ДЕКАСАН® — інгаляційна протидія вірусам та бактеріям

Людини, яка нікола в житті не застуджувалася і не підхоплювала застуду чи грип, швидше за все, в світі не існує. Ці хвороби хоч і викликані різними вірусами, але мають подібні симптоми: першіння в горлі, кашель, риніт, слабкість тощо. З подібними проблемами рано чи пізно стикаються всі. Тому питання про те, які препарати проти застуди і грипу найбільш ефективні, завжди залишається актуальним.

 

ГРІ в структурі інфекційної патології займають провідне місце та складають до 90 %. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначають, що ГРІ — найпоширеніша в людській популяції група захворювань, яка в останні роки має постійну тенденцію до збільшення. Навіть у міжепідемічний період на них хворіє 1/6 частина населення планети. В Україні щорічно з приводу ГРІ звертається від 10 до 14 млн. осіб, що становить 25–30 % усієї та близько 75–90 % інфекційної захворюваності в Україні.

ГРІ небезпечні не лише як інфекційні захворювання, асоційовані з розладом дихальної функції (є причиною розвитку важких синдромів — бронхообструктивного та гіпертермічного, синдрому крупу; і бактеріальних ускладнень — пневмонія, середній отит, риносинусіти), а й як патологічні стани, здатні порушувати стійкість функціонування імунітету, спричиняти погіршення перебігу хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі серцево-судинних, аутоімунних, метаболічних (передусім цукрового діабету) [7, 8].

Повітряний шлях поширення та висока сприйнятливість населення до усіх збудників, що є причиною ГРІ, зумовлює їх епідеміологічну особливість — швидкість та широту розповсюдження. Соціальні причини, що пов’язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісні контакти людей практично в будь-якій точці земної кулі та посилення міжконтинентальних міграційних процесів також сприятимуть подальшому поширенню ГРІ [7].

Збудниками ГРІ можуть бути як віруси, так і бактерії. Найчастіше причиною ГРІ є віруси, і тоді такі захворювання зазвичай визначають як гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). На сьогодні відомо понад 300 різноманітних вірусів — збудників ГРВІ — це грип, парагрип, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус тощо. Віруси не тільки спричинюють самостійне загострення, але й приймають участь у вірус-індукованому порушенні антибактеріального захисту в альвеолярних макрофагах людини, що робить хворого вразливим до додаткової бактеріальної інфекції.

Клінічні прояви ГРІ та ГРВІ багато в чому схожі, диференціювати їх часто неможливо. Респіраторний синдром є провідним і проявляється в переважно топічному (локальному) ураженні дихальних шляхів — фарингіт, ларингіт, трахеїт тощо. Інфекції верхніх дихальних шляхів включають в себе гострий риносинусит, гострий середній отит, фарингіт/тонзиліт і ларингіт. Інфекції нижніх дихальних шляхів — трахеїт, гострий бронхіт, бронхіоліт та пневмонію [7, 8].

На фоні такої різноманітності уражень та клінічних проявів дуже гостро стає питання раціонального лікування та призначення лікарських засобів різних фармакологічних груп. Оскільки в етіології ГРВІ провідне значення мають віруси, актуальним є пошук етіотропного лікування із використанням препаратів з противірусним спектром дії. З іншого боку доведена роль бактеріальної мікрофлори в етіології ГРВІ, що формує умови для призначення антибактеріальних препаратів.

 

Відповідно до «Уніфікованого клінічного протоколу первинної медичної допомоги дорослим та дітям при гострих респіраторних інфекціях» існує три стратегії лікування антибактеріальними препаратами [7]:

• непризначення (повна відмова від антибактеріальних лікарських засобів);
• відкладене у часі призначення антибактеріальних лікарських засобів (при якому застосування антибактеріальних лікарських засобів дозволяється через певний часовий проміжок, у випадку погіршення клінічного стану або відсутності позитивної динаміки);
• негайне призначення антибактеріальних лікарських засобів.

