27-июл-2024
Епідемії, що вразили людство: вiд «Чорноi смертi» до «Корони». Частина 4 — Іспанка
Пандемія «іспанського грипу» (вірус A/H1N1) у 1918–1920 роках часто називають найбільш смертельною пандемією в історії людства. Науковці вважають, що перехворіли понад 500 млн людей, а Всесвітня організація охорони здоров’я 2005 року оцінила кількість жертв пандемії у 40–50 млн.
Для порівняння, на фронтах Першої світової війни загинули 10 млн військових, ще 7 млн зникли [1].
«Іспанку», як вважають тепер, породили антисанітарні умови Західного фронту (особливо в траншеях і окопах уздовж французького кордону), погане харчування, скупченість військових таборів і таборів біженців. Війна закінчилася в листопаді 1918-го, солдати почали повертатися додому, приносячи з собою і смертельний вірус [4].
Це цікаво!
Всупереч поширеній думці, Піренейський півострів не був батьківщиною «іспанського грипу». Хоча піддані короля Альфонса XIII дійсно масово перехворіли «іспанкою», до Мадрида і Барселони хвороба, що виникла набагато раніше, дісталася тільки до травня 1918 року. А свою назву вона отримала через те, що саме в нейтральній Іспанії, на відміну від більшості інших західних країн, які брали участь у Першій світовій війні, в ті дні не лютували військові цензори. Інформація про нову недугу швидко просочилася в ЗМІ. Тому у жителів охопленої «іспанкою» Європи виникла ілюзія того, що хвороба прийшла до них з Піренейського півострова [3].
Перший офіційно зафіксований випадок захворювання «іспанським грипом» відбувся не на фронті в Європі, а в США, в штаті Канзас. 11 березня 1918 року на американській військовій базі в Форт-Райлі солдат Альберт Гітчелл звернувся до лікарів зі скаргами на біль в горлі, сильний кашель і озноб. Медики подумали, що мають справу з застудою. Однак через кілька годин зі схожими симптомами стали звертатися десятки інших бійців і незабаром в лазареті скінчилися місця для хворих [5].
При цьому все вказує на те, що в Північну Америку вірус був занесений зі Східної Азії, де він почав поширюватися ще з 1916 року, але не був описаний як окрема хвороба. Так, згідно з результатами досліджень, спалахи інфекції невідомого походження, що нагадувала за симптоматикою «іспанський грип», в 1916–1918 роках фіксувалися в Індокитаї серед мобілізованих Францією солдатів колоніальних військ — аннамітов. У медичних звітах хвороба фігурувала під назвою «аннамітська пневмонія». У 1917 році захворювання, що нагадує за своїми симптомами «іспанський грип», вразило жителів китайських сіл, розташованих на протязі 500 кілометрів уздовж Великої Китайської стіни [3].
У Північній Америці в зв’язку зі скасуванням рабства і категоричним небажанням місцевих індіанців працювати на «білих панів» з XIX століття гостро не вистачало дешевої робочої сили. І ця проблема вирішувалася за рахунок масового завезення з густонаселених і бідних країн Східної Азії (зокрема, з Китаю) місцевих робітників, прозваних «кулі», готових працювати за копійки. З черговою партією азіатських працівників новий різновид грипу, очевидно, потрапив і в Канзас [3].
Всього за чотири місяці іспанський грип поширився по всьому світу, від Барселони до Кейптауна, від Аляски до Австралії, дотягнувшись до найвіддаленіших і, здавалося б, ізольованих поселень. («Іспанкою» було заражено близько 550 млн осіб, або 29,5 % населення планети [2].
Особливостi пандемiї
Пандемія вбивала здебільшого молодь. У 1918–1919 роках 99 % померлих від пандемічного грипу в
США — люди віком до 65 років, а серед них приблизно половина — молоді люди від 20 до 40 років. Станом на 1920 рік рівень смертності серед людей до 65 років зменшився вшестеро і становив половину від смертності людей, старших 65 років. Але 92 % померлих все ще були люди віком до 65 років. Це незвично, оскільки грип, як правило, найсильніше вражає слабких осіб: немовлят, що не досягли двох років, людей віком 70 років і старших, а також людей з ослабленим імунітетом. 1918 року у деяких старших людей частково міг бути імунітет, що виробився під час пандемії грипу 1889–1890 років, відомої як «російський грип».
Це цікаво!
Сучасний аналіз показав, що особливо смертельним вірус є через те, що він запускає цитокіновий шторм (надмірну реакцію імунної системи організму), який руйнує сильнішу імунну систему молоді. Одна група дослідників добула вірус із тіл заморожених жертв і заразила ним тварин. У тварин швидко розвивалась дихальна недостатність і вони вмирали через цитокіновий шторм. З цього зроблено висновок, що сильна імунна реакція в молоді руйнувала організм, тоді як слабка імунна реакція в дітей та дорослих середнього віку призвела до меншої кількості смертей у цих групах.
На думку історика Джона М. Баррі, найбільш уразливими з усіх, «найвірогіднішими з найвірогідніших», хто міг померти, були вагітні жінки. За його словами, дані тринадцяти досліджень госпіталізованих у період пандемії жінок показують, що рівень смертності серед них становив від 23 % до 71 %. З-поміж вагітних, що пережили пологи, понад чверть (26 %) втратили дитину. Іншою дивиною було те, що цей спалах набув значного поширення влітку та восени (у північній півкулі), тоді як традиційно грип сильніший узимку.
