового віскі, вже не в моді. Сьогодні модно вести здоровий спосіб життя, стежити за своїм харчуванням, фігурою, що дуже радує. Однак насичений ритм сучасного життя з жорстким робочим графіком і постійними стресами, регулярні зміни в раціоні харчування і відсутність оптимальних фізичних навантажень, все частіше приводять до проблеми, про яку воліють сором'язливо замовчувати. Ну засиджуєшся в туалеті довше звичайного, або доводиться докладати трохи більшого зусилля для спорожнення, ну і що ж тут такого? А між тим, закреп — це не жарти, а сигнал для того, щоб з'ясувати, що не так в нашому організмі.   Як позбутися закрепів? Як вибрати кращий послаблюючий засіб? Який засіб швидше за все допоможе? Найголовніше, який послаблюючий засіб безпечний для кожного члена родини? Цими та іншими питаннями задається кожний з нас, тож поговоримо про це детальніше.

Що ж таке закреп?

Відчуваєте труднощі з регулярним випорожненням кишківника? Ви не самотні — це найпоширеніша на сьогоднішній день проблема, з якою стикається кожен сьомий житель нашої планети, незалежно від віку, статі та соціального статусу. Закреп — це уповільнена, ускладнена або систематично недостатня дефекація (спорожнення кишківника). Якщо частота дефекації — рідше 3 разів на тиждень, або при наявності щоденного спорожнення постійно виникає почуття утруднення, або неповного випорожнення, можна говорити про закрепи. А присутність двох з даних симптомів протягом 3-х місяців вказує на хронічний перебіг. Зміна звичних для даної людини частоти і ритму дефекацій — також важлива ознака закрепів. Між тим, нормальним можна враховувати кількість дефекацій від трьох разів на добу до трьох разів на тиждень. У той же час, виходячи з невірних представлень в частоті і регулярності дефекацій (наприклад, вважаючи, що дефекації повинні відбуватися щодня), деякі пацієнти вважають закрепом нормальний стан організму і необґрунтовано вважають себе хворими. Тим часом людство зіткнулося з проблемою закрепів ще здавна, коли Гіппократ і Авіценна досить докладно і науково описували цю недугу.

ЦІКАВО ЗНАТИ! 

У Середньовіччі закреп називали «королівською хворобою», тому що страждали їм в основному багаті люди. При цьому бідняки про закрепи не знали нічого, тому що вони їли грубу їжу, основою якої був чорний зерновий хліб, крупи, овочі та фрукти. Тому сьогодні з цієї ж причини, закрепів не знають місцеві жителі Африки, в основі живлення яких лежать рослинні продукти.

Причини виникнення

Причин виникнення закрепів багато — це і неправильне харчування (нестача клітковини), і стрес, і зміна характеру харчування, води, часових поясів (під час відпустки або відрядження), нестача рідини в організмі, сидячий спосіб життя (не даремно кажуть, що закрепи і геморой — це хвороби водіїв та офісних працівників), дієта і багато іншого. Нерідко цей неприємний симптом супроводжує різні захворювання органів шлунково-кишкового тракту, виникає на тлі ендокринних захворювань або гормональних перебудов (вагітність, клімактеричний період), а також на тлі прийому деяких лікарських засобів. У деяких випадках закреп може означати більш серйозні захворювання — такі, як синдром роздратованого кишківника, дивертикуліт, захворювання жовчовивідних шляхів. Найбільш грізним ускладненням тривалих закрепів є онкопатологія прямої і сигмовидної кишки. Існує думка, що застій вмісту в кишківнику, викликаний вживанням продуктів, бідних харчовими волокнами, призводить до утворення великої концентрації канцерогенних (що сприяють розвитку раку) речовин і тривалої їх дії на стінку кишки. Саме тому при виникненні закрепів не варто відкладати відвідування фахівця, адже важливо вчасно підібрати оптимальне лікування і налагодити якість життя.

Чим допомогти при делікатних симптомах?

Незалежно від причини і віку хворого, завжди переслідуються дві мети лікування: нормалізація консистенції і регулярність випорожнення кишківника. Лікування починають із застосування немедикаментозних методів: збільшення рухової активності, заняття спортом, нормалізація водного балансу і харчового раціону, усунення негативних лікарських впливів. При цьому важлива взаємодія лікаря і хворого: комплексний підхід, регулярні бесіди з хворим, пояснення причин його недуги і методів лікування. З метою більш ефективного відновлення втраченого дефекаційного рефлексу для допомоги пацієнтам з закрепами широко використовують послаблюючі засоби, користь застосування яких вказували лікарі ще в єгипетських папірусах і документах Стародавньої Греції. Вибирати оптимальний для самостійного прийому засіб потрібно дуже обережно, так як деякі проносні можуть стати причиною підвищеного газоутворення та інших дискомфортних відчуттів в животі. Тому перевагу краще віддавати засобам, які добре вивчені, давно і успішно застосовуються, а головне, не раз довели свою безпеку.

ПІКОЛАКС® — з турботою про природню потребу!

ПІКОЛАКС® — одне з найбільш ефективних, безпечних, універсальних і доступних засобів на основі пикосульфата натрію, що відноситься до групи стимулюючих послаблюючих препаратів.