 

Антибіотикорезистентність — виклик сьогодення

Згідно з даними Всесвітньої глобальної системи моніторингу антимікробної стійкості (GLASS) стійкість бактерій до антибіотиків зростає з кожним роком. У 2019 році було зареєстровано майже 5 млн. смертей внаслідок антибіотикорезістентності (АБР) у всьому світі [9, 13]. За даними експертів ВООЗ до 2050 року ця цифра збільшиться до 10 млн. чоловік [11, 14, 15]. На сьогодні причиною АБР є не тільки безконтрольне застосування антибіотиків у практичній медицині, а і у ветеринарії, сільському господарстві, а також їх потрапляння в ґрунт і воду. За даними Державного науково-дослідного інституту антибіотики виявляються в 40 % зразків м’яса і м’ясних продуктів і в 25 % зразків молока, а їх тривале знаходження в продуктах харчування сприяє потраплянню антибіотиків до організму людини та формуванню стійкості до антибактеріальних препаратів [13]. Внаслідок цього лікування багатьох інфекційних захворювань, зокрема, респіраторних (пневмонії, бронхіти, бронхіоліти, навіть туберкульозу), стає важчим.

Боротьба з АБР є пріоритетом ВООЗ, яка розробила та опублікувала документ під назвою «Глобальна стратегія ВООЗ зі стримування антибіотикорезистентності» (WHO Global Strategy for Containment of Antimicrobial Resistance), в якому закріплені основні напрямки роботи задля стримування розвитку та поширення стійких штамів, а саме зменшення розповсюдження бактеріальних інфекцій, забезпечення дотримання нормативно-правових актів щодо раціонального використання протимікробних препаратів та заохочення виготовлення нових антибіотиків та вакцин [14].

 

 

Враховуючи рекомендації «Уніфікованого клінічного протоколу первинної медичної допомоги дорослим та дітям при гострих респіраторних інфекціях» остаточне вирішення щодо призначення антибактеріального препарату має спиратися на потреби пацієнта з огляду на його проблеми та очікування щодо використання антибіотиків, які будуть визначені під час медичної консультації у дорослих та дітей з ГРІ в закладах первинної медичної допомоги [7]. В закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, з метою терапії ГРІ використовують емпіричне антибактеріальне лікування, а отже, має бути обраний лікарський засіб, який має не лише антибактеріальну, а й противірусну активність. У свою чергу, ефективне лікування визначається не лише правильним вибором антибактеріальних засобів, а й великою мірою залежить від способу доставки лікарського засобу в дихальні шляхи. Тому одне із значущих місць у протоколах ведення хворих на ГРІ займає небулайзерна терапія [1, 7].

На сьогодні одним із перспективних, доступних і ефективних шляхів боротьби з інфекційними збудниками є застосування четвертинних амонієвих сполук у якості антисептичних засобів. Вони належать до поверхнево-активних речовин, добре розчиняються у воді та мають детергентні властивості. Ці речовини порушують проникність цитоплазматичної мембрани мікробних клітин, інгібують пов’язані з мембраною ферменти, необоротно порушують функцію мікробної клітини. Антисептики групи четвертинних амонієвих сполук характеризуються низькою токсичністю та низькою сенсибілізуючою дією, не подразнюють шкіру і слизові оболонки [10].

Одним із таких універсальних антибактеріальних засобів із широким спектром дії та потужним місцевим ефектом є ДЕКАСАН® у вигляді стерильного розчину в небулах виробництва фармацевтичної компанії «Юрія-Фарм» (Україна) [4].

 

---

ЦЕ ВАЖЛИВО!!!

Декаметоксин внесений до електронної бази даних хімічних сполук і сумішей PubChem, яка існує з 2004 року, належить Національному центру біотехнологічної інформації США (NCBI) і є підрозділом Національної медичної бібліотеки США (PubMed).

---

 

Етапи розвитку ГРЗ (ГРВІ):

• Ураження чутливого епітелію верхніх дихальних шляхів (ВДШ). Розмноження вірусів в епітелії ВДШ та його ушкодження.
• Генералізація процесу, вірусемія, ураження судинної стінки з розвитком вторинних процесів.
• Формування системної клітинної імунної відповіді, стимуляція розвитку серологічного захисту.
• Усунення інфекційного процесу, розвиток серологічного захисту, репаративні процеси відновлення.