У випадку стрімкого розвитку хвороби смерть наставала переважно від пневмонії, оскільки вірус спричиняв легеневу консолідацію. У разі повільного розвитку хвороби спостерігалася вторинна бактеріальна пневмонія та, можливо, ураження нервової системи, що у деяких випадках призводило до психічних розладів. Деякі випадки смерті були наслідком недоїдання.
У своєму дослідженні 2011 року Ге та ін. застосували підхід механістичного моделювання для вивчення трьох хвиль пандемії грипу 1918 року. Вони дослідили фактори, що лежать в основі мінливості часових закономірностей та їхньої кореляції із закономірностями смертності й захворюваності. Їхній аналіз свідчить про те, що часові зміни швидкості передачі є найкращим поясненням, а варіації в передачі, необхідні для генерування цих трьох хвиль, перебувають у межах біологічно правдоподібних значень.
В іншому дослідженні 2013 року ті самі автори застосували просту епідемічну модель, що включає три чинники, щоб визначити причину трьох хвиль пандемії грипу 1918 року. Такими чинниками були відкриття й закриття шкіл, зміна температури повітря протягом усього спалаху та зміни людської поведінки у відповідь на спалах. Результати їхнього моделювання показали, що всі три чинники важливі, але найбільший вплив мали поведінкові реакції людини.
Після смертоносної другої хвилі, наприкінці 1918 року, кількість нових випадків різко зменшилась — майже до нуля після піку другої хвилі. У Філадельфії, наприклад, 4997 осіб померло за тиждень (з 9 по 16 жовтня), але станом на 11 листопада грип майже зник з міста. Одним з пояснень швидкого зниження смертності від захворювання є те, що лікарі стали ефективніше попереджувати та лікувати пневмонію, яка розвивалася після того, як потерпілі заражались вірусом. Однак у своїй книзі 2004 року «Великий грип» Джон Баррі заявив, що дослідники не знайшли жодних доказів на підтвердження цієї думки.
Згідно з іншою теорією, вірус 1918 року дуже швидко мутував до менш летального штаму. З вірусами грипу це часто трапляється: вони мають тенденцію з часом ставати менш летальними, оскільки носії небезпечніших штамів зазвичай вмирають і не передають їх далі [6].
Наслiдки пандемiї
Економічні наслідки поширення було важко дослідити через те, що пандемія збіглася у часі із закінченням Першої світової війни, добою революцій та путчів.
Досить зрозумілими були наслідки соціальні. Через високу смертність молодих чоловіків та батьків діти стали сиротами або опинилися в неповній родині, зменшилися їхні шанси отримати освіту і досягти хорошого соціального статусу. У Швеції, де померли 38 тисяч людей, дослідники визначили, що пандемія призвела до зростання рівня бідності майже на 10 %.
Це цікаво!
Ретельний кількісний аналіз наслідків для економіки зробили у березні 2020 року, вже на тлі поширення коронавірусу. Економісти Роберт Барро, Хосе Урсуа та Джоанна Венг спробували оцінити економічний вплив пандемії «іспанки» у своєму дослідженні для Національного економічного бюро США. За їхніми розрахунками, за середнього рівня смертності у 2 % від всього населення пандемія «іспанки» мала зменшувати ВВП на душу населення у типовій країні на 6 % і норму споживання на 8 %, збільшувати інфляцію на 20 % [1].
Професор економіки Колумбійського університету в США Дуглас Алмонд у своєму дослідженні дійшов висновку, що серед американців, народжених під час пандемії, у дорослому віці було більше людей з низьким рівнем освіти, низькими доходами, інвалідністю, ніж серед американців, які народилися до та після пандемії.
Пандемія іспанського грипу вибухнула в світі, який тільки що вийшов з світової війни, коли найважливіші державні ресурси прямували на військові потреби. Концепція суспільної охорони здоров’я була в зародковому стані і в багатьох країнах тільки представники середнього класу або багатії могли собі дозволити візит до лікаря. Той грип убив безліч людей, що жили в трущобах і просто в бідних районах, тих, хто погано харчувався і жив в умовах без санітарних послуг. Ці люди часто вже до цього чимось хворіли.
Іспанка стимулювала створення систем охорони здоров’я в розвинених країнах світу, оскільки вчені та уряд зрозуміли, що такі пандемії тепер будуть розвиватися набагато швидше, ніж в минулому. І вже недостатньо лікувати людей в кожному конкретному випадку — для того, щоб впоратися з пандемією в міських умовах, владі необхідно мобілізувати ресурси точно також, як вони це робили під час війни: поміщати в карантин тих, у кого є ознаки хвороби; відокремлювати тих, хто переносить хворобу легко, від тих, у кого вона ускладнена; обмежити пересування людей для того, щоб епідемія захлинулася [4].
ПIдготовлено за матеріалами:
- Георгій Ерман. Чума, холера, «іспанка»: як великі пандемії змінювали світ. — BBC News Україна. — 2020.
- Рейчел Нювер. Что будет, если эпидемия «испанки» разразится сейчас? Мы все умрем?. — BBC Future. — 2018.
- Святослав Князев. «Испанский» ужас: что известно о самой страшной пандемии в истории человечества. — RT. — 2018.
- Стивен Даулинг. Коронавирус: уроки «испанки» для тех, кто сегодня борется с распространением Covid-19. — BBC Future. —
2020. - Евгений Сеньшин. Эти бедняги дохнут как мухи — znak.com —
2020. - Іспанський грип — Wikipedia.
Даниил Іпполітов, лікар, ОКЛ