Тільки місцевий вплив

Пікосульфат натрію — послаблююче місцевої дії (діє тільки в товстому кишківнику), яке після бактеріального розщеплення перетворюється в активну форму і надає стимулюючу дію (тобто збуджує нервові структури кишкової стінки) на слизову оболонку товстого кишківнику, збільшуючи перистальтику і накопичення води. Це призводить до стимуляції акту дефекації, зменшення часу евакуації і розм'якшення стільця. При цьому час розвитку послаблюючого ефекту препарату визначається швидкістю вивільнення активного метаболіту і становить 6-12 годин, тому ПІКОЛАКС® не всмоктується в кров, не взаємодіє з їжею та іншими лікарськими засобами.

Безпека та висока клінічна ефективність

Завдяки місцевій дії і фізіологічності послаблюючого ефекту ПІКОЛАКС® може використовуватися у всіх пацієнтів з закрепами старше 4 років. Препарат добре переноситься, не викликає звикання, має мінімум побічних ефектів і не містить цукру, що дозволяє рекомендувати його також хворим з цукровим діабетом. Також його можна використовувати для регулювання випорожнень у пацієнтів з гемороєм, проктитом і анальними тріщинами. Крім того, клінічні дані показують, що ні активний метаболіт, ні його глюкуроніди не проникають у грудне молоко. Таким чином, ПІКОЛАКС® можна застосовувати у період годування груддю.

Передбачуваність дії

Для того щоб послаблюючий засіб «спрацював», необхідно максимально точно дотримуватися рекомендації, зазначеній в інструкції по застосуванню. Вся справа в активній речовині, що діє на кальцієві канали гладком'язових клітин кишківника і посилює природні високоамплітудні скорочення товстої кишки, що поширюються на десятки сантиметрів. У нормі подібні пропульсивні скорочення виникають у здорової людини 6-7 разів на добу, головним чином після пробудження і прийому їжі. Тому прийом препарату внутрішньо необхідно координувати з ранковою активацією перистальтики. Так, ПІКОЛАКС® краще всього приймати на ніч, препарат починає діяти через 6-12 годин (коли досягає нижнього відділу товстого кишківника), що дозволяє вранці отримати надійний і передбачуваний ефект.

Індивідуальне дозування, зручність форм і застосування

Безсумнівна гідність лікарського препарату ПІКОЛАКС® — це форма випуску: краплі для прийому всередину (1 мл — 20 крапель містить натрію пикосульфату 7,5 мг) і таблетки (1 таблетка містить натрію пикосульфату 5 мг або 7,5 мг), завдяки яким пацієнту надається прекрасна можливість знайти свою власну ефективну дозу залежно від реальної потреби (індивідуалізація лікування). Особливо це актуально у літніх людей, коли стандартні дози препаратів можуть викликати непрогнозований ефект, тому адекватна доза не змусить літню людину кілька разів за ранок спішно відвідувати туалет. Рекомендується розпочинати з найнижчої дози. Дорослим: по 5-10 мг 1 раз на добу (13-27 крапель); дітям з 4 років (тільки за призначенням лікаря) — 7-13 крапель, що відповідає 2,5-5 мг натрію пикосульфату. Нейтральний смак і хороша розчинність препарату у воді полегшують його застосування у маленьких пацієнтів. Причому завдяки компактному флакону його зручно використовувати не тільки вдома, але і під час поїздки, якщо незвична обстановка спровокувала таку неприємну проблему, як «закреп мандрівника». Отже, ПІКОЛАКС® — ефективний і безпечний препарат для всієї родини. Індивідуальне дозування, зручність форм і застосування, а також нейтральний смак зроблять лікування приємним навіть у дітей. А враховуючи те, що це український препарат, лікування буде ще і доступним. Займайтеся своїм здоров`ям, ведіть активний спосіб життя і тоді проблеми з закрепами обійдуть вас стороною.  ПІКОЛАКС® — універсальність і надійність з м'яким впливом!  Матвієнко Сергій, ХМАПО

  ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА

1. A. Bove, M. Bellini, E. Battaglia et al. Consensus statement AIGO/ SICCR diagnosis and treatment of chronic constipation and obstructed defecation (Part II: Treatment) / World J Gastroenterol, 2012; 18 (36): 4994–5013.
2. American Gastroenterological Association Medical Position Statement on Constipation// Gastroenterology, 2013; 144:211–217.
3. Diagnosis and treatment of chronic constipation — a European perspective / J. Tack [et al.] // Neurogastroenterol Motil. — 2011. — Vol. 23. — P. 697–710.
4. Müller-Lissner, J. Tack, Y. Feng, F. Schenck, R. Specht Gryp. Levels of satisfaction with current chronic constipation treatment options in Europe — an internet survey //Aliment Pharmacol Th er, 2013; 37:137–145.
5. Pharmacological management of constipation / A. V. Emmanuel [et al.] // Neurogastroenterol. Motil. — 2009. — Vol. 21, (Suppl. 2). — P. 41–54.
6. Svistunov AA, Osadchuk MA, Butorova LI, Tokmulina GM. [Chronic constipation in the practice of a therapist: Features of therapy for comorbidity]. Ter Arkh. 2017;89(4):69-74.
7. Tabbers M.M., DiLorenzo C., Berger M.Y. et al. Evaluation and treatment of functional constipation in infants and children: Evidence-based recommendations from ESPGHAN and NASPGHAN. JPGN. 2014; 58: 258-274.
8. Tack, J. Treatment of chronic constipation: current pharmacologic approaches and future directions / J. Tack, S. Müller-Lissner // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2009. — Vol. 7. — P. 502–508.
9. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines. Constipation: a global perspective. November 2010. [Electronic resourse] Mode of access: http://www.worldgastroenterology.org/constipation.html. — Date of accessed 20 January 2013.