 

Небулайзерна терапія — сучасно й ефективно

Небулайзерна терапія — метод доставки ліків безпосередньо у вогнище ураження за допомогою небулайзера (розпилювача), приладу, що перетворює розчини лікарських засобів в аерозоль (рівень доказовості ІА). У рекомендаціях Европейського респіраторного і Британського торакального товариств перевагу в способі доставки ліків надано небулайзеру завдяки тому, що:

• введення ліків безпосередньо в «шоковий» орган, що забезпечує безпосередню доставку препарату, виключаючи його резорбтивну дію на інші органи, а також створення вищої концентрації лікарського засобу у дихальних шляхах;
•  дозволяє істотно знижувати дозування лікарських засобів, а за необхідності дає можливість використання високих доз препарату і досягнення ефекту за короткий проміжок часу [14];
•  можливість використання у будь-якому віці (у дітей, літніх та ослаблених пацієнтів), це неінвазивний метод, який не чинить травмувального впливу на психіку, що дуже важливо при лікуванні дітей [1];
• не потребує додаткових зусиль для виконання процедури (відсутня необхідність синхронізації глибокого вдиху і застосування пристрою, як при використанні дозованих інгаляторів).

 

Саме лікарський засіб ДЕКАСАН® у небулах є таким, що значно покращує фармакокінетику і фармакодинаміку декаметоксину і позитивно впливає на комплаенс пацієнтів до терапії.

 

---

НА ЗАМІТКУ!!!

Особливості небулайзерної терапії

Всмоктування ліків через слизову оболонку дихальних шляхів відбувається у 20 разів швидше, ніж при прийомі таблетованих форм. Терапевтичний ефект при цьому настає при меншій дозі речовини та обумовлений тим, що ліки у формі аерозолю набувають величезної сумарної площі, а отже, і обумовлюють більш високу фізичну та терапевтичну доступність та активність, впливаючи безпосередньо на вогнище запального процесу.

---

 

Спектр дії декаметоксину (ДЕКАСАНУ®)

ДЕКАСАН® має широкий спектр протимікробної, антипротозойної та противірусної дії, виявляє десенсибілізуючі і протизапальні властивості. Механізм дії декаметоксину полягає в деструкції та підвищенні проникності мікробної стінки, інактивації екзотоксину, пригніченні синтезу білка виключно в клітинах бактерії збудника. Особливість дії препарату базується на його здатності з’єднуватися з ліпідними структурами, порушувати проникність клітинної мембрани, що призводить до порушення гомеостазу всередині клітин, яка зумовлює лізис останніх. Вибірковість дії препарату проявляється у відсутності впливу на здорові клітини організму, оскільки стінка бактеріальної клітини складається з коротких ліпідних ланцюжків, які швидко руйнуються під впливом декаметоксину (ДЕКАСАНу®), тоді як довгі ліпідні ланцюжки клітин людини не зазнають впливу його молекул [1, 4, 6].

Декаметоксин (ДЕКАСАН®) чинить:

• вiруліцидну дiю на складні ліпофільні віруси грипу A, B, простого герпесу, вірус везикулярного стоматиту, ВІЛ, віруси гепатиту), зокрема виражену дію на SARS-CoV-2;
• бактерицидний вплив на грампозитивні (стафiлококи, стрептококи, коринебактерії, капсульнi бактерії) і грамнегативні мікроорганізми (синьогнійна паличка, ешерихії, сальмонели, шигели, клебсієли, вібріони);
• фунгiцидну дiю на дрiжджi, дрiжджоподiбнi гриби, збудники епiдермофiтiї, трихофiтiї, мiкроспорiї, еритразми, деякi види плiсневих грибiв (аспергiли, пенiцили);
• протипротозойну дiю на трихомонади, лямблії;
• руйнує екзотоксини бактерій і знижує адгезію коринебактерій, сальмонел, стафілококів.

 

Клінічні ознаки, що характерні для ГРІ:
1. Скарги: більше чи менше виражені симптоми загальної інтоксикації, катаральні симптоми — дряпання, значно рідше — біль у горлі, нежить, сухий кашель.
2. Помірна гіперемія, в основному піднебінних дужок, м’якого піднебіння, язичка, задньої стінки глотки із наявністю зернистості (збільшені лімфатичні фолікули).
3. Гіперемія слизової оболонки носових ходів.
4. Мигдалики переважно інтактні (за винятком аденовірусної інфекції).
5. Кон’юнктивіт (виражений більше чи менше, залежно від виду респіраторної інфекції).
6. Ознаки ураження декількох відділів верхніх дихальних шляхів.
7. Для кожного виду є характерним найтяжче ураження певного відділу верхніх дихальних шляхів з розвитком характерної симптоматики.

 

ДЕКАСАН® у формі небул є засобом вибору для лікування ГРІ як у дорослих, так і у дітей, що підтверджено клінічними дослідженнями

В період сезонного збільшення захворюваності на ГРІ та ГРВІ особливого значення набуває саме віруліцидна дія ДЕКАСАНУ®. В експериментальному дослідженні, проведеному на базі Одеського науково-дослідного інституту вірусології та епідеміології ім. І.І. Мечникова, визначено, що механізм віруліцидної дії декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) реалізується за рахунок руйнування ліпідного шару суперкапсидної оболонки складних вірусів, до яких відноситься вірус грипу людини А і В, везикулярного стоматиту, вірус простого герпесу 1 та 2 типу. Декаметоксин (ДЕКАСАН®) пригнічує процеси репродукції вірусів, на стадіях проникнення в клітину та реплікації вірусної нуклеїнової кислоти. Дослідження in vitro продемонстрували можливість ушкодження вірусної протеази, розвитком віруліцидного ефекту і на позаклітинні віруси [3].

Використання 0,02% розчину Декасану® по 2 мл кожні 12 годин у вигляді небулайзерної терапії продемонструвало його високу ефективність при лікуванні дітей віком від 1 місяця до 3 років з ГРІ [12]. Курс лікування складав від 3 до 7 діб. Показанням для призначення даного препарату були клінічні прояви ГРІ, діагноз установлювався на підставі клініко-лабораторних даних. На фоні проведеної терапії ДЕКАСАНОМ® виявлений позитивний клінічний ефект у 90 % хворих дітей – стійкі зменшення явищ проявів ГРЗ спостерігались уже на 2 добу після призначення препарату. Наприкінці першого тижня лікування респіраторні ознаки захворювання залишилися тільки у 3 хворих дітей, але всі вони відмічали покращення загального стану. Середня тривалість лікування дітей з ГРЗ склала 6 діб. Застосування препарату показало його хорошу переносимість у дітей [12].

Додавання ДЕКАСАНУ® до комплексної терапії вірусно-бактеріальних негоспітальних пневмоній у дорослих (інгаляції через небулайзер двічі на добу по 2 мл 0,02% розчину протягом 5-7 діб) достовірно знижувало частоту інфекційних ускладнень, тривалість антибіотикотерапії, а також термін досягнення позитивних результатів лікування [2].

Доведено посилення протимікробної ефективності антибіотиків цефалоспоринової, карбапенемової, аміноглікозидної, фторхінолонової, поліміксинової груп у присутності декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) щодо акінетобактерій та псевдомонад. Утворення стiйких до декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) форм мікроорганізмів при тривалому застосуваннi вiдбувається повiльно i не перевищує ефективних концентрацiй препарату. У процесi лiкування препаратом підвищується чутливість АБР мiкроорганiзмiв до антибiотикiв.

 

 

Головна увага — профіль безпеки препарату ДЕКАСАНУ®

Питання токсичності та безпеки, а також можливі побічні ефекти декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) ґрунтовно вивчені на доклінічному етапі. Визначено, що декаметоксин (ДЕКАСАН®) за результатами тестів реакції гіперчутливості сповільненого типу та за кількістю антитіло утворюючих клітин у селезінці, титрів гемаглютинінів в сироватці крові не чинить токсичної дії на гуморальну та клітинну імунну відповідь.

За показниками хромосомних аберацій у клітинах кісткового мозку мишей встановлено відсутність мутагенних властивостей препарату. Було доведено, що препарат не спричиняє порушень репродуктивної функції самців та самок щурів, не викликає ембріолетальної дії, не чинить негативного впливу на розвиток нащадків [5].

Також підтверджено відсутність місцевоподразнювальної дії декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) при введенні до кон’юнктивального мішка ока кролів. Субстанція декаметоксину не виявляє здатності до кумуляції в дослідах на щурах. Додатковими перевагами декаметоксину (ДЕКАСАНУ®) є здатність до інактивації мікробних токсинів та протизапальні властивості.

 

Отже, призначення інгаляційного антисептика ДЕКАСАН® на старті терапії ГРІ є етіологічно обґрунтованим, відповідає рекомендаціям «Уніфікованого клінічного протоколу первинної медичної допомоги дорослим та дітям при гострих респіраторних інфекціях», є раціональним з приводу формування антибіотикорезистентності та комплаенса пацієнтів до лікування.

 

Список використаних джерел:

1. Березна Т.Г. Персоніфікований підхід до лікування гострих бронхітів у дітей: міфи чи практика, що заснована на доказах? — Здоров’я України. Тематичний номер «Пульмонологія, Алергологія, Ринологія». — 2022. — № 1 (58)-2(59). — С. 15-17. https://health-ua.com/multimedia/7/0/3/0/3/ 1663316184.pdf.
2. Боророва Е.Л. Ефективність і безпека застосування декаметоксину у комплексному лікуванні пацієнтів з вірусно-бактеріальною негоспітальною пневмонією III клінічної групи. — Infusion & Chemotherapy. — 2021. — № 1. — С. 15-21. DOI: 10.32902/2663-0338-2021-1-15-21
3. Гридіна Т.Л. Противірусні властивості офіціальних препаратів декаметоксину, етонію та унітіолу по відношенню до вірусів грипу і простого герпесу: Дис... канд. біол. наук: 03.00.06. — Одеса, 2008. — 139 с.
4. Декаметоксин. Інструкція до застосування. https://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=6195.
5. Деркач Н.В., Штриголь С.Ю., Лар’яновская Ю.Б., Кошова О.Ю., Ковальова Є.О. Специфічна токсичність препарату «Декасан». — Клінічна та експериментальна патологія. — 2016. — Т.XV, № 2 (56), Ч.1. — С. 59-66.
6. Довідник лікарських препаратів Компендіум. Декасан. https://compendium.com.ua/dec/270258/
7. Уніфікований клінічний протокол первинної медичної допомоги дорослим та дітям. Гострі респіраторні інфекції. — Наказ Міністерства охорони здоров’я України 16 липня 2014 р. № 499 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.02.2016 № 85). https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/2014_499ykpmd_gri.pdf.
8. Клінічні рекомендації з діагностики, лікування та профілактики ГРВІ у дітей раннього віку: навчальний посібник / С. О. Мокія-Сербіна, Н. В. Василенко, Т. В. Литвинова, В. А. Шелевицька; ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» ; МОЗ України. — 2-е вид., стереотип. — Кривий Ріг : Вид. Р. А. Козлов, 2015. — 158 с.
9. Назарчук О. А., Нагайчук В. І. Антибіотикорезистентність Acinetobacter baumannii як збудника хірургічної інфекції та підходи до її подолання з використанням антисептика декаметоксину. — Journal of Perioperative Medicine. — 2018. — Т 1, № 2. — С. 18-22. DOI: 10.31636/prmd.v1i2.2
10. Палій Г.К., Ковальчук В.П., Деркач Н.М., Палій Д.В. Обґрунтування ефективності антисептичного препарату декасан в лікуванні хворих на гнійно-запальні захворювання. — Український хіміотерапевтичний журнал. — 2010. — № 1-2 (23). — С. 78-82.
11. Райлян М.В., Васюра В.М., Делікатна І.С. Основні причини зростання антибіотикорезистентності та шляхи вирішення проблеми. — 2018. — Збірник тез наукових робіт учасників міжнар. наук.-практ. конф. «Теоретичні та практичні аспекти розвитку сучасної медицини», 22-23 червня 2018 р., М. Львів. — С. 80-82.
12. Січенко П.І., Бугаєнко В.О., Кропятник Н.П. та ін. Декасан в інгаляційній терапії гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку. — Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених, м. Суми, 10-12 квітня 2013 р. / Відп. за вип. М.В. Погорєлов. — Суми: СумДУ, 2013. — С. 156.
13. Тимощук С.А., Симочко Л.Ю. Поширення антибіотикорезистентних мікроорганізмів у навколишньому природному середовищі. — Екологічні науки. — 2020. — № 2 (29). Т. 2. — С. 11-15. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2020.eco.2-29.2.2.
14. Christopher J.L., Murray Kevin, Shunji Ikuta, et al. Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. — The Lancet. — 2022. — DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)02724-0.
15. The Review on Antimicrobial Resistance. Tackling drugresistant infections globally: final report and recommendations (2016). Ed: Jim O’Neill // UK Government and Wellcome Trust, 2016. https://amr-review.org/sites/default/files/160525_Final %20paper_with %20cover.pdf.

 

Ірина Кучма,
кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, бактеріології,
вірусології та імунології навчально-наукового медичного інституту НТУ «ХПІ»